Рішення № 91973035, 01.10.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2020 року Справа № 923/187/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНСІС" (м. Херсон),

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОН КОРПОРЕЙШН" (м. Херсон),

до відповідача-2: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ),

про стягнення 9 734 762 грн. 51 коп.,

за участю представників:

позивача - Рейлян М.С., адвокат,

відповідача-1- Корнелюк В.В., адвокат,

відповідача-2 - Логвіновська А.А., адвокат.

Позивач 25.02.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в якій просить стягнути солідарно з відповідачів збитки у розмірі 5 910 041 грн. 31 коп., а також стягнути з відповідача-1 штраф у розмірі 3824 721 грн. 20 коп.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 26.02.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 24 березня 2020 року о 14:00.

Суд протокольними ухвалами відкладав підготовчі засідання з 24.03.20 до 14.00 23.04.20 року, з 23.04.20 до 10.30 14.05.20, з 14.05.20 до 14.00 02.07.20.

Протокольними ухвалами суд продовжував строк підготовчого провадження на 30 днів, до 16.07.20 та до 30.07.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 02.07.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 30.07.20 об 11.30.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.07.20 до 15.00 27.08.20.

Протокольною ухвалою 27.08.20 встановлений ГПК України строк розгляду справи по суті поновлено судом за клопотанням представника позивача.

Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 27.08.20 до 14.00 01.10.20.

У судовому засіданні 01.10.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

« 24» січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Менсіс» отримало повідомлення від Відповідача-1 про те, що останній в односторонньому порядку частково припиняє Договір оренди № 06-08/2018 від 27 серпня 2018 року, у зв`язку з неможливістю його належного виконання через дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Відповідач-2), який в односторонньому порядку, в порушення порядку встановленого ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» розірвав Договір фінансового лізингу № 4П16079ЛИ від 16.09.2016р., укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2;

TOB «МЕНСІС» стало відомо, що розірвання Договору лізингу було зумовлене неналежним виконанням Відповідачем-1 та Відповідачем-2 своїх договірних зобов`язань, що випливають із Договору лізингу №4П16079ЛИ від 16.09.2016 року, укладеного між ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» та АТ КБ «Приватбанк»;

внаслідок зазначених протиправних дій Відповідачів, Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕНСІС» завдано збитки у розмірі 34 540 380,00 грн., що складаються із упущеної вигоди та прямих збитків, а саме: 5 909 208, 00 грн. (недоотриманий дохід (упущена вигода) + 833,31 грн. (оплата ліцензії на роздрібну торгівлю пальним) + 3 824 721,20 грн. (10% штрафу за порушення умов договору оренди) = 9 734 762,51 грн.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та запереченнях.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:

TOB «Пріон Корпорейпін» не заперечує щодо фактичних обставин справи, про які зазначено позивачем в позові;

ТОВ «Пріон Корпорейшн» вживало всіх можливих заходів щодо недопущення розірвання Договору фінансового лізингу № 4П16079ЛИ від 16.09.2016р. з АТ «КБ Приватбанк» в односторонньому порядку, зокрема, ТОВ «Пріон Корпорейшн» подано позов до господарського суду м. Києва до АТ «КБ Приватбанк» про визнання недійсним пункту 8.2 Договору фінансового лізингу № 4П16079ЛИ від 16.09.2016 р., яким передбачено право АТ «КБ ПРИВАТБАНК» на розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та судом було відкрито провадження по справі № 910/1173/20;

Відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Менсіс» до ТОВ «Пріон Корпорейшн», у той же час, ТОВ «Пріон Корпорейшн» не заперечує щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Менсіс» до АТ «КБ Приватбанк» та як наслідок, на думку Відповідача-1, завдані Позивачу збитки можуть бути відшкодовані виключно АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник відповідача-1 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові, у частині позовних вимог до відповідача-1.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:

судовими рішеннями у справі № № 923/66/19 встановлено факт виникнення заборгованості ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Договором лізингу № 4П16079ЛИ від 16.09.2016 р. укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН»;

у пункті 5.1. Договору лізингу сторони погодили право АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як лізингодавця, розірвати договір лізингу в односторонньому порядку, у разі якщо ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» неналежним чином виконує обов`язок зі сплати лізингових платежів;

у зв`язку з неналежним виконання Лізингоодержувачем (Відповідачем-1) умов Договору лізингу, 21.01.2020 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористався своїм законним правом на дострокове розірвання Договору лізингу, повідомив ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» про його дострокове розірвання з 04.02.2020 р. та вимагав у встановлений термін розірвання (04.02.2020): сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу; по акту прийому-передачі повернути Майно, яке було передано Банком ТОВ «ПРІОН-КОРПОРЕЙШН»;

таким чином, Договір лізингу є розірваним з 04.02.2020 р. в односторонньому порядку на підставі пп. 8.2,3. п. 8.2. Договору;

у подальшому, на підставі пп. 6.2.4 п. 6.2, п. 8.3 Договору лізингу, 11.02.2020 р. ТОВ «ПРІОН-КОРПОРЕЙШН» передав АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нерухоме майно - Херсонська область, Олешківський район (колишня назва Цюрупинський район), м. Олешки (колишня назва м. Цюрупинськ), траса Херсон-Сімферополь (М24) 21км. Б/н, складається з: операторська -А, загальною площею 85,2 кв.м.; навіс-Б; дізель- генераторна-В; альтанка-Г; мостіння І, II; заправочні колонки-1; резервуар-2, про що складено відповідний Акт;

договір оренди (суборенди) № 06-08/2018 від 27.08.2018 р., що укладений Лізингоодрежувачем (Відповідачем-1) в якості наймодавця з TOB «МЕНСІС» (Позивачем), є похідним від Договору лізингу та припиняє свою дію одночасно з припиненням Договору лізингу;

аналогічний правовий висновок викладений у рішеннях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у справах № 910/17082/17 (постанова від 16.03.2018 р. ), № 909/500/18 (постанова від 15.05.2019 р).

Представник відповідача-2 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

25.02.20 - позов;

24.03.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;

17.04.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;

13.05.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;

30.07.20 - заява про зупинення провадження у справі;

27.08.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;

27.08.20 - клопотання про поновлення строку судового розгляду справи по суті.

Відповідачем-1 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

17.04.20 - відзив;

18.05.20 - заява про вступ у справу як представника;

18.05.20 - заява про ознайомлення з матеріалами справи;

27.08.20 - клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

18.03.20 - відзив;

14.05.20 - клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016 р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі за текстом рішення - Відповідач-2) та ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (надалі за текстом - Відповідач-1) укладено Договір фінансового лізингу № 4П16079ЛИ (далі за текстом рішення - Договір лізингу), на виконання якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно Акту прийому - передачі передав, а ТОВ «ПРІОН-КОРПОРЕЙШН» прийняло нерухоме майно в кількості 2 одиниць (у тому числі нерухоме майно за адресою: Херсонська область, Олешківський район (колишня назва Цюрупинський район), м. Олешки (колишня назва м. Цюрупинськ), траса Херсон- Сімферополь (М24) 21км. Б/н, складається з: операторська -А, загальною площею 85,2 кв. м.; навіс-Б; дізель-генераторна-В; альтанка-Г; мостіння І,II; заправочні колонки-1; резервуар-2) та зобов`язалося сплачувати лізингові платежі в порядку та розмірах визначених договором лізингу.

Об`єкти, що були передані ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН», є власністю АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Договір лізингу було укладено з наданням права Лізингоодержувачу передати в об`єкти лізингу в оренду третім особи.

У пункті 5.1. Договору лізингу, сторони погодили право АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як лізингодавця, розірвати договір лізингу в односторонньому порядку, у разі якщо ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» неналежним чином виконує обов`язок зі сплати лізингових платежів.

Відповідно до умов пп. 5.1.8 п. 5.1 Договору лізингу Банк має право відмовитися від Договору і вимагати повернення Майна, якщо Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови банку від Договору, Договір вважається розірваним з дати зазначеної Банком у повідомлені про відмову від Договору.

Порядок дострокового розірвання Договору лізингу та умов повернення майна, врегульовано положеннями Розділу 8 Договору лізингу.

Відповідно до пп. 8.2.3. п. 8.2 Розділу 8 Договору лізингу, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банка шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках: у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів. Порушення строків сплати винагород за Договором.

27.08.2018 р. між ТОВ «МЕНСІС» (надалі за текстом рішення - Позивач, Орендар) та ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» (Відповідач-1, Орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого майна № 06-08/2018 (надалі за текстом рішення - Договір оренди), відповідно до якого позивачем прийнято в строкове платне користування об`єкт нерухомості, зокрема, нерухоме майно за адресою: Херсонська область, Олешківський район (колишня назва Цюрупинський район), м. Олешки (колишня назва м. Цюрупинськ), траса Херсон-Сімферополь (М24) 21 км. Б/н, складається з: операторська -А, загальною площею 85,2 кв.м.; навіс-Б; дізель-генераторна-В; альтанка-Г; мостіння І, II; заправочні колонки-1; резервуар-2.

TOB «МЕНСІС» отримало повідомлення від ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» про те, що останнє в односторонньому порядку припиняє Договір № 06-08/2018 від 27.08.2018 р. у зв`язку з неможливістю його належного виконання через дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який в односторонньому порядку розірвав Договір фінансового лізингу, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Вважаючи своє право порушеним, ТОВ «МЕНСІС» звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом про стягнення збитків з ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Судом також встановлено, що у зв`язку із виникненням заборгованості за Договором лізингу, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до ТОВ "ПРІОН КОРПОРЕЙШН" про стягнення 25 750 236,18 грн. (справа № 923/66/19).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019 р. було задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК», стягнуто з ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 11 861 332,93 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9 820 299,35 грн. заборгованості за відсотковою винагородою, 4 068 603,90 грн. пені та 386 253,54 грн компенсації по сплаті судового збору.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 р, було частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН», рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.19 у справі № 923/66/19 скасовано частково. Позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені у сумі 4 068 603.90 грн. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 4 012 421.34 грн. пені., 385410.80 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.19 у справі N2923/66/19 залишено без змін.

У зв`язку з неналежним виконання Лізингоодержувачем умов Договору лізингу, 21.01.2020 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористався своїм законним правом на дострокове розірвання Договору лізингу, повідомив ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙПІН» про його дострокове розірвання з 04.02.2020 р. та вимагав у встановлений термін розірвання (04.02.2020): сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу; по акту прийому- передачі повернути Майно, яке було передано Банком ТОВ «ПРІОН-КОРПОРЕЙШН».

Таким чином, Договір лізингу є розірваним з 04.02.2020 р. в односторонньому порядку на підставі пп. 8.2,3. п. 8.2. Договору.

В подальшому, на підставі пп. 6.2.4 п. 6.2, п. 8.3 Договору лізингу, 11.02.2020 р. ТОВ «ПРІОН-КОРПОРЕЙШН» передав АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нерухоме майно - Херсонська область, Олешківський район (колишня назва Цюрупинський район), м. Олешки (колишня назва м. Цюрупинськ), траса Херсон-Сімферополь (М24) 21км. Б/н, складається з: операторська -А, загальною площею 85,2 кв.м.; навіс-Б; дізель- генераторна-В; альтанка-Г; мостіння І, II; заправочні колонки-1; резервуар-2, про що складено відповідний Акт.

Договір оренди (суборенди) № 06-08/2018 від 27.08.2018 р., що укладений Лізингоодрежувачем в якості наймодавця з TOB «МЕНСІС», є похідним від Договору лізингу та припиняє свою дію одночасно з припиненням Договору лізингу.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішеннях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у справах № 910/17082/17 (постанова від 16.03.2018 р. ), № 909/500/18 (постанова від 15.05.2019 р).

Таким чином, Дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (стосовно стягнення заборгованості за договором лізингу, одностороннього розірвання договору лізингу, повернення предмету лізингу) є правомірними, вчинені відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг», положень Договору лізингу, та спрямовані на захист прав та інтересів Банку, як власника майна.

Зокрема, одностороннє розірвання Договору лізингу було вчинено Банком відповідно до ст. 651, 782 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п. 5.1.8 п. 5.1, пп. 8.2.3. п. 8.2. Договору лізингу, а безпосереднє повернення майна (предмету лізингу) здійснено на підставі пп. 6.2.4 п. 6.2, п. 8.3 Договору лізингу.

При цьому, договір оренди № 06-08/2018 від 27.08.2018 р. є похідним від Договору лізингу та припинив свою дію в силу закону - ч. 1 ст. 761, ч. 1,2 ст. 774 ЦК України.

Відтак, визначене у позовній заяві твердження позивача щодо протиправної поведінки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом положень ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України під упущеною вигодою вважаються - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене/ не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, особа має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права, в тому числі із вимогами щодо стягнення збитків (упущеної вигоди), доходів які особа могла б одержати, але не одержала саме станом на день звернення до суду.

Водночас, позивачем заявлено до стягнення упущену вигоду за 6 місяців (на майбутнє).

Крім того, під час розрахунку суми упущеної вигоди (неотриманого доходу) Позивач використав період з 04.02.20 (дата припинення Договору оренди) по 04.08.20, звернувшись з позовом до суду 25.02.20. Таким чином, фактичний період нарахування упущеної вигоди становить 21 день, при цьому Позивачем використовується у розрахунку щомісячний дохід.

Збитки є наслідком неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як протиправна.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.

Вказані обставини свідчать про те, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами: наявність протиправної поведінки зі сторони Відповідача-2; розмір упущеної вигоди (неотриманого доходу).

За вказаних обставин, аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені Відповідачем-2 та Відповідачем-1 (у частині позовних вимог до останнього з відповідачів), щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 782 ЦК України встановлено право наймодавця відмовитися від договору найму. Так, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 761, ч. 1, 2 ст. 774 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право (1) відмовитися від договору лізингу та (2) вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Водночас, положення ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» не обмежує сторони та не забороняє їм визначити інші умови (підстави), за яких договір фінансового лізингу може бути розірвано лізингодавцем в односторонньому порядку, ніж ті що передбачені даною нормою.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги до відповідача-1 та відповідача-2 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову, судові витрати покладаються на позивача повністю.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову до відповідача-1 відмовити повністю.

2. У задоволенні позовну до відповідача-2 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 05 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов