Ухвала суду № 91979254, 05.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7465/20

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

05 жовтня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача від 28 вересня 2020 року про застосування процесуального строку звернення до суду у справі № 380/7465/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини А0998 (вул. Івана Хрестителя, м. Яворів, Львівська область, 81001) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами;

- визнати протиправними дії відповідача військової частини А0998 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2019 року;

- зобов`язати відповідача військову частину А0998 нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2019 року з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців;

- стягнути з відповідача військової частини А0998 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді від 18 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

01 жовтня 2020 року відповідач через канцелярію суду подав заяву від 28 вересня 2020 року про застосування процесуального строку звернення до суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що наказом командира військової частини А0998 (по особовому складу) № 169-РС від 29 жовтня 2019 року позивача звільнено з військової служби у запас, а наказом командира військової частини А0998 (по стройовій частині) № 226 від 31 жовтня 2019 року виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Отже, на думку відповідача, день видання наказу командира військової частини А0998 про виключення позивача зі списків особового складу частини є днем, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пов`язаних з проходження військової служби. Натомість, позивач звернувся до суду лише у вересні 2020 року. Таким чином, покликаючись на положення частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, відповідач стверджує про пропущення позивачем встановленого строку звернення до суду.

У зв`язку з вищенаведеним, просить застосувати до вимог позовної заяви ОСОБА_1 строк звернення до суду та постановити ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0998 залишити без розгляду у зв`язку із пропущенням процесуального строку звернення до суду.

Вирішуючи подану відповідачем заяву про застосування процесуального строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом розгляду у цій справі є позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2019 року та похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2019 року, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби, а саме за період з 31 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2019 року.

Суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутні норми, які визначали б строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Водночас, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати (грошового забезпечення), то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 340/184/19.

Разом з цим, суд зазначає також, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) викладено правову позицію відповідно до якої у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про застосування процесуального строку звернення до суду та, як наслідок залишення позовної заяви без розгляду, а тому у її задоволенні належить відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача від 28 вересня 2020 року про застосування процесуального строку звернення до суду та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропущенням процесуального строку звернення до суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Клименко О.М.