Ухвала суду № 91951997, 02.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/5508/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування дисциплінарних стягнень,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування дисциплінарних стягнень, накладених на головного спеціаліста відділу безпеки УСБУ в Полтавській області підполковника ОСОБА_1 (Б-003982), а саме: зауваження, оголошеного начальником відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки УСБУ в Полтавській області підполковником ОСОБА_2 (рапорт від 28.01.2019); догани, оголошеної начальником відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки УСБУ в Полтавській області підполковником ОСОБА_2 (рапорт від 27.08.2019); суворої догани, оголошеної заступником начальника УСБУ в Полтавській області полковником ОСОБА_3 (рапорт від 18.10.2019); суворої догани, оголошеної заступником начальника УСБУ в Полтавській області полковником ОСОБА_3 (рапорт від 23.12.2019) .

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).

Позивач посилається, як на підставу звільнення від сплати судового збору, на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-V, згідно з яким учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суд зауважує, що зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд враховує предмет та підстави позову; перевіряє чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Предметом спору, для вирішення якого ОСОБА_1 звернувся до суду, є правомірність застосування до нього дисциплінарних стягнень під час проходження військової служби у УСБУ в Полтавській області.

Отже, ОСОБА_1 звернувшись до суду з цим позовом, має на меті захистити свої права під час проходження військової служби в УСБУ в Полтавській області у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарних стягнень.

Разом з тим стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачає пільг учасників бойових дій під час проходження військової служби в органах СБУ, зокрема, не надає особі як учаснику бойових дій жодних прав та пільг у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарних стягнень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даній справі не вирішується питання про захист права особи, передбаченого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому пільга щодо звільнення від сплати судового збору, що передбачена пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-V, не є застосовною до правовідносин, пов`язаних із захистом прав позивача під час проходження військової служби в органах СБУ.

Згідно із частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви слідує, що остання має немайновий характер.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.

З огляду на вищевикладене, позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 3363,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 4 позовних вимоги немайнового характеру).

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Із змісту позовної заяви слідує, що 08.01.2020 помічником начальника Укправління (по РОС) - начальником відділу кадрового забезпечення УСБУ в Полтавській області позивачу для ознайомлення був наданий рапорт №30/1-1 від 02.01.2020 його безпосереднього керівника з пропозицією щодо звільнення ОСОБА_1 за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

При цьому у рапорті №30/1-1 від 02.01.2020, копія якого додана до позовної заяви, зазначено про застосування дисциплінарних стягнень до ОСОБА_1 із відповідним описом (зауваження, оголошене начальником відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки УСБУ в Полтавській області підполковником ОСОБА_2 (рапорт від 28.01.2019); догана, оголошена начальником відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки УСБУ в Полтавській області підполковником ОСОБА_2 (рапорт від 27.08.2019); суворої догана, оголошена заступником начальника УСБУ в Полтавській області полковником ОСОБА_3 (рапорт від 18.10.2019); сувора догана, оголошеної заступником начальника УСБУ в Полтавській області полковником ОСОБА_3 (рапорт від 23.12.2019)).

Таким чином позивач ознайомився 08.01.2020 зі змістом рапорту №30/1-1 від 02.01.2020, у якому відображені факти застосування до нього дисциплінарних стягнень на підставі рапортів від 28.01.2019, 27.08.2019, 18.10.2019, 23.12.2019, які оскаржено наразі до суду. При цьому з позовом ОСОБА_1 звернувся 30.09.2020.

Отже, ОСОБА_1 , звернувшись із цим позовом до суду 30.09.2020, пропустив строк звернення до суду, що передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

До позовної заяви додано заяву про поновлення строку на подання позовної заяви, яка мотивована тим, що з усіма рапортами про накладення на нього дисциплінарних стягнень та усіма документами, що супроводжувалися вищезазначеними рапортами та стали підставою для його звільнення ознайомився лише 07.09.2020, тому саме з цього моменту отримав реальну можливість оскаржити дисциплінарні стягнення у суді. Крім того, як на підставу поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 посилався на карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.

Суд враховує, що до заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем додано копію заяви від 31.08.2020 про ознайомлення із матеріалами справи № 440/2284/20, яка містить відмітку про факт ознайомлення 07.09.2020. Водночас із змісту заяви від 31.08.2020 неможливо встановити, із якими документами позивач ознайомився, крім того, позивачем зазначено на цій же заяві про ознайомлення зі справою також 29.07.2020 та 17.08.2020.

Також суд акцентує увагу, що процесуальний закон пов`язує початок обчислення процесуального строку на звернення до суду з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про факт порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та не пов`язує обчислення такого строку з моментом ознайомлення з підставами такого порушення, зокрема і доказами на підтвердження порушення.

Доводи позивача про неможливість звернення до суду із даним позовом з огляду на впроваджені у зв`язку з карантином обмеження, вбачаються необґрунтованими, зважаючи на факти прибуття позивача до суду з метою вчинення процесуальних дій (зокрема, з метою ознайомлення зі справою) в межах справи 440/2284/20.

Крім того, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" , не наводить обставин, які б свідчили, що обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, перешкодили йому своєчасно звернутися до суду з цим позовом, та жодним чином не аргументує факт віднесення його до групи ризику захворювання.

Отже, суд дійшов висновку, що підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строків на подання позовної заяви є неповажними.

Таким чином, позивачу слід навести суду інші підстави поважності пропуску строку звернення до суду з наданням відповідних доказів.

Відтак, суд констатує, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строків на подання позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування дисциплінарних стягнень залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

1) документа про сплату судового збору в розмірі 3363,20 грн (три тисячі триста шістдесят три гривні двадцять копійок) (отримувач : УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA518999980313141206084016002, призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.

2) обґрунтування інших підстав поважності пропуску строку звернення до суду з наданням відповідних доказів.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.В. Довгопол