Рішення № 91955577, 22.09.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7015/19

№ провадження 2/646/730/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І.М.,

секретар судового засідання – Волошко К.І., Коммунарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України щодо компенсації моральної шкоди,

у присутності позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача прокуратури Харківської області – Панової М.С.

представника відповідача Державної казначейської служби України – Пузікова В.А.

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, в якій просить захистити її конституційне право на компенсацію моральної шкоди, спричиненої їй чисельними незаконними рішеннями, неефективним розслідуванням та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб прокуратури Харківської області при розслідувані кримінального провадження №42013220100000019, та стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України компенсацію моральної шкоди у розмірі 1 296 000 гривень, спричинену посадовими особами прокуратури Харківської області.

В обґрунтування позову вказує, що в провадженні прокуратури Харківської області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11.02.2013 на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2020 року за скаргою позивача, щодо незаконних дій о/у ВКМСД Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 , за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 366 КК України, а 06 березня 2014 року – за ч.1 ст. 384 КК України, які в подальшому були об`єднані в одне провадження № 42013220100000019. Під час досудового розслідування кримінального провадження слідчим прокуратури Жовтневого району м.Харкова Костяним А.О. та слідчими прокуратури Харківської області Лук`янчук А.І., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 неодноразово виносились постанови про закриття вказаного кримінального провадження, які на підставі ухвал слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Харкова та Червонозаводського районного суду м. Харкова скасовувались. Крім того, 04 липня 2017 року слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Майстренко С.О. була винесена постанова про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні, яка була скасована на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова. Позивач вважає, що відповідач – прокуратура Харківської області в ході досудового розслідування кримінального провадження №42013220100000019 умисно й неправомірно вчиняли бездіяльність, яка полягає в прийнятті незаконних і невмотивованих процесуальних рішень – постанов про закриття кримінального провадження, зазначаючи в них відомості, які не відповідають дійсності, чим фактично прикривають протиправні дії посадових осіб прокуратури Харківської області та ГУНП в Харківській області. Незаконними рішеннями посадових осіб прокуратури Харківської області, яка є органом державної влади, з приводу незаконного закриття зазначеного кримінального провадження, тривалого та неефективного проведення досудового розслідування, відсутності належного процесуального керівництва з боку відповідного прокурора, їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона на протязі тривалого часу вимушена звертатися та відвідувати суди і органи прокуратури, з метою захисту та поновлення своїх прав, як потерпілої. В результаті незаконних дій посадових осіб відповідача - прокуратури Харківської області позивач вимушена витрачати значний час та сили, що призвело до погіршення та позбавлення можливості продовжувати активне особисте та суспільне життя, що в свою чергу вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з чим позивач просить суд захистити її конституційне право на компенсацію моральної шкоди.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

04 грудня 2019 року до канцелярії суду від представника відповідача - Держаної казначейської служби України Пузікова В.А., який діє на підставі довіреності від 04 січня 2019 року, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам матеріального права та практиці Верховного суду. Крім того, заявлений позивачем розмір моральної шкоди визначений всупереч загальним засадам, передбаченими ЦК України про справедливість, добросовісність та розумність і є надмірним відшкодування. Тоді як відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок Держави. Разом з тим, надані позивачем копії рішень суду, не є достатніми доказами, які б свідчили про те, що діями посадових осіб органу державної влади позивачу заподіяна моральна шкода у розмірі 1296000 грн.

Представник відповідача - прокуратури Харківської області Крупська К.М., яка діє на підставі довіреності від 09 грудня 2019 року у визначений судом строк надала відзив на позову заяву. Обґрунтовуючи поданий відзив представник відповідача вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки посадовими особами органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно позивача не вчинено, доказів протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013220100000019 позивачем не надано, а процесуальні рішення, на які посилаєся позивач, та розцінені нею як бездіяльність, інше визначення слідчим обсягу і характеру дії при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил ст. 303 КПК України, тобто механізмом реалізації права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування, проте не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, а сам факт скасування вказаних постанов не свідчить про протиправність дій відповідача та завдання такими діями позивачу моральної шкоди.

16 грудня 2019 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача - Держаної казначейської служби України Пузікова В.А., в якій позивач зазначає, що не погоджується з твердженнями викладеними представником відповідача у його відзиві, оскільки вважає, що вона у своїй позовній заяві повністю обґрунтувала заявлені вимоги щодо компенсації моральної шкоди та на підтвердження викладеного надала відповідні документи. Також, позивач зазначає, що представником Держаної казначейської служби України не надано жодного документа на підтвердження прохання щодо відмови у задоволенні позову. Разом з відповіддю на відзив позивачем надано до суду копії процесуальних документів, які на думку позивача свідчать про прийняття прокурором протиправного рішення під час досудового розслідування кримінального провадження №42013220100000019. Позивач вважає, що у позовній заяві нею доведено про наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Також, 18 грудня 2019 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача – прокуратури Харківської області Крупської К.М., згідно якої ОСОБА_1 заперечує щодо викладеного у відзиві зазначивши, що представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо необхідності відмови у задоволенні позову та вважає, що вона обґрунтувала свої вимоги щодо компенсації моральної шкоди та підтвердила викладене документами.

10 березня 2020 року позивачем було надано до канцелярії суду клопотання про відшкодування процесуальних витрат, в якому просить суд стягнути з відповідача – прокуратури Харківської області на її користь суму процесуальних витрат в розмірі 2377 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27 травня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача - прокуратури Харківської області Мархева О.А., яка діє на підстав довіреності від 09 грудня 2019 року, у судовому засідання проти задоволення позову заперечувала.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд, дослідивши доводи учасників справи, надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, 11 лютого 2013 року на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2012 року за скаргою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконних дій о/у ВКМСД Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Мірошник О.С. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 15 березня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 19 квітня 2013 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 15 березня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 18 травня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 серпня 2013 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 18 травня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 18 вересня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Постановою заступника прокурора прокуратури Харківської області Міронова С.В. від 18 грудня 2013 року скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова Костяного А.О. від 18 вересня 2013 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 10 січня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 10 січня 2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

06.03.2014 внесено відомості до ЄРДР за № 420140220000000120 за фактом надання неправдивих показань слдічому прокуратури Жовтневого району м.Харкова ОСОБА_5 оперуповноваженою ВКМСД Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.

Постановою прокурора відділу 15/1 прокуратури Харківської області Гончарено О.А. від 20.03.2014 матеріали досудового розслідування №42013220100000019 об`єднані з матеріалами №420140220000000120.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 25 березня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 квітня 2014 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 25 березня 2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 08 травня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Харківської області Гончаренко О.А. від 27 травня 2014 року скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 08 травня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 08 серпня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 08 серпня 2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 вересня 2014 року ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2014 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 08 серпня 2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 скасовано, а скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 24 листопада 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25 гудня 2014 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області Лук`янчука А.І. від 24 листопада 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Гайдар В.А. від 26 лютого 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25 березня 2016 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Гайдар В.А. від 26 лютого 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 28 квітня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 травня 2016 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 28 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 26 жовтня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 cічня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 26 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 17 травня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02 вересня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басули Л.О. від 17 травня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Майстренко С.О. від 04 липня 2017 року було відмовлено у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 липня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Майстренко С.О. від 04 липня 2017 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури області Жорняка М.С. від 06 грудня 2019 року було відмовлено у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року.

На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Пред`являючи позов до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, позивач, керуючись статтями 23, 1174, ч. 6 ст. 1176 ЦК України, як на підставу своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, посилається на ухвали слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова, якими задовольнялись її скарги в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220100000019 від 11 лютого 2013, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що їй заподіяно моральну шкоду тим, що вона змушена звертатися до суду для оскарження бездіяльності посадових осіб прокуратури Харківської області, внаслідок чого втратила відчуття безпеки, верховенства права та правової стабільності, порушено її психологічне благополуччя.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органу місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до правової позиції, яка при встановленні аналогічних обставин викладена Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-440цс16, шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивачки порушені і підстави для відшкодування шкоди встановлені ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова, якими встановлена протиправна бездіяльність органу досудового розслідування з приводу розслідування кримінального провадження №42013220100000019. Вказані обставини, а також подальша необхідність звернення позивачки до суду, в порядку визначеному приписами КПК України з заявами про усунення перешкод, як особі, постраждалої від кримінального правопорушення, на переконання суду, безумовно призвели до її моральних страждань.

Оскільки у справі, яка розглядається, з`ясовано, що підставою для відшкодування шкоди є встановлена чинними ухвалами суду протиправна бездіяльність слідчих прокуратури Харківської області в частині не виконання своїх службових обов`язків, суд вважає, що у даному випадку застосовуються не спеціальні, передбачені у статті 1176 Цивільного кодексу України, а визначені у статті 1174 Цивільного кодексу України загальні підстави цивільно-правової відповідності за завдану фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

Так, ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання, які полягали у зміні нормального життєвого ритму у зв`язку з необхідністю неодноразово звертатись до правоохоронних та судових органів за захистом своїх прав, гарантованих законом, що підтверджується самим встановленим ухвалами суду фактом незаконної бездіяльності.

При цьому відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України та п. п. 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМ України від 03.08.2011 року №845, Державне казначейство України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України виплачує присуджену судом суму відшкодування моральної шкоди.

Згідно з пунктом 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Стягуючи моральну шкоду на користь ОСОБА_1 суд визнає факт заподіяння моральної шкоди діями відповідача, а саме винесенням незаконних рішень, тривалої бездіяльності посадових осіб, пов`язаних з невиконанням своїх обов`язків, не проведенні комплексу дій, передбачених КПК України. Також суд враховує, що кримінальне провадження, в рамках якого бездіяльністю органу досудового розслідування, позивачці завдано моральну шкоду, безпосередньо стосується її родини. Суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність факту заподіяння моральної шкоди, оскільки відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, тобто вина органу влади у даному випадку презюмується. Відповідачі всупереч положень ст. 81 ЦПК України не спростували відповідальність держави за завдану у даному випадку моральну шкоду.

Згідно статті 280 Цивільного кодексу України , якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

При цьому, суд також зважає на те, що в таких спірних правовідносинах презуюмується й факт завдання потерпілому моральної шкоди. Саме з такого розуміння презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію в аналогічному спорі виходив Верховний Суд України в постанові від 27 вересня 2017 року по справі №6-1435цс17 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, Лтд» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, з підстав неправомірного поширення персональної, конференційної інформації, що також є конституційним немайновим правом особи.

Проте суд не погоджується із заявленим позивачем ОСОБА_1 розміром моральної шкоди, який всупереч загальних засад цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) є надмірним відшкодуванням.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як визначено у Рішенні Європейського суду з прав людини «Справа Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого королівства» (Case of ABDULAZIZ, CABALES AND BALKANDALI), 1985 р., з огляду на її природу, моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Більш того, право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв, які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

У пункті 3 Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 вказаної Постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд в цьому контексті враховує той факт, що у справі відсутні достатні докази на підтвердження такої глибини душевних страждань та немайнових втрат потерпілої особи, які заслуговують на відшкодування у розмірі 1 296 000 грн., а тому вважає за необхідне, відповідно до характеру та розміру душевних страждань, завданих позивачці, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, справедливості, добросовісності та розумності визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 7000 грн.

10.03.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відшкодування процесуальних витрат, в якому вона просила стягнути на її користь з прокуратури Харківської області 2377,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом даного позову, скарг, клопотань слідчим суддям та додатків до них, клопотань та заяв органу досудового розслідування, послуги поштового зв`язку.

Суд, враховуючи положення ст.141 ЦПК України, вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати, пов`язані із розглядом даного позову і повинні бути відшкодовані пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, заявлені позивачем, не є судовими витратами по даній цивільній справі та не підлягають стягненню з відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 141, 265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України щодо компенсації моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000,00 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 (однієї ) гривні 70 (сімдесяти) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України(в редакції з 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м.Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, місцезнаходження: 61050, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, 4.

Відповідач: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6.

Повний текст рішення складений 28.09. 2020.

Суддя І.М. Шелест