Ухвала суду № 91973037, 01.10.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

01 жовтня 2020 року Справа № 923/504/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "Херсонрегіонгаз" про відстрочення виконання рішення суду, у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", м. Херсон

про стягнення 23155237,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 23155237,43 грн., з яких: 11194540,44 грн. пені, 2568770,01 грн. 3% річних та 9391926,98 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі № 923/504/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 вересня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 43288,09 грн. пені, 981650,60 грн. 3% річних та 3605138,04 грн. інфляційних втрат скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено, в частині розподілу судових витрат рішення змінено, в решті рішення залишено без змін, та викладено його резолютивну частину редакції зазначеній у вказаній постанові Південно-західного апеляційного господарського суду.

Справа № 923/504/18 перебувала у судді Гридасова Ю.В.

У зв`язку із перебуванням судді Гридасова Ю.В. у відпустці та необхідністю вирішення питання щодо видачі наказу по справі розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 245 від 21.09.2020, справу призначено до повторного автоматизованого розподілу для вирішення питання про видачу наказів про примусове виконання рішення у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 справу розподілено судді Нікітенку С.В.

Ухвалою від 23 вересня 2020 року справу № 923/504/18 прийнято до провадження.

На виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду.

23 вересня 2020 року до Господарського суду Херсонської області від відповідача у справі надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019, яке змінено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 по справі № 923/504/18.

Обґрунтовуючи дану заяву відповідач, посилається на ті обставини, що у зв`язку з сезонністю постачання природного газу, діяльність ТОВ "Херсонрегіонгаз" у 2-3 кварталах є збитковою. Вказує, що відповідач є суспільно важливим підприємством, оскільки є надавачем комунальної послуги, а тому борги побутових споживачів є постійним тягарем для ТОВ "Херсонрегіонгаз". За твердженням відповідача станом на 01 вересня 2020 року дебіторська заборгованість населення перед Відповідачем складає 478412,4 тис, грн. Додатковим тягарем для підприємства став загальнодержавний карантин спричинений COVID-19, оскільки порівняно з минулим періодом, розрахунки населення скоротилися в два рази. Також на підприємстві ТОВ "Херсонрегіонгаз" постійно працює 89 робітників, яким виплачується стабільна заробітна плата та надається соціальний захист, передбачений законодавством України, працевлаштовано 3 працівники, які мають інвалідність, яким облаштовано робочі місця та забезпечено належні умови праці. Заявник вказує, що за рахунок надходження коштів, отриманих за опалювальний період, боржник буде мати можливість з акумулювати грошові кошти, що будуть надходити у високий сезон користування.

На підтвердження своїх твердження відповідачем до поданої заяви додано наступні докази: довідку щодо заборгованості побутових споживачів станом на 01.09.2020; аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Херсонрегіонгаз" за 2 квартали 2020 року; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2020 рік.

З урахуванням зазначеного, ТОВ "Херсонрегіонгаз" просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 01 жовтня 2019 року яке змінено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 вересня 2020 року по справі № 923/504/18, та яким стягнуто з ТОВ "Херсонрегіонгаз" суму заборгованості у розмірі 4964411,66 грн. - на один рік з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвалою від 25 вересня 2020 року суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Херсонрегіонгаз" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 923/504/18 та призначено на 01.10.2020 судове засідання для розгляду зазначеної заяви. Учасники справи повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

01 жовтня 2020 року до суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення на заяву ТОВ "Херсонрегіонгаз" про відстрочення виконання рішення суд. Так, за твердженням позивача, надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначає, що наразі його фінансовий стан є досить тяжким, як державне підприємство є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Вказує, що позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов`язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь. За твердженням позивача, внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних, що негативно впливає на фінансовий стан останнього. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених стягувачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат. Також зазначає, що бюджетом України та фінансовим планом Компанії, який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачено фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що обставини, на які посилається Боржник у своїй заяві не є тими виключними обставинами (в розумінні статті 331 ГПК України та Постанови) для надання відстрочки виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у справі № 923/504/18, у зв`язку з чим просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.

У призначене судове засідання 01.10.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Херсонрегіонгаз" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 923/504/18, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому, неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 року № 18966/02).

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абзац 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Згідно п.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Так, обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на тяжке фінансове становище, наявність дебіторської заборгованості на підтвердження зазначеного до заяви додано наступні фінансові документи : довідку щодо заборгованості побутових споживачів станом на 01.09.2020; аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Херсонрегіонгаз" за 2 квартали 2020 року; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2020 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 та Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 затверджено норми Порядку подання фінансової звітності.

Пунктом 1 розділу II наведеного Національного положення (стандарту) встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Суд звертає увагу, що фінансовий стан боржника може бути встановлений за умов надання заявником інформації у вигляді банківських довідок про залишки грошових коштів на банківських рахунках на день подання заяви про розстрочку/відстрочку, інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання даної заяви, а також інформації про рух коштів за останні 6-12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника.

Таким чином, фінансові документи, які поданні боржником, не можуть бути доказами скрутного фінансового становища, оскільки відображають дані лише на конкретну дату, проте не можуть відображати фінансовий стан протягом ведення боржником господарської діяльності.

Суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань.

При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятій постанові від 27.06.2018 року у справі №813/8842/13-а.

Посилання відповідача на скрутний матеріальний стан, який виник внаслідок несплати споживачами вартості спожитого природного газу, за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обставиною, яка може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки обов`язковість судових рішень, яка передбачена п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Суд також звертає увагу, що боржником не надано доказів на підтвердження наявності у нього можливості виконання рішення у даній справі з умовою відстрочення його виконання на 1 рік. ТОВ "Херсонрегіонгаз" не надано до суду бухгалтерських довідок про результати господарської діяльності, виписки по рахунках, з яких би вбачалась наявність у заявника фінансової спроможності самостійно виконувати рішення суду.

На думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, зазначена відповідачем підстава для надання відстрочки - скрутне матеріальне становище та наявність дебіторської заборгованості, не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки обов`язкового до виконання судового рішення, яке вступило в законну силу.

З огляду на приписи ч.5 ст. 331 ГПК України та не доведення заявником обставин, які викладені у заяві про відстрочення виконання рішення суду, суд вважає, що не підлягає задоволенню заява ТОВ "Херсонрегіонгаз" про відстрочення виконання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі №923/504/18.

Керуючись ст.ст. 232, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 923/504/18.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 05.10.2020.

Суддя С.В. Нікітенко