
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року Справа № 160/7684/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ВСТАНОВИВ:
08.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року №Ф-1259-20.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок, ЄСВ) є протиправною, складеною з грубим порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, вона датована та видана ГУ ДПС у Харківській області 07 лютого 2020 року, проте в ній зазначено, що станом на 12.03.2020 року заборгованість позивача зі сплати боргу становить 7585,60грн., тобто спірна вимога винесена за майбутній період, з порушенням строків, а, по-друге, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки, при цьому оскаржувана вимога не містить відомості про суму недоїмки, а навпаки в ній зазначено: недоїмка - 0 грн., штраф - 730,82грн., пеня - 6854,78грн. Також, позивачем зауважено, що він припинив підприємницьку діяльність ще 22.11.2014 року, при цьому, 16.05.2017 року ГУ ДФС у Харківській області була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У на загальну суму 4207,11грн., в тому числі: недоїмка – 3582,56грн., штраф – 330,29грн., пеня – 294,26грн. Вказана у вимозі від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У недоїмка у розмірі 3582,56грн. була сплачена позивачем через виконавчу службу 18.10.2019р., а розпочате з приводу її примусового стягнення виконавче провадження ВП №57619881 було закінчено постановою державного виконавця Новомосковського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Качур О.В. від 16.10.2019 року. При цьому з заяви ГУ ДФС у Харківській області від 23.10.2018р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У слідує, що контролюючий орган просив стягнути саме вказану в ній суму недоїмки у розмірі 3582,56грн., а претензій щодо стягнення штрафу та пені, вказаних у цій вимозі, у відповідача станом на 23.10.2018 року не було. Отже, виконавча служба при закінченні виконавчого провадження ВП №57619881 у зв`язку із повним фактичним виконанням вимоги №Ф1259-20У, виданої 16.05.2017 року ГУ ДФС у Харківській області, керувалась саме вимогами п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, відповідач, не зважаючи на відсутність у позивача будь-якої недоїмки зі сплати ЄСВ, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 (далі – Закон №2464), нарахував нові штраф і пеню не на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, бо у спірній вимозі чітко вказано, що така недоїмка відсутня, а взагалі з невідомих підстав, без винесення передбаченого Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Крім того, позивачем зазначено, що він в період з 01.05.2015р. по 08.03.2016р. був мобілізований та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується довідкою, виданою В/ч ппВ2830 від 31.03.2016р., а відповідно до п.92 Розділу VIII Закону №2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону, а, отже, за період проходження військової служби позивачем, а саме: з 01.05.2015р. по 08.03.2016р. до позивача не можуть бути застосовані фінансові санкції з нарахування штрафу та пені. Таким чином, на думку позивача, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) є безпідставною та необґрунтованою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
23 липня 2020 року до канцелярії суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2020р. надійшов супровідний лист, в якому зауважено, що позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій усунуто недоліки, а саме: зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; обов`язкове вжиття заходів досудового врегулювання спору не передбачено законом, правом адміністративного оскарження позивач не скористався; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживались; зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7684/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 31.08.2020р., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також вищезазначеною ухвалою суду від 28.07.2020р., з урахуванням ухвали суду від 09 вересня 2020 року про виправлення описки, витребувано у Головного управління ДПС у Харківській області детальний розрахунок суми боргу (недоїмки), визначеної у вимозі від 07.02.2020 року №Ф-1259-20, із зазначенням за який період та на якій підставі нарахована така заборгованість і в якій сумі.
14 вересня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Харківській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав, заперечував проти його задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з реєстраційними даними автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.04.2009 року та перебуває на обліку в Південному управлінні ГУ ДПС у Харківській області (Кегичівська ДПІ), дата державної реєстрації: 08.04.2009р., з 08.04.2009р. по 22.11.2014р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску. Відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» було сформовано рішення про застосування до останнього штрафних санкцій від 18.12.2019р. №0124395205 на суму 6961,05грн., яке в подальшому разом із розрахунком було направлено поштовим листом з рекомендованим повідомленням на адресу платника: АДРЕСА_1 (згідно з реєстраційними даними). В подальшому, Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до інтегрованої картки платника податку була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 07.02.2020р. №Ф-3949-17 на загальну суму 7585,60грн., що відповідає приписам абз.2 п.3 р.VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., зі змінами та доповненнями, та направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, на адресу платника: АДРЕСА_1 (згідно з реєстраційними даними). Таким чином, на думку відповідача, спірна вимога є законною та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до облікових відомостей ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 08.04.2009р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності: « 31.02» - виробництво кухонних меблів (основний); « 31.09» - виробництво інших меблів; з 09.04.2009р. взятий на облік як платник податків (Кегичiвське ВД Красноградської ОДПI ГУ Мiндоходiв у ХО) та з 08.04.2009р. взятий на облік як платник єдиного внеску.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесено 22.11.2014р., номер запису: 24610060003000882, підстава: власне рішення.
Аналогічна інформація міститься й у облікових відомостях щодо платника податків ОСОБА_1 ГУ ДПС у Харківській області, водночас, додатково зазначено, що стан платника податків – «11- припинено , але не знято з обліку (КОР не пусті)».
Також з матеріалів справи слідує, що 16.05.2017 року ГУ ДФС у Харківській області була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У на загальну суму 4207,11грн., в тому числі: недоїмка – 3582,56грн., штраф – 330,29грн., пеня – 294,26грн.
У зв`язку із несплатою ОСОБА_1 вказаних у вимозі від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У зобов`язань, 23.10.2018р. ГУ ДФС у Харківській області звернулося до ВДВС по Кегичівському та Сахновщанському районах ГТУЮ в Харківській області із заявою за вих.№25685/9/20-40-52-07-09, в якій просило відкрити виконавче провадження щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У у розмірі 3582,56грн. з ОСОБА_1 .
Постановою заступника начальника відділу Міжрайонного відділу ДВС по Кегичівському та Сахновщанському районах ГТУЮ в Харківській області від 07.11.2018р. відкрито виконавче провадження ВП №57619881 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У, виданої ГУ ДФС у Харківській області, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 3582,56грн.
Відповідно до платіжного доручення №6083 від 17.10.2019р. ОСОБА_1 погашено заборгованість у сумі 3582,56грн. за вимогою №Ф-1259-20-У від 16.05.2017р., виданою ГУ ДФС у Харківській області, про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
У зв`язку із цим постановою державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 16.10.2019р., враховуючи фактичне повне виконання виконавчого документа, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження ВП №57619881 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У, виданої ГУ ДФС у Харківській області, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 3582,56грн.
При цьому, судом встановлено, що питання про стягнення з позивача вказаних у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У штрафу у сумі 330,29грн. та пені у розмірі 294,26грн. в рамках виконавчого провадження ВП №57619881 не вирішувалося, оскільки відповідно до заяви контролюючого органу від 23.10.2018р. про відкриття цього виконавчого провадження останнім, як стягувачем, ставилося питання щодо стягнення з боржника (позивача) лише суми недоїмки, вказаної у цій вимозі у розмірі 3582,56грн.
Судом також встановлено, що 18 грудня 2019 року ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0124395205, яким з посиланням на ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 за період з 22.07.2014р. до 18.10.2019р. застосовано штраф у розмірі 316,00грн., а також за період з 21.01.2015р. до 18.10.2019р. застосовано штраф у розмірі 84,53грн. і нараховано пеню у розмірі 6560,52грн.
Вказане рішення надіслане на адресу позивача засобами поштового зв`язку, однак, поштове відправлення, яким воно направлялося, повернулося на адресу контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку про неможливість вручення від 28.12.2019р.
З розрахунку штрафних санкцій, застосованих рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205 слідує, що застосовані цим рішенням штраф та пеня нараховані за несвоєчасну сплату ОСОБА_1 нарахованого ЄСВ за період: червень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року та грудень 2014 року (відповідно по строках сплати ЄСВ: 22.07.2014р., 21.10.2014р., 26.11.2014р. та 21.01.2015р.) у загальній сумі 3582,65грн., фактична сплата якого відбулася поза граничними строками сплати, а саме: 18.10.2019р. (відповідно до платіжного доручення №6083 від 17.10.2019р.).
07 лютого 2020 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1259-20, відповідно до якої за ОСОБА_1 обліковується сума боргу з єдиного внеску станом на 31.01.2020р. на загальну суму 7585,60грн., з яких: недоїмка – 0 грн., штраф – 730,82грн., пеня – 6854,78грн.
Як слідує з наданого відповідачем розрахунку суми боргу, вказаного у спірній вимозі, до нього увійшли: сума вказаних у попередній вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У штрафу у розмірі 330,29грн., застосованого контролюючим органом до позивача на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.09.2015р. №0008550, а також пені у розмірі 294,26грн., нарахованої відповідно до цього ж рішення від 19.09.2015р. №0008550, а також сума штрафу у загальному розмірі 400,53грн. (316,00грн. + 84,53грн.) і пені у розмірі 6560,52грн., застосованих відповідачем до позивача на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205.
Водночас, як підтверджено матеріалами справи, в тому числі і самою спірною вимогою, безпосередньо недоїмка зі сплати ЄСВ у ОСОБА_1 станом, як на час видання рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205, так і станом на час видання оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020р. №Ф-1259-20, дійсно відсутня.
Незгода позивача з означеною вимогою стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Також пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом приписів пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів.
Відповідно до п.11 ст.9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 3 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Згідно з частинами 5 та 6 статті 25 Закону №2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч.13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Абзацом 1 частини 14 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно з абз.2 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Відповідно до абз.3 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Абзацом 4 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Частиною 15 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Приписами ч.16 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до п.1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) (далі – Інструкція №449) ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Пунктом 1 розділу VIІ Інструкції №449 передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
За змістом приписів п.п.2 п.2 розділу VIІ Інструкції №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал.
Згідно з п.8 розділу VIІ Інструкції №449 суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
При цьому, абз.1 п.4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Абзацом 9 пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Водночас, абз.14 пункту 4 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що у разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Абзацами 8, 13-14 пункту 7 розділу VIІ Інструкції №449 передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення. Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв`язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як зазначалося вище, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до загальної суми боргу зі штрафних санкцій та пені, вказаної у спірній вимозі від 07.02.2020р. №Ф-1259-20, увійшли: сума вказаних у попередній вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017 року №Ф-1259-20-У та нарахованих на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.09.2015р. №0008550 штрафу у розмірі 330,29грн. та пені у розмірі 294,26грн., а також сума штрафу у загальному розмірі 400,53грн. (316,00грн. + 84,53грн.) і пені у розмірі 6560,52грн., застосованих на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205.
Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.09.2015р. №0008550 та від 18.12.2019р. №0124395205 позивачем у встановленому законом порядку оскаржені не були. Доказів зворотного ОСОБА_1 не надано.
Застосовані рішенням від 19.09.2015р. №0008550 штраф у розмірі 330,29грн. та пеня у розмірі 294,26грн. увійшли до попередньої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017р. №Ф-1259-20, проте, сплачені позивачем ані в добровільному порядку, ані в примусовому не були, що останнім визнається, отже, вони набули статусу боргу зі сплати фінансових санкцій.
В подальшому, у зв`язку із винесенням ГУ ДПС у Харківській області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0124395205 від 18.12.2019р., яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 400,53грн. (316,00грн. + 84,53грн.) і нарахована пеня у розмірі 6560,52грн., які не були самостійно сплачені ОСОБА_1 у встановлені законом строки (до 08.01.2020р. включно, зважаючи на те, що днем вручення цього рішення у розумінні приписів абз.8, 13-14 пункту 7 розділу VIІ Інструкції №449 є день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, у даному випадку: 28.12.2019р.) та не були оскаржені ним ані в адміністративному, ані в судовому порядку, заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій зросла у січні 2020 року, тобто борг зі сплати штрафів станом на 09.01.2020р. склав 730,82грн. (330,29грн.+400,53грн.), а борг зі сплати пені склав 6854,78грн. (294,26грн.+6560,52грн.).
Таким чином, з урахуванням вищенаведених приписів п.3 розділу 7 Інструкції №449, яким передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема, якщо: платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій, і у такому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (зокрема, фізичним особам-підприємцям, в тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування (п.п.3 п.1 розділу ІІ Інструкції), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), а також враховуючи те, що у січні 2020 року у позивача зросла сума заборгованості зі сплати фінансових санкцій, відповідач законно та обґрунтовано видав 07.02.2020р. спірну вимогу про сплату боргу №Ф-1259-20-У.
Доводи позивача відносно того, що спірна вимога є протиправною, оскільки суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки виключно у випадку, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки, а оскільки у позивача недоїмка зі сплати ЄСВ відсутня, то і вимога про сплату боргу з одних лише фінансових санкцій та пені видана бути не могла, є безпідставними, з огляду на таке.
Дійсно, відповідно до абз.4 ч.15 ст.25 Закону №2464-VI суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Судом з наданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій, застосованих рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205 встановлено, що застосовані цим рішенням штраф та пеня нараховані за несвоєчасну сплату ОСОБА_1 нарахованого ЄСВ за період: червень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року та грудень 2014 року (відповідно по строках сплати ЄСВ: 22.07.2014р., 21.10.2014р., 26.11.2014р. та 21.01.2015р.) у загальній сумі 3582,65грн., фактична сплата якого відбулася поза граничними строками сплати, а саме: 18.10.2019р. (відповідно до платіжного доручення №6083 від 17.10.2019р.), отже, нараховані цим рішенням штраф та пеня, що увійшли до спірної вимоги, є безпосередньо пов`язаними з виникненням та сплатою недоїмки, при цьому, вищенаведеними приписами п.3 розділу 7 Інструкції №449 прямо передбачено можливість надіслання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) у разі якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій, які, відповідно у таку вимогу і включаються навіть за відсутності недоїмки з єдиного внеску.
Також позивачем не заперечується пов`язаність іншої частини штрафних санкцій та пені з виникненням та сплатою недоїмки з ЄСВ, які і були одночасно включені до попередньої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2017р. №Ф-1259-20-У.
Отже, доводи позивача про не пов`язаність вказаних у спірній вимозі штрафних санкцій з недоїмкою з ЄСВ є безпідставними та спростовуються вищенаведеними доказами.
Крім того, безпідставними є посилання позивача на приписи п.92 Розділу VIII Закону №2464, якими передбачено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону, оскільки у даному випадку ця норма застосуванню не підлягає, так як судом встановлено, що позивач був мобілізований та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції саме в період з 01.05.2015р. по 08.03.2016р., що підтверджується довідкою, виданою В/ч ппВ2830 від 31.03.2016р., в той час, як із вищенаведеного розрахунку штрафних санкцій, застосованих рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.12.2019р. №0124395205 слідує, що застосовані цим рішенням штраф та пеня нараховані за несвоєчасну сплату ОСОБА_1 нарахованого ЄСВ за період: червень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року та грудень 2014 року (відповідно по строках сплати ЄСВ: 22.07.2014р., 21.10.2014р., 26.11.2014р. та 21.01.2015р.). тобто за ті періоди, в які позивач ще не був мобілізований та не брав участь в антитерористичній операції (поза строком його військової служби).
Не спростовують висновків суду і посилання позивача на те, що спірна вимога датована та видана ГУ ДПС у Харківській області 07 лютого 2020 року, проте в ній зазначено, що заборгованість позивача зі сплати боргу становить 7585,60грн. саме станом на 12.03.2020 року, тобто спірна вимога винесена за майбутній період, з порушенням строків, оскільки помилка у даті, станом на яку вказана заборгованість не спростовує факту її наявності, тим більше, що така заборгованість виникла на дату раніше, ніж це вказано у вимозі, а технічна помилка не може нівелювати необхідність сплати боргу.
Відтак, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року №Ф-1259-20-У на суму на суму 7585,60грн. є законною та скасуванню не підлягає, а, отже, у задоволенні позовних вимог, відповідно, слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, не відшкодовуються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, місцезнаходження юридичної особи: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2020 року.
Суддя О.М. Турова
Судове рішення № 91949865, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/7684/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: