Постанова № 91962730, 08.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26906/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Кузуб А.Т., прокурора Андронової А.В., захисника Колесника К.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народного депутата України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 23.06.2020 року, перебуваючи у статусі народного депутата України, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: користуючись наданими йому депутатськими повноваженнями, у порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» звернувся до Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. із депутатським зверненням від 25.11.2019 № 105/25-1, у якому порушувалось питання (надання інформації про стан досудового розслідування кримінального провадження №52016000000000452), що становило його приватний інтерес, за наступних обставин.

Текст присяги на вірність Україні ОСОБА_1 як народний депутат України дев`ятого скликання скріпив підписом 29.08.2019, а отже, з цього часу розпочалися його повноваження в статусі народного депутата України дев`ятого скликання.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Реалізуючи відповідне повноваження народного депутата ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. із депутатським зверненням від 25.11.2019 № 105/25-1, у якому просив надати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000452 від 29.11.2016, у тому числі щодо фактів повідомлення про підозру посадовим особам ТОВ «Інтершина УА» , зокрема самому ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 28 Закону ОСОБА_1 як народний депутат України зобов`язаний: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Натомість, ОСОБА_1 усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону і положенням частин другої і третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», звертаючись до Генеральної прокуратури України. із депутатським зверненням від 25.11.2019 № 105/25-1 для задоволення приватного інтересу, реалізував депутатське повноваження, надане статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України», в умовах реального конфлікту інтересів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного правопорушення категорично заперечив, пославшись на те, що він дійсно є засновником ТОВ «Інтершина УА», а до Генеральної прокуратури України він звернувся з метою перевірити інформацію, що стосується його особисто, при цьому ніякого впливу на позицію слідства не мав і не має, а відтак вважає безпідставним твердження про наявність конфлікту інтересів.

Захисник Колесник К.А. з огляду на викладені обставин пояснив, що відповідно до ч.5 ст. 17 ЗУ «Про статус народного депутата» таке звернення ОСОБА_1 є проявом політичної відповідальності, тобто це виконання ним своєї роботи в статусі Народного депутата України. Зазначив, що таке звернення є ефективним засобом на юридичний захист, таке діяння не завдало нікому шкоди. Захисник повідомив, що запит було здійснено 25.11.2019, а відповідь отримано 19.12.2019, тому ніякої привілеї щодо терміну отримання відповіді як Народному депутату України ОСОБА_1 не було отримано. Крім того зазначив, що даний протокол є неналежним, оскільки він був складений без згоди Верховної Ради. За таких обставин просив закрити справу у зв`язку з відсутністю події і сладу адмінправопорушення. Також зазначив, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплили 03.04.2020.

Прокурор Андронова А.В. подала письмовий висновок, за змістом якого фактичні обставини правопорушення, як вони викладені у протоколі відносно ОСОБА_1 підтримала, просила притягнути його до адмінвідповідальності і призначити штраф .

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, додатково долучені сторонами докази на обгрунтування своєї позиції, суд дійшов до наступного висновку.

З огляду на положення частини першої статті 28 Закону на ОСОБА_1 як народного депутата України поширюються вимоги Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Так, у пункті 3 частини першої статті 28 Закону передбачено обов`язок осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, у тому числі народних депутатів України, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У частині першій статті 1 Закону визначено, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Із зазначеного поняття вбачається, що характерною ознакою реального конфлікту інтересів є наявність таких складових, як: приватний інтерес; службове та представницьке повноваження; суперечність між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У депутатському зверненні до Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. із депутатським зверненням від 25.11.2019 № 105/25-1 ОСОБА_1 просив надати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000452 від 29.11.2016, у тому числі щодо фактів повідомлення про підозру посадовим особам ТОВ «Інтершина УА» , зокрема самому ОСОБА_1 .

Таким чином запитувана у депутатському зверненні інформація була потрібна особисто ОСОБА_1 , що вказує на її приватний інтерес.

Приватний інтерес народного депутата України ОСОБА_1 вступав у суперечність із її службовим повноваженням (правом) щодо депутатського звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян.

Так, згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України зобов`язаний додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України» неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.

Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

З огляду на викладені вище положення частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатське звернення може стосуватися виключно питань, пов`язаних із депутатською діяльністю.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11.04.2000 № 4-рп/2000 зазначається, що пропозиції, вказівки, вимоги народного депутата України мають відповідати Конституції і законам України та можуть стосуватися лише питань, пов`язаних саме з депутатською діяльністю.

Попри зазначене депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 25.11.2019 № 105/25-1 не містило жодного обґрунтування та будь-якої іншої інформації, що вказували б на його зв`язок із депутатською діяльністю.

Отже ОСОБА_1 , маючи право на звернення до Генеральної прокуратури України як фізична особа, прагнучи задовольнити особистий інтерес у найбільш сприятливий спосіб, використав надане йому право на депутатське звернення із метою, яка не пов`язана зі здійсненням депутатської діяльності.

При цьому є очевидним вплив суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями народного депутата України ОСОБА_1 на об`єктивність і неупередженість її дій, пов`язаних зі зверненням до Генеральної прокуратури України.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів, а тому таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

З огляду на викладене, суд розцінює вказану позицію захисту як безпідставну, як і позицію щодо спливу на момент судового розгляду строку притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності на підставі ст. 38 КУпАП, оскільки моментом виявлення корупційного правопорушення є дата складання відповідного протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме 23.06.2020.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, і вважає можливим у виховних цілях призначити стягнення у виді мінімального штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 172-7, ст.283-287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 3400 гривень.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA488999980314080542000026007, Назва отримувача коштів: УК у Печерському районі/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача/код ЄДРПОУ/38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 гривні 40 копійок, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38004897, Рахунок отримувача: UA 228999980313181206000026007, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя К.Е. Константінова