Ухвала суду № 91954470, 29.09.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/15507/20

н/п 1-кп/953/1085/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді Губської Я.В.,

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

прокурора Дзюба І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Князєва В.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 120202204900002378 від 04.07.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ветлуга РФ, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, не працюючого, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, підсудність справи визначена правильно, вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченого.

Потерпіла в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, вказуючи на те, що треба повернути справу для проведення досудового розслідування, оскільки провина обвинуваченого не доведена і не проведено повністю досудове слідство, не встановлені особи, що винні у тому, що сталося. Заявила, що позов про відшкодування шкоди пред*являти не бажає.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення справи до розгляду, однак проти продовження строку запобіжного заходу заперечували, вказуючи, що ризиків, на які посилається прокурор немає і підстав для перебування в умовах тримання під вартою обвинуваченого немає.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків:

Згідно вимог ст. 314 КПК України, суд має право, крім іншого прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальним актом підсудне суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможлювали призначення провадження до судового розгляду під час засіданні не заявлені та судом не встановлені.

Посилання потерпілої на те, що на її думку недоведена провини обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині не є підставою для повернення обвинувального акту, а питання доведеності чи відсутності доказів за кваліфікацією, що інкримінована вирішується під час судового розгляду по суті в нарадчій кімнаті судом при ухваленні вироку суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України та суд вважає за можливе призначити справу відносно ОСОБА_1 до судового розгляду.

Судове засідання з урахуванням ст.27 КПК України слід проводити у відкритому судовому засіданні.

За вимогами ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, що спричинило смерть потерпілої, та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, з його слів у лютому 2020 року повернувся з заробітків з Польської Республіки, не одружений, дітей на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

Таким чином, суд під час розгляду даного питання вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення суд вважає недоведеним, враховуючи обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачуються, враховуючі дані по особистості, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, наданий до суду обвинувальних акт, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, незаконний вплив на свідків, потерпілу, експертів, та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, дані по особистості обвинуваченого, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 суд залишає без зміни та продовжує строк тримання під вартою на наступні 60 днів, з визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 105100 грн. (2102 грн. х 50 = 105100 гр.). І саме даний розмір застави суд вважає за необхідний та розумний, враховуючи повідомлені дані по особистості обвинуваченого та позицію потерпілої з даного питання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 369 КПК України, суд

Постановив:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України - на 07 жовтня 2020 року о 12-15 год. в залі судового засідання приміщення Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Для участі в судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 28 листопада 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в сумі 105100 гр. (сто п*ять тисяч сто) грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу – застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та обвинуваченого обов*язків застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя Я.В.Губська