
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2020 р. справа № 300/811/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №49 від 27.03.2020, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №49 від 27.03.2020, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми, як інваліду війни другої групи, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язку військової служби - захисту Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.06.2016 під час огляду органами МСЕК, йому встановлено 50 % втрати працездатності та третю групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини. За наслідками повторного огляду органами МСЕК 01.08.2019 йому встановлено II групу інвалідності. У зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності він звернувся до Міністерства оборони України з заявою про доплату одноразової грошової допомоги. Рішенням комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 27.03.2020 № 49 відмовлено по суті вказаного питання, оскільки група інвалідності змінена понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності. Вважає, що ним не було пропущено понад дворічний термін між встановленням та зміною інвалідності, оскільки повторний переогляд було призначено на 17.07.2019, що підтверджується випискою з МСЕК серії АВ№0790282. Зазначив, про неможливість звернутися 17.07.2019 до органів МСЕК для переогляду на встановлення продовження інвалідності у встановлений термін, так як з 21.06.2019 року по 26.07.2019 перебував на госпіталізації в тяжкому стані після повторно перенесеного інсульту. Як наслідок витяг з протоколу комісії Міністерства оборони України №49 від 27.03.2020 підлягає до скасування, а відповідач до зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" який набрав чинності з 01.01.2014, встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014. Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється». Обидві норми пункту 4 статті 16-3 Закону передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності. Правовідносини, щодо первинного встановлення позивачу втрати працездатності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" застосовується до позивача. Позивачу 08.08.2016 було встановлено ступінь втрати професійної працездатності, а третю групу інвалідності позивач отримав 17.09.2019, тобто більше двох років з часу встановлення ступеню втрати працездатності. Таким чином, пункт 10 рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2020 № 49 до скасування не підлягає.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до виписки МСЕК серія АВ № 0790282 від 17.07.2017 дату чергового переогляду інвалідності було встановлено на 17.07.2019. Однак 21.06.2019 у нього був повторний напад інсульту, внаслідок чого його було доставлено до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, після чого госпіталізовано до Львівського обласного госпіталю інвалідів війн та репресованих ім. Ю.Липи де він перебував до 17.07.2019 включно. В подальшому його госпіталізовано до Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру. Таким чином, в період з 21.06.2019 по 26.07.2019, внаслідок повторного нападу інсульту він перебував в тяжкому стані в закладах охорони здоров`я, тому не міг звернутися до органів МСЕК для переогляду на встановлення та продовження інвалідності у встановлений термін - 17.07.2019. Таким чином, оскільки третю групу інвалідності повторно встановлено до серпня 2019 року, а другу групу інвалідності встановлено з 01.08.2019 вважає, що у даному випадку ним не було пропущено понад дворічний термін між встановленням та зміною інвалідності.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі ухвали від 17.07.2020 витребувано у сторін копії медичних та інших документів.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 залучено Івано-Франківський обласний військовий комісаріат до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за №211 від 11.03.2020, та подальшими змінами до неї, на усій території України установлено карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Кодекс адміністративного судочинства України пунктом 3 розділу VI.
Процесуальні строки в даній справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
У встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив, третя особа не скористалася правом на подання письмових пояснень. Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання заперечення та пояснень відповідач та третя особа не зверталися.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 29.01.2015 по 28.04.2016 проходив військову службу в військовій частині В0849 (а.с.10).
Згідно довідки від 07.04.2016 № 5280 Військової частини (польова пошта) В 0849 ОСОБА_1 з 16.03.2015 по 20.06.2015, з 21.06.2015 по 01.12.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (а.с. 8).
Під час первинного огляду медико-соціальною експертною комісією 29.06.2016 позивачу було встановлено 50% втрати працездатності та з 31.05.2016 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня працездатності серії АГ № 0011296, випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 0722729, Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 580 від 17.07.2017 (а.с. 9, 12, 59, 74).
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії АВ № 0790282, за наслідками повторного огляду 17.07.2017 ОСОБА_1 з 01.07.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності до серпня 2019. Дата чергового переогляду 17.07.2019 (а.с. 57 - 58, 73).
У період з 21.06.2019 по 01.07.2019, згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1285119 від 01.07.2019, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.
В подальшому з 03.07.2019 по 17.07.2019 позивач перебував на лікуванні в комунальному закладі Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь інвалідів війн та репресованих ім. Ю.Липи" (а.с. 14).
З 18.07.2019 по 26.07.2019 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному закладі «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр» (а.с.16 ).
За наслідками чергового переогляду, органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 01.08.2019. Причини інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ № 401273 від 21.10.2019. Дата чергового переогляду - 21.10.2020 (а.с. 40, 56).
У зв`язку із встановленням медико-соціальною експертною комісією вищої групи інвалідності, 28.02.2020 позивач звернувся із заявою до Івано-Франківського обласного військового комісаріату для отримання доплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (а.с. 55).
В свою чергу, Івано-Франківський обласний військовий комісаріат направив Департаменту фінансів Міністерства оборони України лист від 02.03.2020 № 12/331, згідно якого, на думку Комісаріату, ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги в розмірі різниці між 150 та 300 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (а.с. 54).
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено в призначенні грошової допомоги позивачу. Зазначено, що солдата в запасі ОСОБА_1 28.04.2016 звільнено з військової служби та 31.05.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0722729 від 31.05.2016). З 01.08.2019 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 12ААБ № 401273 від 01.08.2019). Згідно з пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після першого встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Заявнику групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності. Допомога у зв`язку з встановленням III групи інвалідності виплачена в сумі 217 500 грн. (а.с.13)
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Крім цього спірні правовідносини регулює Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога визначено ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Одноразова грошова допомога, відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Пунктом "б" частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Тобто, фактично позивач звертався із заявою до відповідача із вимогою про доплату різниці, після встановлення йому ІІ групи інвалідності (попередня ІІІ групи інвалідності) - 50 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року виплатити.
Частинами 2, 4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК, встановлення позивачу 50 % втрати працездатності та ІІІ групи інвалідності) визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.
Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.
Такі положення норми ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" застосовуються при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи (меншого відсотка втрати працездатності) та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи (більшого відсотка втрати працездатності).
Стаття 16 Закону України Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Строків реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами.
В силу ч.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, яка прийнята відповідно до п.2 ст.16-2, п.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача нарахувати та здійснити відповідачем доплату до одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю II групи.
Частиною 2 пункту 3 Порядку №975 (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК та встановлення позивачу 50 % втрати працездатності та ІІІ групи інвалідності) встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вже встановлено судом, з 29.06.2016 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 50 % втрати працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з із захистом Батьківщини, а з 01.08.2019 за наслідками повторного огляду органами МСЕК встановлено II групу інвалідності.
Суд зазначає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
Окрім того, абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Обидві ці норми (абзац 1 та 2 пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2020 по справі 240/10153/19 дійшов наступних висновків щодо застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII: (1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду; (2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014; (3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).
Посилання позивача про те, що ним не пропущено дворічний термін між встановленням та зміною інвалідності є необґрунтованими, оскільки повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 17.09.2019 (ІІ група інвалідності встановлена з 01.08.2019). Первинно 29.06.2016 позивачу було встановлено 50% втрати працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності з 31.05.2016, яку 17.07.2019 за наслідками повторного огляду продовжено до серпня 2019. Оскільки між встановленням ІІІ та ІІ групи інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №49 від 27.03.2020, зобов`язання вчинити певні дії до задоволення не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Делятин, Галицький район, Івано-Франківська область) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, Повітрофлотський проект,6, м. Київ) про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №49 від 27.03.2020, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Судове рішення № 91978780, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/811/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: