Рішення № 91949890, 10.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 804/4143/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач-1), голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці (далі – відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці №1о/с від 31.05.2016 року в частині звільнення згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до п.п. 10, 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ капітана міліції ОСОБА_1 (М НОМЕР_1 ) у запас Збройних Сил (з поставленням на військовий облік) за п.64 «г» (через скорочення штатів) з 06.11.2015р.;

- зобов`язати МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 , з урахуванням рівня освіти позивача та професійного досвіду, на посаду у суб`єктів, що належать до сфери управління МВС (територіальному органі, закладі, установі або організації) та знаходиться на території м. Дніпро.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ винесено неправомірно, він є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки на момент його прийняття, позивач знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та перебувала на восьмому місяці вагітності. Крім того, в адміністративному позові позивач зазначила, що відповідачами не запропоновано будь-якої роботи, у зв`язку з чим порушенні трудові права, а також посилається на відсутність об`єктивної можливості реалізувати права бути прийнятою на службу до поліції, у зв`язку з прийняттям неправомірного наказу №80 о/с від 21.08.2015 року.

Матеріали адміністративної справи передані на розгляд колегії суддів: головуючого судді Сидоренко Д.В., судді Кононенко О.В., судді ОСОБА_2 .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року у справі №804/4143/16 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС на Придніпровській залізниці від 31.05.2016р. №1о/с «По особовому складу» в частині звільнення у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) капітана міліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 06.11.2015 року;

- зобов`язано МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в органах внутрішніх справ.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України – залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі №804/4143/16 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у частині вимог про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді в суб`єкті, що належить до сфери його управління, скасовано та в цій частині справу направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 17 листопада 2016 року в справі 804/4143/16 залишено без змін.

В постанові Верховним Судом, зокрема, зазначено наступне:

- установивши, що відповідачі не вирішували питання про можливість подальшого використання позивачки та не вчинили дій, спрямованих на реалізацію гарантій, закріплених у статті 184 КЗпП України, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про незаконність наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 31 травня 2016 року №1о/с у частині звільнення позивачки. Водночас Суд не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, якими вони мотивували свої рішення в частині покладення на МВС України обов`язку працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в органах внутрішніх справ;

- відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Зробивши правильний висновок про незаконність звільнення позивачки, суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили, у силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, питання про поновлення її на попередній роботі;

- суди попередніх інстанцій також не звернули увагу на те, що з огляду на особливості прийняття на службу до поліції осіб, які раніше проходили службу в міліції, застосування вказаного способу захисту порушених прав позивачки (на відміну від загального - у формі поновлення її на попередній посаді) фактично виключає можливість розгляду Національною поліцією рапорту про прийняття її на службу відповідно до пункту 9 Розділу XI Закону № 580-VІІІ, адже позивачка буде вважатися такою, що не працює в органах внутрішніх справ.

07.07.2020 року матеріали адміністративної справи №804/4143/16 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 року зазначена вище справа була розподілена судді Ніколайчук С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Ніколайчук С.В., призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року на адресу суду 08.08.2019 року від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому відзиві Міністерство внутрішніх справ України позов в частині поновлення на посаді не визнало та просило відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначило, що державі відбулась ліквідація органів внутрішніх справ зі скороченням всіх посад працівників міліції (атестованих співробітників). Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з 06.11.2015 року знаходиться в стані припинення та станом на 03.08.2020 року не ліквідоване. Вимогу позивача щодо її працевлаштування на посаду в органах внутрішніх справи неможливо виконати фізично, так як на теперішній час відбулась повна ліквідація органів внутрішніх справ України.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року на адресу суду 19.08.2019 року від ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому відзиві ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці позов в частині поновлення на посаді не визнала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що у вересні 2018 року на адресу ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці надійшло доручення МВС України від 20.09.2018 року № 13461/01/22-2018 про виконання рішення суду, яким доручено ліквідкомісії виконати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року в частині скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 від 31.05.2016 року № 1 о/с, про поновлення її на посаді старшого інспектора кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, та вчинення інших передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування ОСОБА_1 . На виконання зазначеного доручення було винесено наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 03.12.2018 року № 7 о/с, яким наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 31 травня 2016 року № 1 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-148318), старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 06 листопада 2015, був скасований. Копію зазначеного наказу позивач особисто отримала 05.12.2018 року. Також 05 грудня 2018 року ОСОБА_1 була попереджена про скорочення її посади. З вакантними посадами ОСОБА_1 була особисто ознайомлена 05.12.2018 року. Дотримуючись встановленої процедури звільнення ліквідаційною комісією УМВС України на Придніпровській залізниці за спливом двох місяців було видано наказ від 05.02.2019 року № 1 о/с про звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «г» через скорочення. Копію наказу ОСОБА_1 отримала особисто 06.02.2019 року. Внесені відповідні зміни в трудову книжку. З того часу, будь-яких заяв, пропозицій, рапортів тощо, з приводу незаконного звільнення, подальшого проходження служби чи будь-яких інших питань, до ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці не надходило. Тобто, фактично, ОСОБА_1 , була поновлена на попередній роботі згідно ст. 235 КЗпП України, як зазначається в постанові Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 обіймала посаду старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 27 квітня 2014 року № 54 о/с ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 червня 2014 року по 14 травня 2017 року.

Відповідно до наказу МВС України від 14 квітня 2015 року №431 «Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ» наказом МВС України від 22 червня 2015 року №741 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» скорочено в Управлінні МВС України на Придніпровській залізниці усі 865 посад, у тому числі посаду позивачки.

Наказом голови Комісії з ліквідації лінійного відділу на стації Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року №80 о/с позивача звільнено зі служби у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ із 31 серпня 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі №804/16330/15 визнано протиправним і скасовано наказ Комісії з ліквідації Лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с у частині звільнення в запас з постановкою на військовий облік за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 з 21 серпня 2015 року та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 21 серпня 2015 року.

На виконання вказаної постанови наказом голови ЛК УМВС України на Придніпровській залізниці від 31 травня 2016 року №1 о/с «По особовому складу» до наказу УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року №80 о/с унесено зміни: 1) відмінено пункт наказу про звільнення ОСОБА_1 відповідно до підпункту «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 31 серпня 2015 року; 2) вирішено вважати її працюючою на попередній посаді з 31 серпня 2015 року; 3) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року.

Судом під час повторного розгляду справи, встановлено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі №804/16330/15 в частині визнання протиправним і скасування наказу комісії з ліквідації Лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с у частині звільнення в запас з постановкою на військовий облік за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 з 21 серпня 2015 року – постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року не скасована та є чинною.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, Верховним Судом підтверджено позицію та висновки судів попередніх інстанцій про незаконне звільнення ОСОБА_1 наказу комісії з ліквідації Лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с, та висновки судів в цій частині не скасовані.

Отже, факт протиправності винесеного наказу про звільнення є доведеним та не потребує повторного дослідження судом під час повторного розгляду справи після направлення на новий розгляд.

Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 року на новий розгляд суду першої інстанції направлено питання щодо вирішення належного органу, в якому належить працевлаштувати ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір у цій частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) останній регулює трудові відносини всіх працівників.

Відповідно до ст.179 КЗпП України Кодекс законів про працю України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Підпунктом «г» п. 64 Положення № 114 «Положення

про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Процедура звільнення зі служби через скорочення штатів Положенням детально не визначена.

Оскільки спеціальним нормативним актом не можуть бути звужені права працівника, порівняно із правами, передбаченими КЗпП України, в частині процедури звільнення працівника з підстав скорочення штату підлягають застосуванню норми КЗпП України.

Так, згідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

З викладеного вбачається, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, досвіду роботи та стану здоров`я і які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Звільнення зі служби через скорочення штатів відповідно до Розділу VII Положення №114 допускається при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

З аналізу наведеної норми, судом встановлено, що у разі встановлення незаконного звільнення, суд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.

Судом встановлено, що на момент незаконного звільнення ОСОБА_1 обіймала посаду старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Відтак, з урахуванням вимог частини першої статті 235 КЗпП України, позивач має бути поновлена судом на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Суд, також, зазначає, що з огляду на особливості прийняття на службу до поліції осіб, які раніше проходили службу в міліції, застосування вказаного способу захисту порушених прав позивачки (на відміну від загального - у формі поновлення її на попередній посаді) фактично виключає можливість розгляду Національною поліцією рапорту про прийняття її на службу відповідно до пункту 9 Розділу XI Закону № 580-VІІІ, адже позивачка буде вважатися такою, що не працює в органах внутрішніх справ.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду 13 березня 2019 року у справі №805/84/16-а, від 17 липня 2019 року у справі №823/5365/15, від 31 березня 2020 року у справі №266/4208/16-а.

Верховним Судом в постанові від 11.06.2020 року у цій справі зазначено, що Верховний Суд також погоджується з аргументами відповідача-1 про те, що позивачка проходила службу в УМВС України на Придніпровській залізниці, а тому до його ліквідації у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для покладення на МВС України обов`язків, пов`язаних із працевлаштуванням позивачки.

Відтак, виходячи з встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2020 року, суд робить висновок, що позивач має бути поновлена судом на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючі позовні вимоги, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині вирішення питання щодо працевлаштування позивача слід задоволити шляхом зобов`язання ліквідаційну комісію з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці підлягає негайному виконанню.

Керуючись 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця 10, м.Київ, 016024); голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці (пр. Дмитра Яворницького, 108, м.Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 – задоволити.

Зобов`язати ліквідаційну комісію з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук