Рішення № 91951959, 24.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4262/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вязун К.Ю.,

представника позивача – Васюти А.І.,

представника відповідача – Предибайло А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2020 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2020 № 0018405004 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2396531,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення прав та законних інтересів позивача з огляду на безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а саме: внаслідок несвоєчасного перерахування Міністерством фінансів України субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.18 №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 субвенцій на загальну суму 9963027,49 грн з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 1.08.17, №6-ДФС від 12.12.17, електронний рахунок позивача в СЕА не був поповнений, що призвело до порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та спричинило порушення КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 114-117/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем порушено граничні строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, що є підставою для застосування штрафних санкцій згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

08.09.2020 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що погашення податкового боргу підприємства за 2017 рік мало відбутися на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 332.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.09.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (ідентифікаційний код 03361661) зареєстроване юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23478399, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 033616616014.

25.11.2019 ГУ ДПС у Полтавській області проведена камеральна перевірка КП ПОР "Полтававодоканал" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, 2018 року, січень - березень 2019 року та податковим повідомленням - рішенням № 0047721202 від 24.07.2018, № 0025345012 від 19.12.2018.

За наслідками проведеної перевірки КП ПОР "Полтававодоканал" відповідачем складено акт від 25.11.2019 № 28185/16-31-50-04-11/03361661, яким зафіксовані порушення строків сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, 2018 року, січень - березень 2019 року в сумі 9 967066,45 грн із затримкою 30 календарних днів; податкових повідомлень - рішень № 0047721202 від 24.07.2018, № 0025345012 від 19.12.2018 у сумі 2022036,55 грн, сплачені із затримкою більше 30 календарних днів.

У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДПС у Полтавській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.19 № 0107645004, яким до КП ПОР "Полтававодоканал" застосовано штраф у загальному розмірі 2397821,51 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з ПДВ.

КП ПОР "Полтававодоканал" не погодившись із висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням, подало скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.03.20 № 9132/6/99-00-08-05-05-06 скаргу позивача на вказане податкове повідомлення - задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 20.12.19 №0107645004 скасовано в частині 1285,20 грн, а в іншій частині залишено без змін.

На підставі вказаного рішення ДПС України 20.03.20 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0018405004 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2396531,31 грн.

Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу, відповідно до якої система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569, що визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Абзацом третім пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом N 643 встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - електронні рахунки).

На електронний рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу (реєстраційної суми), а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (пункт 200 1.4 статті 200 1 Кодексу).

Сума поповнення електронного рахунку є складовою формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, для обрахунку реєстраційної суми (далі - формула).

Відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Так, відповідно до підпункту "в" пункту 2001.4 статті 2001 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, крім іншого, з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Даний пункт внесений до Податкового кодексу України Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, що набрали чинності з 29 липня 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 № 569 затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах".

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.15 № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Так, пунктом 9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".

Постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.15 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах /далі - Порядок №375/, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.17 № 332 Порядку та умовах надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення /далі - Порядок №332/.

Відповідач не заперечує, що КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" мало право на отримання субвенцій з державного бюджету у 2017 році. Разом з тим зазначав, що норми Податкового кодексу України не звільняють позивача від відповідальності за пропущення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Отже суть предмету спору полягає у досліджені правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що фактично у періоді, що перевірявся КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" забезпечувало централізоване водовідведення та водопостачання м. Полтави та населених пунктів Полтавської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Полтава; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об`єктів водозниження м. Полтава, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 № 820/1410/18.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Зокрема, відповідно до обставин, які були встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.17 у справі №816/1031/17, яке набрало законної сили 12.07.18, бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526877,96 грн з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом збільшення суми з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України, призвела до порушення права позивача на автоматичне збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 3526877,96 грн. /том 1, а.с. 157-161/.

Аналіз викладеного обумовлює висновок про те, що обставина протиправної бездіяльності ДФС України обумовила відсутність на рахунку КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 5 958 359,96 грн.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" укладено Договір про організацію взаєморозрахунків №3-ДФС від 18.07.17, №4-ДФС від 1.08.17, №6-ДФС від 12.12.17.

Згідно підпункту 2 пункту 10 вказаних договорів - сторони, з метою виконання цих договорів зобов`язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

У зв`язку із укладенням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості позивача перед державним бюджетом з ПДВ на загальну суму 9 963 027,49 грн, за рахунок перерахування на користь позивача з державного бюджету цільових субвенцій з різниці в тарифах, на суму 9963027,49 грн, які мали б спрямуватись позивачем до державного бюджету для погашення вищевказаного податкового зобов`язання.

У свою чергу Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.17 №332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.

Відповідно до обставин, які були встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.19 у справі №440/4713/18, яке набрало законної сили 9.07.19, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01 січня 2016 року на загальну суму 9 963 027,49 грн. Зобов`язано Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480, юридична адреса: вул.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008) прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9 963 027,49 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та Договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 01 серпня 2017 року та №6-ДФС від 12 грудня 2017 року.

Аналіз викладеного обумовлює висновок про те, що обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9 963 027,49 грн., обумовила у подальшому відсутність на рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що вищевказаними судовими рішеннями встановлено факти бездіяльності Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України, що призвели до негативного впливу на господарську діяльність КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" та спричинили порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ у перевіряємому періоді внаслідок зарахування поточних платежів в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, що також підтверджується витягом з ІКПП по ПДВ.

Проблемою спірних правовідносин є встановлення податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, яке полягає у несвоєчасній сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ у визначені законодавством строки. На увагу заслуговує саме наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння, з врахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати платником податків передбачений Податковим кодексом України обов`язок.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У межах спірних відносин судом встановлено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулось з вини контролюючого органу та Міністерства фінансів України, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 3.05.18 у справі №818/1070/17, від 2.07.19 у справі №826/10414/16.

З огляду на вищевикладене суд вважає необхідним у контексті спірних правовідносин застосувати висновки Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Рисовський проти України" від 20.10.11 зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб.

У контексті обставин справи суд наголошує на змісті пункті 71 рішення по справі "Рисовський проти України", що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідальність платника податків за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що порушення КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ у перевіряємому періоді виникло внаслідок зарахування поточних платежів в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди та було спричинено бездіяльністю Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року № 332 у 2017 році на загальну суму 9 963 027,49 грн. суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлених Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18 та від 10.09.2019 у справі № 1840/3549/18, які полягають у наступному.

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у СЕА ПДВ, є норма абзацу першого пункту 95.3 цієї статті, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз норм Податкового кодексу України в їх системному зв`язку дає підстави зробити такий висновок щодо правового регулювання погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів у СЕА цього податку: у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 ПК строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.

Кожна з цих норм (пункт 87.9 статті 87 та пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України) має окремий предмет регулювання: норми пункту 87.9 встановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як норма пункту 95.3 регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

Непогашення податкового боргу, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб`єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб`єкта.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.03.20 № 0018405004, у зв`язку з чим позовні вимоги КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення № 5836 від 06.08.20 КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" сплачено 21020,00 грн. судового збору.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-А, м. Полтава, код ЄДРПОУ 03361661) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, код ЄДРПОУ 43142831) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 20.03.2020 №0018405004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 жовтня 2020 року.

Суддя К.І. Клочко