Рішення № 91979298, 05.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 жовтня 2020 р.справа № 400/1630/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: Томашук М.С.,

представника відповідача: Галицького С.О.,

представників третьої особи 1: ОСОБА_3, Білецького О.П.,

третьої особи 2: ОСОБА_1.,

третьої особи 3: ОСОБА_2.,

третьої особи 4: ОСОБА_3,

в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу

за позовомдержавного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнаути Тетяни Сергіївни, вул. Незалежності, 91, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301

до відповідачаМіністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідачатретя особа 1: товариство з обмеженою відповідальністю "К-Термінал", вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001 третя особа 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 третя особа 3: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 третя особа 4: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

провизнання протиправним та скасування наказу від 08.04.20 р. № 1348/5; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнаута Тетяна Сергіївна (надалі - позивачка або державний реєстратор Арнаута Т.С.) звернулась з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач або МЮУ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 8 квітня 2020 р. № 1348/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (надалі - Наказ № 1348/5);

- зобов`язати відповідача поновити скасовані на підставі Наказу № 1348/5 записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 січня 2019 р. № 15221050010017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 6 листопада 2019 р. № 15221050013017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 7 листопада 2019 р. № 15221070014017198 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", № 1522105001501718 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 14 листопада 2019 р. № 15221050016017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", які проведені державним реєстратором Арнаутою Т.С. щодо ТОВ "К-Термінал";

- зобов`язати відповідача поновити позивачці доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовна заява залишалась без руху, у з в`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (т. 1 а. с. 28-29).

Під час розгляду справи, суд залучив до участі в розгляді справи в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "К-Термінал" (надалі - третя особа 1 або ТОВ "К-Термінал"), ОСОБА_2 (надалі - третя особа 3 або ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (надалі - третя особа 4 або ОСОБА_3 ), а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 (надалі - третя особа 2 або ОСОБА_1 ) (т. 1 а. с. 57-58, 77-78, 218-220).

Свої вимоги позивачка обґрунтувала наступним чином. Внаслідок розгляду скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , відповідач прийняв спірний Наказ № 1348/5, яким скасовані реєстраційні дії, які вчиненні державним реєстратором Арнаутою Т.С. щодо ТОВ "К-Термінал" і крім цього, анульовано її доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачка вважає, що відповідач допустив суттєві процедурні порушення при прийнятті ним Наказу № 1348/5, а саме: її не було належним чином повідомлено про розгляд скарги, що унеможливило надання нею своїх пояснень; скаржники пропустили строк на оскарження реєстраційних дій, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні скарги; скасування відповідачем реєстраційних дій відбулось всупереч наявності ухвал Господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову, якими державним реєстраторам заборонено приймати рішення про державну реєстрацію змін до реєстраційних записів ТОВ "К-Термінал". Також у позовній заяві позивачка окремо підкреслила, що предметом оскарження в даній справі є виключно дії МЮУ як суб`єкта владних повноважень щодо розгляду скарги та прийняття Наказу № 1348/5, а не дії позивачки в якості державного реєстратора під час вчинення скасованих відповідачем реєстраційних дій.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити. Як стверджує відповідач, позовні вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачкою норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Так, вона була своєчасно та в належний спосіб повідомлена про розгляд скарги, яка була подана з дотриманням строків. Наявність заборони суду на вчинення реєстраційних дій, не є перешкодою для розгляду скарги, так як Наказом № 1348/5 лише відновлені порушені права скаржників (т. 1 а. с. 129-137).

ТОВ "К-Термінал" подало пояснення, в яких заперечило проти задоволення позову та зазначило, що позивачка не наділена правом оскаржувати Наказ № 1348/5 в частині скасування реєстраційних дій, так як вони не створюють для неї жодних негативних правових наслідків. Обґрунтування позову виключно процедурними порушеннями з боку МЮУ при розгляді скарги, свідчить про відсутність у позивачки доказів на спростування висновків відповідача по суті скарги (т. 1 а. с. 127-128, 198-199).

ОСОБА_1 подав пояснення, в яких просив задовольнити позов та навів доводи по суті аналогічні викладеним в позовній заяві (т. 1 а. с. 83-91, 206-209, 210-217).

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 письмових пояснень суду не подали.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник ТОВ "К-Термінал" пояснив суду, що на теперішній час в господарському судочинстві вирішуються спори між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про належність корпоративних прав на ТОВ "К-Термінал", але вирішення цієї справи вплине на чинність реєстраційних дій, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і в такий спосіб адміністративний суд по суті вирішить господарський спір.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надали однакові пояснення та зазначили, що скасованими реєстраційними діями були порушені їх корпоративні права і задоволенням скарги, МЮУ відновило їх права як учасників ТОВ "К-Термінал".

Під час розгляду справи, судом вирішено клопотання третьої особи 1 про зупинення провадження в даній адміністративній справи до набрання законної сили рішеннями Господарського суду Миколаївської області (т. 2 а. с. 5-6, 54-56).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

20 січня 2020 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали до Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) скаргу на дії державного реєстратора Арнаути Т.С. У скарзі наведені такі обставини. В 2008 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 утворили ТОВ "К-Термінал" із розподіленням часток 50/50. 26 листопада 2019 р. ними був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вони дізнались, що державним реєстратором Арнаутою Т.С. вчинені реєстраційні дії, щодо внесення змін до установчих документів ТОВ "К-Термінал", а саме:

- 31 січня 2019 р. № 15221050010017198 про заміну складу або інформації про засновників (засновника ОСОБА_3 замінено на ОСОБА_1 );

- 6 листопада 2019 р. № 1522105013017198 про заміну складу або інформації про засновників (засновника ОСОБА_2 замінено на ОСОБА_1 );

- 7 листопада 2019 р. № 1522107001401198 про зміну керівника та складу підписантів ТОВ "К-Термінал" (керівником і підписантом ТОВ "К-Термінал" призначено ОСОБА_1 );

- 7 листопада 2019 р. № 1522105015017198 про зміну місцезнаходження ТОВ "К-Термінал" з м. Миколаїв, вул. Лягіна, 8 на м. Первомайськ, вул. І. Гонти, 5/3;

- 14 листопада 2019 р. № 15221050016017198 про зміну статутного капіталу та зміну складу засновників ТОВ "К-Термінал".

На думку скаржників, документи, які були подані державному реєстратору Арнауті Т.С. для вчинення вищеперелічених реєстраційних дій, не відповідали вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для скасування реєстрації цих змін (т. 1 а. с. 140-144).

22 січня 2020 р. Південне міжрегіональне управління юстиції (м. Одеса) направило скаргу за належністю до МЮУ (т. 1 а. с. 139).

14 лютого 2020 р. відбулось засідання колегії МЮУ з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка вирішила рекомендувати МЮУ задовольнити скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , скасувати оскаржені реєстраційні дії та анулювати державному реєстратору Арнауті Т.С. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а. с. 161-162).

8 квітня 2020 р. відповідач прийняв Наказ № 1348/5, яким скарга ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволена; скасовані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № № 15221050010017198, 15221050013017198, 15221070014017198, 1522105001501718, 15221050016017198; державному реєстратору Арнауті Т.С. анульовано доступ до цього реєстру (т. 1 а. с. 163).

З приводу зауважень третіх осіб 1, 3, 4 про те, що вирішення спору між державним реєстратором Арнаутою Т.С. та МЮУ з приводу законності Наказу № 1348/5, матиме вплив на чинність наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій і в такий спосіб по суті буде вирішено корпоративний спір між ними та третьою особою 2, хоча на теперішній час господарськими судами розглядається низка справ, предметом яких є встановлення чинних учасників ТОВ "К-Термінал", суд вважає за необхідне вказати на таке.

Спірні правовідносини виникли між державним реєстратором Арнаутою Т.С. і МЮУ, яке, реалізуючи свою компетенцію суб`єкта владних повноважень у сфері контролю за діяльністю державних реєстраторів, прийняло Наказ № 1348/5, яким скасовані реєстраційні дії, вчинені позивачкою. В межах цієї адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір та надається оцінка діям відповідача виключно в цій площині. Наявність в господарських судах спорів з приводу належності корпоративних прав на ТОВ "К-Термінал", не позбавляє адміністративний суд можливості надати оцінку діям відповідача, як суб`єкта владних повноважень, під час розгляду ним скарги.

Також суд зазначає, що доводи третіх осіб 1, 3, 4 про те, що суто процесуальні порушення з боку відповідача, не можуть бути покладені в основу позовних вимог, є помилковими.

Так, відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 1 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, адміністративний суд вправі перевірити не тільки правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення по суті, але й дотримання ним процедури (порядку) прийняття такого рішення.

Стаття 160 КАС України, яка містить вимоги до позовної заяви, не обмежує позивачку в праві на власний розсуд обґрунтувати свої вимоги, в тому числи лише процедурними порушеннями з боку відповідача.

При оцінці такого роду порушень, на переконання суду, слід виходити з того, наскільки суттєвими вони є та чи призвели вони до неправильного рішення, інакше кажучи, чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до ст. 34 ч. 1, 2 п. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).

Процедура розгляду скарг визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (надалі - Порядок № 1128).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду (п. 10 Порядку № 1128).

Пункт 11 Порядку № 1128 визначає спосіб повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги: Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Як слідує з листа ДП "Національні інформаційні системи", оголошення про розгляд скарги, який відбувся 14 лютого 2020 р., розміщено відповідачем 12 лютого 2020 р. о 18:14 год. (т. 1 а. с. 239).

Як зазначає позивачка, її не було повідомлено додатковими способами (телефонограмою та електронною поштою), що призвело до необізнаності про розгляд скарги і, як наслідок, унеможливило надання пояснень.

Заперечення відповідача в цій частині зводяться до того, що, на його думку, основним способом повідомлення про розгляд скарги, є оголошення на сайті МЮУ, тоді як надіслання телефонограми або електронного листа, є необов`язковими (факультативними) способами повідомлення, які застосовуються на його розсуд і тільки у випадку, коли у скарзі зазначені ці засоби зв`язку, але так як скарга таких даних не містила, то у нього не виникло обов`язку застосовувати додаткові способи повідомлення.

Таке трактування відповідачем власних обов`язків суд знаходить помилковим.

З аналізу п. 11 Порядку № 1128 слідує, що додаткові способи повідомлення (телефонограмою і електронною поштою), застосовуються одночасно (поряд) з основним способом (оголошенням на сайті) та є субсидіарними до нього і у відповідача відсутній власний розсуд щодо їх застосування.

Не може суд погодитись і з аргументами відповідача про те, що відсутність у скарзі даних про номер телефону та електронної адреси позивачки, знімають з нього обов`язок застосовувати додаткові способи повідомлення, так як у п. 11 Порядку № 1128 послідовно перелічені засоби встановлення відповідачем таких даних: 1) вони зазначені в скарзі - 2) повідомлені заінтересованою особою - 3) встановлені відповідачем з інших джерел, які маються в його розпорядженні. Кожний наступний спосіб використовується відповідачем за неможливості застосування попереднього.

На переконання суду, так як позивачка є державним реєстратором, відповідач міг і повинен був встановити її засоби зв`язку, в тому числі електронні, за допомогою офіційних джерел, чого ним зроблено не було.

Стаття 6 ч. 2 КАС України визначає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року, зазначено, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як "суд" у змістовному значенні цього терміну.

Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 р. та справі Cyprus v. Turkey від 10 травня 2001 р., § 233).

Право винесення рішення входить у визначення поняття "суд". Провадження повинні забезпечувати "визначення судом проблем у спорі" відповідно до ст. 6 § 1 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23 жовтня 1985 р., § 40).

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, орган держави, який не входить до системи судоустрою, тобто не є судом у вузькому значені цього слова, але має право приймати обов`язкові рішення, може розглядатись як "суд" у широкому сенсі і така діяльність цього органу повинна відповідати встановленим правилам.

Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 р. у справі "Рисовський проти України", принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують ст. 6 Конвенції про захист прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26 жовтня 2018 р., § 33).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., § 38; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27 жовтня 1993 р., § 33; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24 липня 2014 р., § 45; Popov v. Russia від 11 грудня 2006 р., § 177).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 6 вересня 2005 р., § 87).

Відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Порушення відповідачем порядку повідомлення позивачки про розгляд скарги, призвело до її необізнаності, що унеможливило реалізацію її прав під час розгляду скарги, зокрема позбавило права подати свої пояснення. Таке порушення з боку відповідача порушило справедливий баланс та спотворило саму суть процесу розгляду скарги, за якого була вислухана лише сторона скаржника, а інша сторона навіть не була обізнана про розгляд скарги щодо неї.

За приписами ст. 34 ч. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Позивачка стверджує, що скарга ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подана з пропуском строку, визначеного вищенаведеною нормою. Так, треті особи 3 і 4 подали скаргу 20 січня 2020 р., в якій оскаржили реєстраційні дії державного реєстратора Арнаути Т.С. , вчинені нею 31 січня, 6, 7 і 14 листопада 2019 р. Позивачка зазначає, що так як скаржники є учасниками ТОВ "К-Термінал", щодо якого нею вчинені реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то вони могли проявити звичайну обачність і з відкритих відомостей з цього реєстру отримати інформацію про наявність реєстраційних дій.

За твердженнями відповідача, відлік 60-денного строку на оскарження в даному випадку слід вести з моменту отримання 26 листопада 2019 р. третіми особами 3, 4 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як зазначає відповідач, скаржники не повинні здійснювати системний моніторинг реєстру для обізнаності про стан своїх корпоративних прав.

Стаття 34 ч. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить дві обставини, з настанням яких розпочинається перебіг 60-денного строку на оскарження дій реєстратора: 1) день, коли особа дізналась про порушення її прав або 2) день, коли особа могла дізнатись про таке порушення.

Застосоване нормотворцем формулювання "особа могла дізнатись", дозволяє стверджувати, що змістовним наповненням даної норми, є невідворотна неминучість настання обізнаності особи про порушення її прав.

Дана норма не виключає необхідності для особи проявляти розумну та достатню обачність, але вжиття нею активних дій задля з`ясування стану свої прав, слід вважати доцільним тільки у випадку, коли у особи є обґрунтовані побоювання, тобто такі, які викликані об`єктивними подіями та/або відомостями, які хоча б опосередковано вказують на загрозу порушення її прав.

В матеріалах справи мається рішення Господарського суду Миколаївської області від 2 липня 2020 р. № 915/2330/19, з якого слідує, що 25 листопада 2019 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якій заявив такі позовні вимоги: визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "К-Термінал" від 18 вересня 2019 р. та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "К-Термінал" та визнання корпоративних прав 50% ТОВ "К-Термінал" за позивачем (т. 2 а. с. 7-16).

Слід визнати, що факт подання такого позову, свідчить про те, що один із скаржників - ОСОБА_2 , на момент подачі позову до господарського суду, вже був обізнаний про те, що його частка в ТОВ "К-Термінал" перейшла до ОСОБА_1 .

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на наступний день після звернення до господарського суду, тобто 26 листопада 2019 р., а скарга до МЮУ подана 20 січня 2020 р. в межах 60-денного строку., встановленого ст. 34 ч. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Таким чином, суд вважає, що при розгляді скарги, відповідач зробив вірний висновок про те, що в даному випадку, відклик строку звернення із скаргою, слід вести від дня отримання скаржниками витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому міститься інформація про вчинені державним реєстратором Арнаутою Т.С. спірні реєстраційні дії.

Протилежний висновок, фактично означає покладення на третіх осіб 3, 4, нічим не обґрунтованого та невиправданого тягаря, у виді обов`язку систематично здійснювати перевірку власних корпоративних прав.

Посилання позивачки на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2018 р. у справі № 911/4006/16 (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/75398990), в якій зауважено, що учасники товариства, можуть проявити обачність та довідатись про порушення свого корпоративного права з реєстру, який є відкритим у вільному доступі, недоречні, так як обставини цієї справі відміні від обставин адміністративної справи, зокрема Верховним Судом аналізувались обставини щодо дотримання строку позовної давності, крім того, з тексту рішення Верховного Суду слідує, що в розглянутій ним справи мались достатні докази обізнаності позивача про порушення своїх прав до моменту звернення до суду, тоді як в цій справі такі докази відсутні.

Останнім аргументом позивачки, є скасування МЮУ вчинених нею реєстраційних дій, за наявності ухвали Господарського суд Миколаївської області про забезпечення позову та заборону вчинення реєстраційних дій.

Так, при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи № 915/2330/19, 28 листопада 2019 р. прийнята ухвала, згідно якої:

- державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно заборонено приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить ТОВ "К-Термінал" та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ "К-Термінал", учасників ТОВ "К-Термінал", директора ТОВ "К-Термінал", які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ "К-Термінал";

- державним реєстраторам (нотаріусам) заборонено приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) ТОВ "К-Термінал", зміни керівника (директора) ТОВ "К-Термінал", підписантів ТОВ "К-Термінал", змін до Статуту ТОВ "К-Термінал", які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів учасників Товариства та виконавчого органу Товариства, зміна порядку виходу учасників із Товариства) (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/85936752).

Крім цієї ухвали, 22 квітня 2019 р. Господарським судом Миколаївської області в іншій справі № 915/499/19 прийнята ухвала, якою накладена заборона на подальше розпорядження спірною часткою 50% ТОВ "К-Термінал", яка перебуває у власності ОСОБА_1 (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/81303978).

На переконання позивачки, за наявності цих ухвал, відповідач не мав права приймати рішення про скасування реєстраційних дій, так як це призвело до зміни учасників ТОВ "К-Термінал", що суперечить принципу обов`язковості судового рішення.

Відповідно до ст. 34 ч. 8 п. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив суду, що він разом з ОСОБА_2 були присутні під час засідання комісії та повідомляли її членів про наявність судових спорів, але останні дійшли висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні скарги.

Суд знаходить такий висновок комісії вірним.

Як слідує із змісту ст. 34 ч. 8 п. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", підставою для відмови в задоволенні скарги, є наявність або судового провадження, або судового рішення з приводу спору 1) між тими самими сторонами, 2) з такого самого предмета і 3) тієї самої підстави.

Судом встановлено, що в господарських справах № 915/2330/19 і № 915/499/19, сторонами є ОСОБА_2 (позивач), орган виконавчої служби (відповідач), ОСОБА_1 (відповідач), ТОВ "К-Термінал" (третя особа), що не співпадає із суб`єктним складом скарги.

Предмет спору в господарських справах, і відповідно підстава, не співпадають з тими ж критеріями у скарзі третіх осіб 3, 4.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави, передбачені ст. 34 ч. 8 п. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для відмови в задоволенні скарги.

Крім того, в даному спорі, внаслідок розгляду скарги та скасування реєстраційних дій вчинених державним реєстратором Арнаутою Т.С., відбулось відновлення попередніх записів в державному реєстрі, а не внесення нових, і така ситуація не охоплюється ухвалами Господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач при розгляді скарги, допустив суттєве порушення вимог Порядку № 1128 в частині повідомлення позивачки про розгляд скарги і таке порушення призвело до перекручення суті процедури розгляду скарги, прийняття МЮУ свого рішення за умови необізнаності позивачки і за таких обставин, Наказ № 1348/5 є протиправним в частині позбавлення позивачки доступу до реєстру.

В той же час, суд вважає, що така вимога, як покладення на відповідача обов`язку поновити скасовані на підставі Наказу № 1348/5 записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які проведені державним реєстратором Арнаутою Т.С. щодо ТОВ "К-Термінал", не може бути задоволена з огляду на таке.

За приписами ст. 2 ч. 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ст. 5 ч. 1 КАС України).

Як визначено ст. 160 ч. 5 п. 9 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів саме позивача.

Отже, з наведених норм слідує, що обов`язковою передумовою судового захисту, є порушення прав позивача. При цьому, під таким порушенням слід розуміти реально наявний негативний вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на права позивача.

Статус державного реєстратора врегульовано Законами України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державну службу", а також наказом МЮУ від 29 грудня 2015 р. № 2790/5 "Про врегулювання відносин, пов`язаних зі статусом державного реєстратора".

Наведені нормативні акти передбачають вчинення державним реєстратором реєстраційних дій не інакше, як за заявою іншої особи, що виключає його особисту "зацікавленість" у вчинені та результаті реєстраційних дій. Такі реєстраційні дії вчиняються ним в силу свого статусу та створюють правові наслідки виключно для особи, яка звернулась до реєстратора. Відповідно, наявність чи відсутність в реєстрі реєстраційних дій, вчинених держаним реєстратором, їх скасування чи зміна, не створюють для останнього жодних правових наслідків.

Так як скасування Наказом № 1348/5 реєстраційних дій, не порушує прав позивачки, то в цій частині вона не набула права вимоги, що є підставою для відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Суд зазначає, що навіть діючи в реалізацію принципу офіційного з`ясування обставин справи (ст. 9 ч. 4 КАС України) та встановивши, що рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає вимогам законодавства та/або прийнято з процедурними порушеннями, адміністративний суд не вправі надавати йому оцінку, за відсутності порушеного таким рішенням права позивача, так як завданням суду та суттю правосуддя, є захист права, а не контроль за діяльністю суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали. Позивачка сплатила судовий збір в розмірі 2 102,0 грн., що підтверджується квитанцією № 63744 від 13 квітня 2020 р. (т. 1 а. с. 1), який, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягає відшкодуванню позивачці в розмірі 1 051,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнаути Тетяни Сергіївни (вул. Незалежності, 91, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, ЄДРПОУ 00015622) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "К-Термінал" (вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 35988876), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), задовольнити частково.

2. Наказ Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, ЄДРПОУ 00015622) від 8 квітня 2020 р. № 1348/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визнати протиправним та скасувати в частині п. 3 та зобов`язати Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, ЄДРПОУ 00015622) поновити державному реєстратору Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнауті Тетяні Сергіївні ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України поновити скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 8 квітня 2020 р. № 1348/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 січня 2019 р. № 15221050010017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 6 листопада 2019 р. № 15221050013017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 7 листопада 2019 р. № 15221070014017198 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", № 1522105001501718 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", від 14 листопада 2019 р. № 15221050016017198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", які проведені державним реєстратором Арнаутою Т.С. щодо ТОВ "К-Термінал", відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, Київ 1, 01001, ЄДРПОУ 00015622) на користь державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнаути Тетяни Сергіївни (вул. Незалежності, 91, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 051,0 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз