Ухвала суду № 91954044, 02.10.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1441/20

Провадження № 2-сз/617/20/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області у складі: судді Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області заяву представника акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Михальченко Федора Володимировича про повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Представник акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») за довіреністю Михальченко Ф.В. звернувся до суду із заява про повернення судового збору.

Як підставу зазначено, що рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 03.09.2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволені повністю. У рішенні вказано, що відповідач надав суду заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти задоволення, просив справу розглядати без його участі. Відповідно до ч. 3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. На підтвердження підстави повернення 50 відсотків сплаченого судового збору наводить практику суду вищої інстанції зокрема позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.06.2020 року по справі № 755/6872/17. У постанові Касаційного цивільного суду ВС щодо судових витрат зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 142 ЦПК України. Таким чином, відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом - не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України), але оскільки питання судових витрат вирішено у рішенні суду і посилання на цю статтю вичерпано, то позивачу надається законодавча можливість додаткового повернення 50 відсотків судового збору за ухвалою суду. Просив зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області повернути позивачу АТ КБ “ПриватБанк” судовий збір сплачений в сумі 1051,00 грн.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. З урахуванням вимог ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 03.09.2020 року у цивільній справі № 617/1441/20 (№ 2/617/634/20) за позовом АК КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволено позов повністю, стягнуто з останнього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.09.2016 року у розмірі 51476,28 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн..

З вищезазначеного рішення вбачається, що при розгляді справи та ухваленні рішення судом у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Сплачений позивачем судовий збір в дохід держави у розмірі 2102,00 грн. на підставі платіжного доручення від 23.07.2020 року стягнуто з відповідача на користь Банку у повному обсязі.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Заява представника обґрунтована визнанням відповідачем позову до розгляду справи по суті, що в силу положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 ЦПК України має наслідком повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, згідно частині 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Також, представник зазначає, що ухвалення додаткового рішення неможливо оскільки судом вирішено питання про судові витрати, посилається на рішення Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17.06.2020 року по справі № 755/6872/17, як на підставу компенсації 50 відсотків судового збору, пов`язаного з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Тому вважає, що законодавством надається можливість додатково повернути 50 відсотків судового збору за ухвалою суду.

Як вбачається з ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17.06.2020 року у цивільній справі № 755/6872/17, на стадії касаційного перегляду представником позивача надано до суду заяву про відмову від позову. З цих підстав провадження у справі закрито, визнано нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та вирішено питання щодо повернення на підставі ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» 50 відсотків судового збору, сплачено при поданні апеляційної та касаційної скарги»

У даному випадку рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 03.09.2020 року у цивільній справі № 617/1441/20 (№ 2/617/634/20) вирішено питання розподілу судових витрат, сума судового збору сплаченого позивачем при поданні позову стягнута за рішенням суду з відповідача на користь банку у повному обсязі. Рішення суду на час постановлення цієї ухвали не набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що передбачене ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернення 50 відсотків від судового збору сплаченого при поданні заяви, у разі визнання відповідачем позову є правом а не обов`язком суду, вирішується при постановлені ухвали або ухваленні рішення у справі, повернення Банку 50 відсотків судового збору з державного бюджету та стягнення повної суми судового збору за рішенням суду призведе до отриманням Банку більшої суми ніж була сплачена при поданні позову, тому підстави для задоволення заяви відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 142, 247, 258 - 261 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про повернення судового збору відмовити.

Копію ухвали направити представнику заявника.

На ухвалу може бути подана до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу України.

Суддя