Рішення № 91952780, 01.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3992/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0094275805 від 07 липня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 22 березня 2017 року по 03 лютого 2020 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 03 лютого 2020 року діяльність суб`єкта господарювання ОСОБА_1 була припинена, про що свідчить відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - номер та дата запису: 26730060002059585 від 03 лютого 2020 року.

14 липня 2020 року, позивач вказує, що отримала Рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0094275805 від 07 липня 2020 року, згідно з яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 1170,01 грн., в тому числі: штраф у розмірі 980,62 грн. та нараховано пеню за період з 20 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року у сумі 189,39 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаним Рішенням ГУ ДПС у Хмельницькій області, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

20 серпня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що ФОП ОСОБА_1 перебуває з 01 квітня 2018 року по 29 лютого2020 року на спрощеній системі оподаткування. З 03 лютого 2020 року згідно відомостей ІС "Податковий блок" стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що за порушення термінів сплати єдиного внеску, ГУ ДПС у Хмельницькій області правомірно винесене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07 липня 2020 року № 0094275805, яким застосовано штраф в розмірі 980,62 грн. та нараховано пеню у розмірі 189,39 грн.

03 вересня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що фінансові санкції у вигляді штрафів та пені у разі порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не можуть бути застосовані до Фізичних осіб - підприємців, відомості про припинення підприємницької діяльності по яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що з 22 березня 2017 року ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність позивача як фізичної особи-підприємця припинена з 03 лютого 2020 року, запис №26730060002059585.

07 липня 2020 року ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0094275805 від 07 липня 2020 року, згідно з яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 1170,01 грн., в тому числі штраф у розмірі 980,62 грн. та нараховано пеню за період з 20 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року у сумі 189,39 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У силу норм ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема: порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для вирішення спору суд врахував, що позивач з 22 березня 2017 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 03 лютого 2020 року припинила підприємницьку діяльність.

Необхідно зазначити, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, отже, з урахуванням наведеної норми позивач у період з 22 березня 2017 року до 03 лютого 2020 року була платником ЄСВ, однак припинення підприємницької діяльності не звільняє позивача від зобов`язань, що виникли внаслідок здійснення такої діяльності, що обумовлено ст. 52 Цивільно кодексу України, яка передбачає, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до абз. 2 підп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України, державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Крім того, на підставі абз. 9 п. 8 Розділу 4 Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року №1162, платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

Тому доводи позивача про те, що прийняття спірного рішення після внесення запису про припинення підприємницької діяльності відбулось незаконно, суд вважає необґрунтованими.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464-VI. Так, згідно з частинами 2 і 3 цієї статті обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

З даних облікової картки позивача суд встановив, що з 19 квітня 2018 року до часу припинення підприємницької діяльності за позивачем рахується недоїмка зі сплати ЄВ.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6, абз. 1 і 2 ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

У розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п. 3 розділу VIІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Враховуючи наявну у позивача недоїмку щодо сплати ЄСВ, що виникла за період, в якому він був платником цього внеску, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано винесено спірне Рішення про нарахування штрафу.

З огляду на вказане вище, застосовуючи до позивача заходи впливу, передбачені Законом № 2464-VI, шляхом прийняття спірного Рішення, відповідач діяв у межах наданих чинним законодавством повноважень, у порядку передбаченому законодавством України. Доводи, наведені позивачем у позовній заяві, нормативно та документально не спростовують правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не спростовано законність та обґрунтованість Рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0094275805 від 07 липня 2020 року, оскільки жодних обґрунтованих доводів позивач не навів, а відповідач у свою чергу підтвердив, що посадові особи Головного управління ДПС у Хмельницькій області під час винесення оскарженого Рішення діяли в межах та у спосіб. що передбачені нормами чинного законодавства, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивача на сплату судового збору, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк