Ухвала суду № 91952400, 01.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 жовтня 2020 р. Справа № 520/12214/2020 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та скасування зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.09.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та скасування зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 18.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: адміністративного позову, викладеного українською мовою, та копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була направлена на адресу позивача та отримана останнім 25.09.2020, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

На адресу суду 29.09.2020 року позивачем надано пояснення, які викладені російською мовою стосовно заперечень щодо подачі позовної заяви українською мовою.

Щодо не надання позивачем до суду позовної заяви, викладеною українською мовою та копії такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи, суддя зазначає наступне.

Так, гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15.05.2003 № 802-IV.

Разом з тим, забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Вказана позиція узгоджується з позицією як Верховного Суду України, так і Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16) та в ухвалі від 05.12.2018 (справа №9901/944/18).

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 12.06.2019 року по справі № 219/2124/19, від 21.02.2018 року по справі №826/1833/16, від 07.06.2019 року по справі №826/10114/17, від 01.08.2019 по справі 826/10114/17, від 01.07.2019 по справі 243/10706/18, від 22.07.2019 по справі 826/19159/16, від 27.08.2019 року у справі №520/3782/19, адміністративне провадження №К/9901/21152/19.

Надіслання позовної заяви російською мовою свідчить про ігнорування позивачем імперативних вимог процесуального закону щодо здійснення судочинства державною мовою.

Також, суддею не вбачається, що позивач виявив бажання користуватись послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України, як це передбачено ч. 4 ст. 15 КАС України для учасників судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч.5, 6, 8 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 15, 160, 161, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та скасування зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали складено та підписано 01.10.2020.

Суддя Ю. О. Супрун