Рішення № 9197351, 12.03.2007, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-241/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Лихосенко М.О.,

при секретарі – Михайловському А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом (заявою) КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №7» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

КП “ВРЕЖО №7” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4086 грн. 74 коп., вказавши в заяві, що відповідачі повинні були щомісяця робити оплату за квартиру та комунальні послуги.

Однак відповідачі за період з 01.02.2003 р. по 01.11.2006 р. оплату за житлово-комунальні послуги не робили, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 01.11.2006р. в сумі 4086 грн. 74 коп., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 грн.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про час слухання справи були повідомлені, заперечень суду не надали.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов визнав частково, суду пояснив, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя №2-2126 від 24.04.02р. було визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, та визнано право власності на цю квартиру за ОСОБА_4 ОСОБА_4 право власності за нею не було зареєстровано на підставі цього рішення, оскільки було з’ясувано, що 1/2 частини квартири належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20.07.02р. Після чого ОСОБА_4 було пред’явлено позов про визнання договору дарування від 20.07.02р. недійсним. Тільки ухвалою суду від 28.12.05р. була затверджена мирова угода між сторонами, договір дарування визнано недійсним та за ОСОБА_4 визнано право власності на спірну квартиру.

Відповідачі в цьому разі не можуть нести солідарну відповідальність оскільки не являються членами однієї родини. ОСОБА_1 мешкає в квартирі з 1980р. як колишній власник, а ОСОБА_2, як новий співвласник, разом зі своїм батьком зареєстровані 06.08.02р. Всі вони повинні нести часткову відповідальність.

Не заперечує проти стягнення з ОСОБА_4 частки заборгованості за житлово-комунальні послуги за період реєстрації за нею права власності на квартиру з 2006р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст.ст. 66-68 ЖК України, п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України №572 від 06.10.1992 р., наймач чи власник зобов'язаний вчасно щомісяця вносити оплату за надані йому житлово-комунальні послуги.

З наданих документів видно, що в квартирі, як колишній співвласник мешкає відповідач ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло №15 від 24.01.96р.

З 06.08.02р. в зазначеній квартирі зареєстрована та мешкала співвласник ОСОБА_2 зі своїм батьком ОСОБА_3, що підтверджено матеріалами цивільної справи №2-247/05.

Рішенням Ленінського районного суду №2-2126/02 від 24.04.02р. визнано право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_4

Вказані співвласники квартири та її мешканці зобов'язані оплачувати квартплату та комунальні послуги щомісяця.

Однак, за період з 01.02.2003 р. по 01.11.2006 р. вони не оплачували житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість в сумі 4086 грн. 74коп., що підтверджено копіями рахунку.

Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є члени сім’ї наймача і однієї родини, які проживають разом, тому у відповідності зі ст.64 ЖК України, не можуть нести солідарну майнову відповідальність по зобов'язаннях договору найму житлового приміщення.

ОСОБА_1 після продажу квартири продовжував зберігати за собою право користування житловим приміщенням, не знявся з реєстрації і власники квартири не ставили про це питання.

Власниця 1/2 частини вказаної квартири в період з 20.07.02р. по січень 2006р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами однієї родини, мешкали в квартирі, до теперішнього часу не знялися з обліку.

Згідно з рішенням суду ОСОБА_4 є власником зазначеної квартири з квітня 2002р.

Доводи представника відповідачки про те, що право власності на квартиру не було зареєстровано за нею з 2002р., тому вона не зобов’язана була платити за неї, суд вважає неспроможними, тому що згідно зі ст. 128 ЦК України, який діяв на той момент, виникнення права власності не зв’язувалося з реєстрацією.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі повинні нести дольову відповідальність по заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Разом з тим позивачем пропущений строк позовної давності і вимоги підлягають задоволенню в межах 3-и річного строку позовної давності. Сума заборгованості в межах 3-и річного строку позовної давності за період з липня 2003р. по 01.11.06р. складає 3622 грн. 61коп.

/4086,74-464,13= 3622,61/

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг, то з них підлягає стягненню в дольовому відношенні з кожного по 905 грн. 65 коп.

/3622,61 : 4 = 905,65/

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню держмито в доход держави сумі 51 грн. 00 коп. та витрати понесені позивачем по оплаті інформаційно-технічних послуг в сумі 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 62, 88, 212, 213, 216 ЦПК України, ст.ст. 64, 66-68 ЖК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь КП “ВРЕЖО № 7”, м.Запоріжжя (р/р 26006037120002 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ОКПО 05478717) заборгованість по квартплаті та житлово-комунальним послугам за період з липня 2003р. по 01.11.06р. в дольовому відношенні:

- з ОСОБА_1 – 905 грн. 65 коп.,

- з ОСОБА_4 905 грн. 65 коп.,

- з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 1811 грн. 30 коп.

Стягнути на користь КП “ВРЕЖО-7” м.Запоріжжя з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічним послугам з кожного по 7 грн. 50 коп., з ОСОБА_2 и ОСОБА_3 в солідарному порядку в розмірі 15 грн.

Стягнути з відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 держмито на користь держави в розмірі по 12 грн. 75 коп. з кожного, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 25 грн. 50 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Рішення не набрало законної сили.

Видано для ознайомлення.

Суддя: М.О. Лихосенко

Секретар: А.С. Михайловський