Рішення № 91972924, 01.10.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2666/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 30754807 до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", 61089, м. Харків, пр-т Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121 про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" суму основного боргу за договором підряду №209/01-19 від 18.06.2019 в розмірі 68706,00 грн, пеню в розмірі 3435,30 грн, 3% річних в сумі 1857,88 грн та інфляційні в сумі 1786,36 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.20, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А..

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву та 09.09.2020 надав відзив на позовну заяву (вх. №20836), відповідно до якого просить суд:

- вимогу про стягнення основної суми боргу залишити на розсуд суду,

- у задоволенні вимоги щодо стягнення пені за прострочення оплати за договором відмовити в повному обсязі. В разі задоволення вимоги про стягнення пені просить прийняти до уваги клопотання про зменшення штрафних санкцій до 171,77 грн.;

- вимогу про стягнення річних та втрат від інфляції залишити на розсуд суду із врахуванням розрахунку відповідача;

- здійснити розподіл судових витрат, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

22.09.2020 позивач надав відповідь на відзив (вх. №21982) разом з доказами на підтвердження обставин викладених у відповіді на відзив.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Ухвалою суду від 21.08.2018 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами чч. 1,2 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

18.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (Підрядник) та Державним підприємством "Завод Електроважмаш" (Замовник) було укладено Договір підряду №209/01-19 в порядку та на умовах якого Підрядник прийняв на себе зобов`язання надати послуги по геометричному тестуванню та геометричній наладці горизонтально-розточного верстата с ЧПК моделі НИМ5Т (Buffalo) цеху №20 інв. №054306 (код 50530000-9 - "послуги з ремонту та технічного обслуговування техніки" до ДК 021:2015 затвердженого наказом Мінекономрозвитку і торгівлі України №1749 від 23.12.2015), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити вказані послуги.

Відповідно до розділу 2 Договору загальна вартість послуг за цим Договором складає 137412, 00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 22902, 00грн.. Найменування та ціна послуг визначені в Протоколі узгодження ціни (Додаток №1). який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1, 3.3 Договору термін надання послуг, обумовлених цим Договором, складає 10 (десять) робочих днів з моменту перерахування Замовником попередньої оплати визначеної в п. 5.1 цього Договору з правом дострокового виконання. Послуги надаються на території Замовника (м. Харків, пр. Московський, 299).

Пунктами 5.1. 5.2 Договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату надаваних Підрядником послуг в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від їх загальної вартості після підписання Договору і на підставі виставленого Підрядником рахунку протягом 5-ти календарних днів. Остаточний розрахунок за надані послуги, обумовлені цим Договором, у розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків повинен бути здійснений Замовником протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів. з моменту підписання Сторонами Акта про надані послуги за умови виконання п.3.4 та 4.2. цього Договору.

Порядок приймання наданих послуг здійснюється Сторонами протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Замовником письмового повідомлення про їх завершення за даним Договором, що передбачено п. 4.1 Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" виконало свої зобов`язання за Договором у повному обсязі. що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- Актом здачі наданих послуг від 03 липня 2019 року. підписаного сторонами;

- Актом від 03.07.2019 проведення геометричного тестування та геометричної наладки горизонтально-розточного верстата станка моделі НВМ5Т (Buffalo) цеху №20 інв. №054306 по Договору підряду №209/01-19 від 18.06.2019, підписаного сторонами;

- Актом від 28.08.2019 проведення геометричного тестування та геометричної наладки горизонтально-розточного верстата станка моделі НВМ5Т (Buffalo) цеху №20 інв. №054306 по Договору підряду №209/01-19 від 18.06.2019, підписаного сторонами;

- Актом здачі наданих послуг від 28.08.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 137 412, 00 грн, за звітній період було здійснено оплату на суму 68 706,00 грн у розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт. Залишок, який підлягає сплаті. становить 68 706, 00 грн.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ "Імперія металів" в АТ "Кредобанк", часткову оплату на суму 68 706, 00 грн було проведено ДП "Завод "Електроважмаш" 23.07.2019 платіжним дорученням № 56273.

Оскільки, після здійснення попередньої оплати, жодних платежів від відповідача на рахунок позивача не надходило, 28.07.2020 на адресу ДП "Завод "Електроважмаш" позивачем було направлено претензію. Однак вимоги претензії відповідачем виконані не були, а тому позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Враховуючи, що Акт здачі наданих послуг було підписано сторонами 28.08.2019, остаточний розрахунок повинен був відбутись Замовником в строк 15 банківських днів, починаючи з наступного дня - 29.08.2019, тобто по 18.09.2019 включно.

Таким чином, з 19.09.2020 починається момент прострочення виконання грошових зобов`язань для Замовника.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти суми основного боргу у розмірі 68 706,00 грн та просив суд вказану вимогу вирішити на його розсуд. Заперечував проти розрахунку позивача щодо 3% річних та інфляційних втрат, надав свій контррозрахунок, просив суд врахувати контррозрахунок при винесенні рішення. Також, просив суд відмовити позивачу у вимозі про стягнення пені за прострочення оплати за Договором, а у разі задоволення зменшити штрафні санкції lj 5% загальної їх суми у розімірі 3435,30 грн. до 171, 77 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їх претензії чи звернення до суду.

Оскільки Замовник не оплатив вартість послуг у повному обсязі, незважаючи на настання строків оплати встановлених Договором, в результаті чого для нього настала відповідальність, передбачена Договором і законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом, та що фактично не заперечується самим відповідачем у відзиві на позов, ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" було порушено обов`язок вчасно та в повному обсязі здійснити оплату за виконані роботи Підрядником за Договором підряду №209/01-19 від 18.06.2019р.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність за прострочення оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Розмір штрафних санкцій відповідає ст. 343 Господарського кодексу України, а також вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних з використанням калькулятора "Ліга-Закон" за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено невірно, а тому суд здійснивши контррозрахунок визначив суму 3% річних у розмірі 1854,41 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 3,47 грн. не підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок позивача щодо інфляційних втрат в розмірі 1786,36 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства та арифметично вірний, а тому підлягає задоволенню.

Також, відповідачем було заявлено клопотання про відмову в задоволенні вимоги про стягнення пені або зменшення пені до 5 % від загальної їх суми у розмірі 3435,30 грн до 171,77 грн.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання зазначає, що відповідач є державним комерційним підприємством, яке на даний час знаходиться в скрутному матеріальному становищі. При цьому, періодичне блокування господарської діяльності підприємства, шляхом накладання арештів на всі рахунки відповідача та кризовий стан в галузі машинобудування сприяло вимушеним частковим виплатам не тільки контрагентам, але і працівникам заробітної плати та платежів до бюджету та комунальних платежів. Так, станом на 01.06.2020 у підприємства існує заборгованість по заробітній платі у розмірі 22.6 млн. грн. Також відповідач просить звернути увагу на те, що ним частково було здійснено оплату виконаних робіт на суму 68 706,00 грн.

Однак, дослідивши відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, суд вважає заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настаюсть правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність за прострочення оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що передбачено частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України.

Договір підряду №209/01-19 від 18.06.2019 викладений у письмовій формі та підписаний обома сторонами, що свідчить про те, що сторони дійшли домовленості щодо всіх умов Договору, в тому числі і відповідальності за порушення його умов.

А тому, суд приходить до висновку, що присудження до стягнення пені у вказаному розмірі, з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також способом стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позовній заяві встановлений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, при цьому наголошено, що остаточний розмір витрат на правничу допомогу адвоката, а також докази понесення цих витрат будуть надані під час судового розгляду справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача та підлягає стягненню на ТОВ "Імперія металів" в сумі 2101,90 грн.

Під час винесення рішення, доказів понесення інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків. пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (61020, м.Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 30754807) 68706,00 грн суми основного боргу за Договором підряду № 209/01-19 від 18.06.2019, пеню в розмірі 3435,30 грн, три відсотки річних в розмірі 1854, 41 грн, інфляційні збитки в розмірі 1786,36 грн. та 2101,90 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (61020, м.Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 30754807).

Відповідач - Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків. пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121).

Повне рішення складено "01" жовтня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров