Ухвала суду № 91961656, 29.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6703/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко О.П.,

при секретарі Локоткової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, боржник: ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця, -

в с т а н о в и в:

Представник скаржника звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В. В. провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації предмета іпотеки, а саме квартири (адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.

В обґрунтування зазначених вимог заявник посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. перебуває виконавче провадження про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-004/146/2007 від 01 червня 2007 року станом на 20 серпня 2011 року у розмірі 36 625,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 листопада 2018 року складає 1 029 868,53 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить спадкоємцю ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та у разі реалізації нерухомого майна за ціною вищою від розміру заявленої до стягнення різниця вартості квартири підлягає поверненню ОСОБА_1 . У травні 2020 року на адресу стягувача надійшов лист приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В. у відповідь на Заяву про передачу іпотечного майна на реалізацію, яким було повідомлено стягувача про те, що приватний виконавець позбавлений права передавати на реалізацію нерухоме майно, а саме: квартиру (адреса: АДРЕСА_1 ), що є предметом іпотеки за договором іпотеки № PCL -004/146/2007 від 01 червня 2007 року. Посилаючись на норми Інструкції з примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, мотивуванням прийнятого рішення приватний виконавець зазначає, що за вказаною адресою зареєстрованими є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини не надають змоги приватному виконавцю задовольнити вимоги стягувача. Проте скаржник вважає, що приписами Інструкції не врегульовані питання реалізації іпотечного майна взагалі, оскільки зазначені питання врегульовано виключно положеннями Закону України «Про іпотеку», а за договором іпотеки № PCL-004/146/2007 від 01 червня 2007 року в іпотеку скаржнику передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . До того ж попередній дозвіл органів опіки та піклування повинен бути наданий у випадку, коли виключно право власності на нерухоме майна або право користування нерухомим майном мають діти, а єдиним власником квартири є ОСОБА_1 . При укладенні договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_2 заявила, гарантував і зобов`язався на користь іпотекодержателя, що відсутні права 6удь-яких третіх осіб щодо предмету іпотеки (будь-якої його частини). Окрім того на момент укладення договору іпотеки неповнолітні діти не були зареєстрована у квартирі. Тому скаржник вважає, що вказаний факт реєстрації не може використовуватися для позбавлення кредитора права отримати задоволення своїх вимог за рахунок конкретного переданого в іпотеку нерухомого майна, що відповідно в свою чергу перешкоджає виконанню законного і справедливого судового рішення.

22 липня 2020 року на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. надійшли пояснення в яких він просив прийняти рішення по скарзі на власний розсуд.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В.В. у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав письмові пояснення, у яких просив рішення за скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняти на розсуд суду.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи норму вказаної статті, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі учасників справи, які не з`явилися.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, що є предметом іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № МL-004/146/2007 від 01.06.2007 року станом на 20.08.2011 року у розмірі 36 625 доларів США 58 центів, що за курсом НБУ станом на 01.11.2018 року складає 1 029 868 грн. 53 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить спадкоємцю ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та у разі реалізації нерухомого майна за ціною вищою від розміру заявленої до стягнення різниця вартості квартири підлягає поверненню ОСОБА_1 .

19 серпня 2019 року на виконання рішення суду від 28 березня 2019 року було видано виконавчий лист.

16 жовтня 2019 року приватним виконавцем Корольовим В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60334495 та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

17 жовтня 2019 року, постановою про арешт майна боржника, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. було накладено арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонено проводити реєстрацію місця проживання фізичних осіб за вказаною адресою.

Також, 17 жовтня 2019 року, постановою про опис та арешт майна боржника, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. було описано та накладено арешт на квартиру - АДРЕСА_1

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до наданої відповіді від 04 листопада 2019 року Дніпровська РДА повідомила про те що в іпотечній квартирі окрім зареєстрованих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрована також неповнолітня дитина - ОСОБА_3

04 лютого 2019 року приватним виконавцем було направлено запит до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА в якому останній просив надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за договором наступної іпотеки PCL-004/146/2007 від 01 червня 2007 року.

На запит приватного виконавця Корольова В.В., 11 лютого 2020 року Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА повідомила, що питання щодо можливості надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, буде винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської РДА.

Відповідно до Розпорядження Дніпровської РДА № 166 від 21 лютого 2020 року приватному виконавцю Корольову В.В. відмовлено у реалізації квартири АДРЕСА_1 , право користування якою має малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 так як даний правочин призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини.

08 квітня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від стягувача про передачу іпотечного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 на реалізацію.

29 квітня 2020 року приватним виконавцем Корольович В.В. на адресу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було надіслано лист № 734, яким було повідомлено стягувача про те, що приватний виконавець позбавлений права передавати на реалізацію нерухоме майно.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду про звернення стягнення, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому право користування належить малолітній дитині, не потрібен. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів.

Зазначена позиція підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 вересня 2015 року у справі 6-39908св14; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 8 липня 2015 року у справі № 6-874Ісв 15; ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 5 лютого 2014 року №6-45859св13; постановою Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 761/4494/13-ц; постановою Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 367/2506/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що малолітня ОСОБА_3 на момент укладення договору іпотеки не була зареєстрована у даній квартирі, оскільки сам договір був укладений 01 червня 2007 року, а народилася ОСОБА_3 - 07 травня 2012 року, тобто майже через п`ять років після укладення такого договору, тому, враховуючи вимоги положень п. 44 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.03.2012 - дитина не наділена правом користування предметом іпотеки, а тому наявність самого факту реєстрації неповнолітньої особи в квартирі після укладення договору іпотеки не може розцінюватись як обґрунтування відсутності можливості звернення на нього стягнення.

Крім того квартира була передана в іпотеку згідно іпотечного договору з метою належного забезпечення кредитних зобов`язань, а іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також при укладанні договору іпотеки іпотекодавець гарантував, що йому не відомі права інших осіб на предмет іпотеки, отже при укладенні договору, права малолітніх або неповнолітніх дітей порушені не були.

Частиною 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином враховуючи вищевикладене, відомості, що містяться в матеріалах справи, суд вважає необхідним скаргу задовольнити.

Керуючись ст. 4-5, 12-13, 81, 447-453 ЦПК України, на підставі ст. 51, 56 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, боржник: ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця - задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації предмета іпотеки, а саме квартири (адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2020 року.

Суддя Н.О. Яровенко