Ухвала суду № 91950162, 02.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1183/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данка В.Й.,

за участі секретаря Павлюх Л.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів Михайло Михайлович, Ужгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться вказана цивільна справа, предметом якої є визнання недійсним заповіту, вчиненого від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , який посвідчений 25.03.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів М.М. у реєстрі за № 196. Підставою позову є порушення вимог щодо форми та посвідчення вказаного заповіту. Зокрема, вказується на відсутність підстав, які б унеможливлювали підписання заповіту безпосередньо заповідачем.

Через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому він просить витребувати від Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області копії документів, на підставі яких було видано на ім`я ОСОБА_6 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 30.11.2005. Клопотання обґрунтоване тим, що такі необхідні для підтвердження або спростування факту неписемності ОСОБА_6 , оскільки у відповідній графі паспорту міститься підпис особи, якій він належав. Стороною позивача вжито усіх передбачених процесуальним законодавством можливостей для отримання вказаних доказів, однак без ухвали суду такі отримати неможливо.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання, просив таке задовольнити.

У судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення поданого клопотання, просили у такому відмовити.

У письмовій заяві, наявній в матеріалах справи, представник відповідача вказував, що відтворення ОСОБА_6 у письмовій формі декількох літер прізвища в якості короткого підпису не свідчить про її грамотність. Жодних доказів про її навчання та здобуття, хоча б, початкової освіти, що дало б змогу зробити висновок про її вміння читати та писати, матеріали справи не містять. Окрім того, звертає увагу на те, що копію паспорта ОСОБА_6 вже додано позивачем до позовної заяви. Таким чином, зазначені позивачем докази не входять до предмета доказування у даній справі та не мають значення для її вирішення. Додатково зазначив, що позивачем не вичерпані процесуальні можливості щодо отримання таких доказів. Аналогічне клопотання вже перебувало на розгляді суду та у такому було відмовлено.

У судове засідання Ужгородська районна державна нотаріальна контора свого представника не направила, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлялася. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення не подавали.

Дослідивши та оцінивши подане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що докази, які представник позивача просить витребувати не є належними та достатніми доказами в підтвердження встановлення факту грамотності та писемності ОСОБА_6 , на підставу чого посилається позивач, обґрунтовуючи вимоги даного позову, суд приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Суд звертає увагу на те, що аналогічне клопотання вже заявлялося стороною позивача і у задоволенні такого судом було відмовлено, що підтверджується відповідною ухвалою від 28.01.2020.

Суд вважає за необхідне додатково роз`яснити, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 76-80, 84, 260-261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко