Рішення № 91952525, 02.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2020 року № 520/11519/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області з приводу не проведення з 01.03.2020р. перерахунку та виплати пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.); 2) зобов`язання здійснити з 01.03.2020р. перерахунок та виплату пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.) з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки; 3) допущення постанови до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць з 01.03.2020р. по 31.03.2020р.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок штучно створених адміністративним органом перешкод пенсія виплачується у заниженому розмірі без проведення обов`язкового щорічного перерахунку.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, пенсійний орган), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що громадянин не надав довідку про заробітну плату у період виконання спеціальної роботи у польотах, а відтак, показник коефіцієнту зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки завжди дорівнюватиме значенню - « 0».

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву на позов, відповідь на відзив, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Унаслідок виконання пенсійним органом судових рішень у справах №641/5614/16-а, №641/10285/16-а заявнику з 14.12.2015р. була призначена пенсія за вислугу років як особі льотного складу у порядку постанови КМУ від 21.07.1992р. №418 та остаточно розраховано спеціальний стаж як працівника льотного складу у 37 років (за період 22.06.1982р.-23.10.2003р.), а загальний трудовий стаж у 53 роки (при цьому вислуга років за період 10.11.2004р.-11.03.2013р. була обчислена у 16 років).

Ці обставини викладені у тексті заперечень, відтворені у текстах відповідних розпорядчих документів про перерахунок пенсії, а тому визнаються пенсійним органом.

Стверджуючи, що станом на 01.03.2020р. пенсійним органом безпідставно не проведено обов`язкового щорічного перерахунку пенсії, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні мають норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням дії норм Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Продовжуючи розгляду справи, суд зважає, що згідно зі ст.51 та п. «а» ст..54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992р. №418 були затверджені: Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу (далі за текстом – Порядок обчислення №418); Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі за текстом – Перелік посад №418); Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (далі за текстом – Порядок призначення №418).

Відповідно до п.п. “в” п.7 Порядку призначення №418 у редакції постанови КМУ від 09.08.2005р. №713 у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на розрахований коефіцієнт. Даний показник визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що працівники льотного і льотно-випробного складу мають право на призначення пенсії за окремими законодавчими нормами, застосування яких дозволяється за наявності у чоловіків 25 років вислуги на посадах, що віднесені льотного і льотно-випробного складу.

При цьому, спеціальними законодавчими актами (в даному випадку - ст.ст.51, 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядком призначення № 418) передбачено не тільки особливості визначення середнього заробітку для призначення пенсії, а й запроваджено починаючи з березня 2005 року спеціальний механізм щорічного перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.

Пенсійним органом визнано, що льотний стаж заявника складає 37 років, тобто перевищує показник у 25 років.

Отже, заявник має беззаперечне право на щорічний перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до п. 7 Порядку призначення №418 з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.

Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб`єкта норми КАС України не містять.

Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

При цьому, суд зважає, що відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.

У спірних правовідносинах пенсійним органом не було вчинено жодної дії на проведення перерахунку пенсії заявника станом на 01.03.2020р., тобто вчинена бездіяльність.

Розглядаючи справу, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті доказами за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що пенсійним органом не доведено правомірності вчиненої бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Приєднаними до справи доказами підтверджено, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, вчинивши бездіяльність замість прийняття рішення з приводу перерахунку пенсії заявника.

Утім, з огляду на зміст абз.1 ч.4 ст.245 КАС України суд не знаходить підстав для обтяження адміністративним органом обов`язком провести перерахунок пенсії заявника і провести виплату боргу, позаяк у спірних правовідносинах пенсійний орган не визначився із жодним юридично значимим фактором.

Звертаючись до суду, заявник також не подав жодного документу відносно арифметичного значення коефіцієнту – показника, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

А відтак, ця обставина є предметом розвитку майбутніх правовідносин з приводу проведення перерахунку пенсії заявника, котрі на теперішній час ще не склались та у яких заявник наразі не має порушеного суб`єктивного права.

Обставина виникнення боргу також є предметом розвитку майбутніх правовідносин з приводу проведення перерахунку пенсії заявника, котрі на теперішній час ще не склались та у яких заявник наразі не має порушеного суб`єктивного права.

Відсутність порушеного суб`єктивного права є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу не проведення ОСОБА_1 з 01.03.2020р. перерахунку пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.) у спосіб прийняття письмового рішення відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вирішити питання з приводу проведення ОСОБА_1 з 01.03.2020р. перерахунку пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.) у спосіб прийняття письмового рішення відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу не проведення ОСОБА_2 з 01.03.2020р. перерахунку пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.) у спосіб прийняття письмового рішення відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вирішити питання з приводу проведення ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний НОМЕР_1 ) з 01.03.2020р. перерахунку пенсії відповідно до п.п. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (затверджено постановою КМУ №418 від 21.07.1992р.) у спосіб прийняття письмового рішення відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов у решті вимог – залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження – м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ - 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева