Рішення № 91951755, 02.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9842/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року 09 год. 30 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 30.09.2020 року в 16 годин 33 хвилин надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та такими, що порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу, та одноразовим грубим порушенням Конституції України, цього Кодексу та законів України дії Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 25.09.2020 року у реєстрації позивача в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області; визнати протиправною та такою, що порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та скасувати постанову Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області від 25.09.2020 року №109 «Про відмову у реєстрації ОСОБА_1 у якості кандидата у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади висунутої шляхом самовисування»; зобов`язати Кароліно-Бугазську сільську територіальну виборчу комісію Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути документи, які подано 24.09.2020 року для реєстрації ОСОБА_1 в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області та зареєструвати кандидатом в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області висунутої шляхом самовисування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона 24.09.2020 року відповідно до ч.2 ст.223 Виборчого кодексу України звернулась до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області із заявою та документами про реєстрацію її кандидатом у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, висунутого шляхом самовисування. Разом з тим, постановою Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області №109 від 25.09.2020 року їй було відмовлено у реєстрації в якості кандидата у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади, висунутої шляхом самовисування. Зазначена постанова була прийнята відповідачем у зв`язку із ненаданням позивачем зобов`язання, в разі її обрання, скласти інший представницький мандат (у разі відсутності мандата - зазначити про його відсутність), з посиланням на положення п.3 ч.1 ст.223 Виборчого Кодексу України.

Водночас ОСОБА_1 зазначає, що надання такого зобов`язання передбачено Виборчим Кодексом України лише для кандидатів у депутати, висунутих організацією партії у багатомандатних виборчих округах та не розповсюджується на реєстрацію кандидатом в депутати, висунутого шляхом самовисування.

За таких умов, на думку позивача, дії Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області щодо відмови їй у реєстрації в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області та постанова №109 від 25.09.2020 року є протиправними та порушують її конституційні права бути обраною до органів місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області було прийнято судом до розгляду о 18 годині 50 хвилин, у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2020 року на 10 годин 30 хвилин.

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області до судового засідання також не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Відзиву на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, наданнями сторонами заяв по суті справи, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд у справі встановив наступне.

15 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято постанову №795-IX «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», якою призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

30 серпня 2020 року Центральною виборчою комісією винесено постанову №208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року», якою оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

24.09.2020 року ОСОБА_1 надала до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області заяву, в якій заявила про самовисування та просила зареєструвати її кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі №1 з виборів депутатів Караліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на перші місцеві вибори 25 жовтня 2020 року. Також позивачем у заяві надано згоду на оприлюднення її біографічних відомостей та обробку персональних даних (а.с. 8).

До вищевказаної заяви було додано:

- автобіографія кандидата на 1 арк. та електронному носії;

- документ про внесення грошової застави на 1 аркуші;

- одна фотографія кандидата розміром 4х6 см. на 1 арк. та електронному носії;

- копії першої та другої сторінки паспорта громадянина України кандидата у вигляді паспортної книжечки на 1 арк..

Водночас постановою Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області №109 від 25.09.2020 року о 21 год. 55 хв. позивачу було відмовлено у реєстрації в якості кандидата у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади, висунутої шляхом самовисування, у зв`язку із ненаданням ОСОБА_1 зобов`язання, в разі обрання, скласти інший представницький мандат відповідно до п.3 ч.1 ст.223 Виборчого Кодексу України (а.с. 7).

Не погоджуючись із діями Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області щодо відмови їй у реєстрації в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області та винесеною відповідачем постановою №109 від 25.09.2020 року, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши зміст адміністративного позову, а також письмові докази, додані ждо нього, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому статтею 69 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення (стаття 71 Конституції України).

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму (частина 1 ст. 273 КАС України).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України від 19.12.2019 №396-IX (далі – ВК України).

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно статті 21 цього Кодексу виборчий процес кожних виборів здійснюється на засадах: 1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; 4) політичного плюралізму та багатопартійності; 5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; 6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); 7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Статтею 11 ВК України передбачено, що громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії (далі - партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Відповідно до частини 2 статі 32 ВК України систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.

Статтею 35 ВК України передбачено, що набуття та припинення окружною (територіальною) виборчою комісією статусу юридичної особи здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Окружна (територіальна) виборча комісія набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 216 ВК України право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 11 статті 220 ВК України право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа може бути висунута кандидатом у депутати шляхом висування організацією лише однієї політичної партії або лише шляхом самовисування.

Громадянин України, який відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути кандидатом на місцевих виборах, може самовисунутися кандидатом у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) шляхом подачі заяви про самовисування до відповідної територіальної виборчої комісії.

До заяви про самовисування додаються документи, передбачені частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 223 ВК України передбачено, що відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, висунутого шляхом самовисування, за умови особистого пред`явлення ним документа, передбаченого частиною першою статті 8 цього Кодексу, та подання ним документів, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, а також особисто підписаної ним заяви про самовисування кандидатом у депутати із згодою на оприлюднення біографічних відомостей та на обробку персональних даних у зв`язку з участю у виборах до сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч).

Згідно ч.1 ст. 8 Виборчого кодексу України документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця, є: 1) паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки); 2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); 3) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотографію особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчого ізолятора); 4) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 5) дипломатичний паспорт; 6) службовий паспорт; 7) військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

Пунктами 4-7 частини першої статті 223 ВК України передбачено надання наступних документів:

4) документ про внесення організацією партії або кандидатом грошової застави відповідно до статті 225 цього Кодексу;

5) автобіографій кандидатів у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинні містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), всі попередні прізвища, власні імена, по батькові та дати їх зміни (якщо особа протягом останніх п`яти років до дня висування кандидатом у депутати змінювала прізвище та/або власне ім`я (одне з власних імен чи всі власні імена), та/або по батькові), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, адресу місця проживання, наявність чи відсутність представницького мандата, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості, дату складання автобіографії та підпис кандидата у депутати (складається у друкованому вигляді);

6) по одній фотографії кандидата у депутати розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

7) копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки кожного кандидата у депутати.

Кандидату у депутати, який подав документи про самовисування, територіальна виборча комісія видає довідку із зазначенням дати і часу прийняття документів, переліку прийнятих документів.

З урахуванням приписів ч.6 ст.228 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації.

Системний аналіз приписів ч.11 ст.220, ч.2 ст.223 Виборчого кодексу України свідчить, що громадянин України, який відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути кандидатом на місцевих виборах, може самовисунутися кандидатом у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) шляхом подачі заяви про самовисування до відповідної територіальної виборчої комісії, додавши документи, передбачені ч. 2 ст.223 цього Кодексу.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем було надано Кароліно-Бугазської сільській територіальній виборчій комісії Білгород-Дністровського району Одеської області заяву про самовисування кандидатом у депутати із згодою на оприлюднення біографічних відомостей та на обробку персональних даних у зв`язку з участю у виборах до сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч). Крім того, позивачем було надано відповідачу всі передбачені частиною 2 статті 223 ВК України документи.

Водночас Кароліно-Бугазською сільською територіальною виборчою комісією Білгород-Дністровського району Одеської області було відмовлено позивачу у реєстрації, оскільки позивачем не було подано зобов`язання, у разі її обрання, скласти інший представницький мандат, як то передбачено п. 3 ч. 1 ст. 223 Виборчого кодексу України.

Суд погоджується із твердженням позивача в адміністративному позові, що Виборчий кодекс України не містить вимог щодо надання громадянином громадянин України, який самовисувається кандидатом у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) документів, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 223 Виборчого кодексу України, зокрема зобов`язання в разі обрання скласти інший представницький мандат (у разі відсутності мандата - зазначити про його відсутність).

За таких умов суд доходить висновку, що, приймаючи постанову №109 від 25.09.2020 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_1 у якості кандидата у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади висунутої шляхом самовисування», відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, що свідчить про наявність підстав для визнання такої постанови протиправною та скасування.

Водночас суд зазначає, що позовні вимоги позивача про визнання незаконними дій Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області щодо відмови їй 25.09.2020 року у реєстрації в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області задоволенню не підлягають, оскільки належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача при вирішенні адміністративної справи №420/9842/20 буде визнання протиправним та скасування саме спірної постанови.

Також суд зазначає, що не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов`язання Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області висунутої шляхом само висування, з огляду на наступне.

Так, зі змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року по справі №855/150/19.

Водночас, суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд зазначає, що з приписів ст. 206 Виборчого кодексу України вбачається, що саме відповідна територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, результати виборів сільського, селищного, міського голови - реєструє кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб організацій партій - суб`єктів відповідного виборчого процесу та видає їм посвідчення.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач наділений виключною дискрецією на прийняття рішення про реєстрацію кандидата в депутати.

Відповідно до частини шостої статті 64 Виборчого кодексу України у разі скасування судом рішення виборчої комісії, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування та результатів виборів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або відповідна виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було скасовано з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює скасоване рішення.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання Кароліно-Бугазську сільську територіальну виборчу комісію Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2020 року та додані до неї документи, які подано для реєстрації в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області та прийняти рішення відповідно до вимог Виборчого кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частино 9 статті 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем до адміністративного позову не був доданий документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

З огляду на зазначене розмір судового збору за подання даного адміністративного позову (із заявленими у ньому основної та похідних позовних вимог) повинен був скласти 840,40 грн.

Виходячи із задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Державного бюджету України судовий збір за подання до суду адміністративного позову у справі №420/9842/20 у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на р/р UA338999980313181206084015005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації бюджету 22030101.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 268-273, 277- 279, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області №109 від 25.09.2020 року «Про відмову у реєстрації ОСОБА_1 у якості кандидата у депутати Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади, висунутої шляхом самовисування».

Зобов`язати Кароліно-Бугазську сільську територіальну виборчу комісію Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2020 року та додані до неї документи, які подано для реєстрації в якості кандидата в депутати по багатомандатному виборчому округу №1 Кароліно-Бугазської сільської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області та прийняти рішення відповідно до вимог Виборчого кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Кароліно-Бугазської сільської територіальної виборчої комісії Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 43782503) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір за подання до суду адміністративного позову у справі №420/9842/20 у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на р/р UA338999980313181206084015005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації бюджету 22030101.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст. 278 та пп. 15.5 п. 15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.

.