Рішення № 91951677, 01.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5679/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 липня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Щеглової Є.В. від 12.06.2020 ВП №59347746 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

06 липня 2020 року ухвалою позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху. Встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Ухвалою від 16 липня 2020 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (з копією відповідачу).

24 липня 2020 року до суду від позивача за вх.№28832/20 надійшов лист з належним чином оформленою позовною заявою (у 2-х примірниках).

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вх.№28832/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного сулу від 20.02.2019 по справі № 420/6670/18 зобов`язано Головне управління виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з 01.04.2017 по 01.09.2018 в сумі 49272,50 грн. На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019, ОСОБА_1 25.03.2019 Головним управлінням нарахована пенсія за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 в сумі 49272,50 грн. та внесена-до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 12.06.2019 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 59347746 за виконавчим листом № 420/6670/18, виданим 13.05.2019, та про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн. 19.06.2020 на адресу Головного управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби. Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП № 59347746 від 12.06.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання у повному обсязі вимог виконавчого листа № 420/6670/18, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Зазначає, що державним виконавцем не враховано, що частиною 2 Постанови № 649 установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року доручено відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №59347746.

04 серпня 2020 року до суду від відповідача за вх. №ЕП/11888/20 надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає що 04.07.2019 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області про пенсія ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 30.09.2018 в сумі 49272,50 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Таким чином рішення суду боржником не виконано взагалі. 12.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн. Відповідних доказів дотримання Порядку № 649, боржником не надано. Жодних повідомлень про включення до відповідного реєстру рішення № 420/6670/18 до відділу не надходило. Зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/5248/19 Визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30 вересня 2020 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Таким чином, оскільки представники сторін не з`явились, у зв`язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIIІ) (тут і в подальшому у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У відповідності до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

При цьому, приписами ч.2 вказаної статті визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі №420/6670/18 (а.с.10-13), яке набрало законної сили 25.03.2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з квітня 2017 року по вересень 2018 року (включно). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з квітня 2017 року по вересень 2018 року (включно) в сумі 49272,50 коп.

13 травня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/6670/18 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з квітня 2017 року по вересень 2018 року (включно) в сумі 49272,50 коп.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 12 червня 2019 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/6670/18 від 31.05.2019 року відкрито виконавче провадження за №59347746 (а.с.14 зворот - 15).

Вказана постанова направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області 12.06.2019 року та отримана позивачем 20.06.2019 року (а.с.14).

12 червня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову ВП №59347746 про накладення штрафу 5100 грн. (а.с.45).

Так, з вказаної постанови вбачається, що станом на 12.06.2020 вимоги виконавчого листа боржником – Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області - не виконані.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, підставою для накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення є невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду за умови, якщо таке невиконання мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі – Порядок №649).

При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 року зупинено до розгляду справи апеляційним судом дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 року по справі №640/5248/19, до якого Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020 року внесено зміни, згідно яких визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Тобто, станом на момент прийняття спірної постанови, Порядок №649 був чинним.

Згідно з ч. 2 Постанови від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 8 Порядку №649 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), боржник це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду докази, які підтверджують вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649, а саме витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який сформовано 25.06.2020 року (а.с.18), згідно якого вбачається, що до такого реєстру внесено інформацію про рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі №420/6670/18, яке набрало законної сили 25.03.2019 року, реєстраційний номер рішення в реєстрі 44936 та зазначена інформація про стан виконання рішення суду: період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення суду з 01.04.2017 по 30.09.2018.

При цьому судом встановлено, що позивачем 01 липня 2019 року було направлено до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області лист №12252/02-26 з додатком (а.с.17), в якому зазначено, що: «…Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019, яке набрало законної сили 25.03.2019, нарахована 25.03.2019 ОСОБА_1 пенсія за період з 01.04.2017 по 30:09.2018 в сумі 49272,50 грн. облікована головним управлінням та буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 (копія розрахунку на доплату додається).

Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 «Про виконавче провадження» просимо закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/6670/18, виданому 13.05.2019 Одеським окружним адміністративним судом».

Відтак, доводи відповідача щодо того, що жодних повідомлень про включення до відповідного реєстру рішення № 420/6670/18 до відділу не надходило суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 року, основним завданням Пенсійного фонду України, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вжито заходи щодо виконання рішення суду в межах своїх повноважень, проте виплата нарахованої суми заборгованості по пенсії ОСОБА_1 позивачем станом на момент прийняття спірної постанови не здійснена у зв`язку з наявністю чинного на той момент Порядку №649, який визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, та якого позивач повинен дотримуватись у своїй діяльності.

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення №16525 від 10.07.2020 року (а.с.33).

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що згідно інформації із заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.05.2020 року Головне територіальне управління юстиції в Одеській області перебуває в стані припинення, суд доходить висновку про стягнення з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь позивача 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Щеглової Є.В. від 12.06.2020 ВП №59347746 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач - відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Розумовська, 37, м.Одеса, 65091).

Суддя О.А. Вовченко