Ухвала суду № 91976043, 28.09.2020, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 2-513/09

6/368/35/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

представник заявника просить суд визнати поважною причину пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-513/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Країна» 14839,13 грн.; поновити строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа № 2-513/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Країна» 14839,13 грн., обґрунтовуючи клопотання наступним.

В Кагарлицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходився виконавчий документ № 2-513/2009 виданий 25.05.2015 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «СК «Країна» 14839,13 грн. Рішення суду набрало чинності 12.10.2009, боржник рішення суду не виконує.

17.10.2017 стягувачу надійшла письмова відповідь Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01.09.2017(відповідь додається), згідно якої 27.12.2016 державним виконавцем Кагарлицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану, згідно ч. 2, ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з виконавчим документом на адресу стягувача не надходила.

27.12.2019 р. закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 1, ст. 28, ч. 5, ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про повернення виконавчого документа стягувачу надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення; повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18.01.2018 р., визнано дії державного виконавця неправомірними в частині не направлення виконавчого листа стягувачу, зобов`язано державного виконавця встановити місцезнаходження повернутого виконавчого листа, а в разі його втрати, отримати дублікат. Оригінал ухвали, яка набрала законної сили було направлено ним до відділу замовним листом 13.03.2018 р., отримано відділом 16.03.2018 р.

Встановлений законом строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання АТ «СК «Країна» було пропущено з поважних причин: не повернуто виконавчий лист стягувачу для пред`явлення і втрачено відділом; невиконання державним виконавцем ухвали суду від 18.01.2018 р. протягом 2х років, неотримання дубліката виконавчого листа та не направлення його стягувачу, порушено право стягувана на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа; неналежне складення подань до суду про видачу дубліката 26.06.2018 р. та 30.08.2019 р., а саме несплата судового збору за видачу дубліката. Відсутність у стягувача виконавчого листа з вини державного виконавця позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа і унеможливлює виконання рішення суду.

В Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області була направлена заява від 13.03.2018 р. та 18.02.2019 р., 02.07.2020 р. до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням зобов`язати державного виконавця виконати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 18.01.2018 р., отримати дублікат виконавчого листа та надіслати його стягувачу. В Міністерство юстиції України була направлена аналогічна заява від 18.07.2018 р., 19.07.2019 р. та 02.07.2020 р.

Згідно відповіді від 22.08.2018 р. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, до відділу 16.03.2018 р. надійшла ухвала суду і лише через три місяці (в черговий раз державним виконавцем порушено законодавство), 26.06.2018 р. та 30.08.2019 р. направлено до суду подання про видачу дубліката виконавчого листа. В зв`язку з несплатою судового збору за видачу дубліката виконавчий лист не було видано.

03.08.2020 р. державним виконавцем повторно направлено до суду подання про видачу дубліката виконавчого листа.

Державним виконавцем вже було раніше втрачено виконавчий документ, винесено постанову про повернення, виконавчий лист не надіслано стягувачу. 06.04.2015 р. ухвалою суду було задоволено заяву стягувача видати дублікат виконавчого листа.

На даний час АТ «СК «Країна» позбавлена права на виконання рішення суду боржником, який самостійно не виконує його, законодавством наділено стягувача правом повторно пред`явити до виконання виконавчий лист, якщо його повернуто в зв`язку з відсутністю майна у боржника. Необгрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

13 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-12454/10, провадження № 61-14491св19 (ЄДРСРУ № 86903658), 08 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 760/6367/18, провадження № 61-7357св19 (ЄДРСРУ № 86828286) та у справі № 2-5171/10, провадження № 61-16396св19 (ЄДРСРУ № 86828290) досліджував питання особливостей видачі дублікату виконавчого документа у разі його втрати.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необгрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).

Представник заявника в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника та вимоги заяви задовольнити.

Заінтересована особа – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній за адресою, причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути предявлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предявлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 2-513/09 від 01.10.2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»» на р/р НОМЕР_1 АКБ «Правєкс - Банк», МФО 321983, ЄРДПОУ 20842474 в порядку регресу 14 839 грн. 13 коп. відшкодування страхової суми та судові витрати в сумі 399 грн., з них 250 грн. понесені витрати за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 149 грн. понесені витрати по судовому збору, а всього 15 238 (п`ятнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 13 коп. (а.с. 37-39).

02 листопада 2009 року представником ВАТ СК «Країна» було отримано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання (а.с.47).

25 березня 2015 р. представником Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»» було подано заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для виконання.

06 квітня 2015 р. Кагарлицьким районним судом Київської області заяву ПАТ «СК «Країна»» було задоволено та видано дублікат виконавчого листа та поновлено строк звернення до виконання виконавчого листа.

25 травня 2015 р. Кагарлицьким районним судом Київської області було направлено ПАТ «СК «Країна»» дублікат виконавчого листа.

06 вересня 2019 року Кагарлицький районний відділ державної виконавчої служби звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області із подання про видачу дубліката виконавчого листа.

25 вересня 2019 року подання Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби було повернуто, оскільки не було усунуто недоліки – не було сплачено судовий збір.

У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

На момент виникнення спірних правовідносин строки подання виконавчого документа до виконання регулювались Законом України «Про виконавче провадження» 1999 року у відповідній редакції.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» в указаній редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» ).

При цьому, 05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року втратив чинність.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року та п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05.10.2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02.06.2016 року.

Згідно листа від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області встало відомо наступне.

У відділі на виконанні повторно перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 21.10.2009 № 2-513/09, виданого Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Країна» боргу в розмірі 14 838,00 грн.

06.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51021600. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання (вих.5422).

З метою забезпечення виконання рішення суду та на підставі заяви, 06.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Інформацію про арешт внесено до відповідних реєстрів обтяжень.

З метою виявлення за боржником майна, на яке можливо звернути стягнення, 06.05.2016 державним виконавцем направлено запити до органів ДПС України, УПФУ, Регіонального сервісного центру МВС України у Київській області.

Згідно відповідей з органів ДПС України та УПФУ, за боржником джерел доходів не виявлено, відкритих рахунків у банківських установах не зареєстровано, як пенсіонер на обліку не перебуває.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС України у Київській області, за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

11.07.2016 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі та встановлено, що боржник був відсутній за даною адресою, про що складено акт державного виконавця.

27.07.2016 р. державним виконавцем до Кагарлицького відділення поліції ВП ГУ НП у Київській області направлено постанову про примусовий привід боржника до відділу (вих. № 5900 від 27.07.2016).

27.07.2016 державним виконавцем до Кагарлицького районного суду направлено подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України (вих. № 5901 від 27.07.2016).

Згідно відповіді, Кагарлицького відділу поліції ГУ НП у Київській області, яка надійшла до відділу 23.06.2017, здійснення примусового приводу боржника виявилося неможним, у зв`язку з відсутністю останнього за адресою проживання.

02.10.2016 державним виконавцем здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, та складено акт державного виконавця, відповідно до якого у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

У зв`язку з відсутністю за боржником майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, 27.12.2016 державним виконавцем на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копію постанови разом із оригіналом виконавчого документа направлено на адресу стягувача, вказаною у виконавчому документі до відома (вих.№ 11025 від 27.12.2016).

Повторно вищезазначений виконавчий документ на адресу відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися, однак, визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання. Крім того, цей строк є розумним та достатнім для вчинення таких дій.

Суд вважає, що стягувач не користувався наданими йому законом правами з метою забезпечення своєчасного виконання судового рішення, а тому відсутні підстави для захисту інтересів недбайливого стягувача.

Рішення Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості виконання судового рішення про стягнення заборгованості не можуть бути єдиною підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження наявності поважних причин для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. При цьому, суд звертає увагу на те, що суд не має права поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 247, 433 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження ", суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд Київської області в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2020 р.

Суддя І.І. Шевченко