Рішення № 91949825, 30.09.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3092/19

Провадження № 2/307/234/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося в суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 03.03.2016 р. між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» і ТОВ «Хенкель Баутехнік» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 106171, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_1 .

27.09.2016 р. на автодорозі Київ-Чоп сталося ДТП, за участю транспортних засобів «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_2 , «Daewoo Lanos», н/з НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_3 , та «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_3 , під управлінням М.Ю. Філіп.

В результаті ДТП було пошкоджено застрахований ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» автомобіль.

Постановою Тячівського районного суду від 09.11.2016 р. ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені вищевказаної ДТП.

Згідно рахунку-фактури № КР-557 від 29.09.2016 року вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 100749.89 гривень.

Відповідно до умов договору страхування ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 100749.89 гривень. Виплата страхового відшкодування була здійснена страховою компанією та підтверджується платіжним дорученням № 46980 від 20.10.2016 року.

Отже, після виплати страхового відшкодування ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 10749.89 грв.

27.08.2019 р. відповідачу було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Просить справу розглянути в його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився і не повідомив суду причини неявки про дату, час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2016 р., о 07.03 год., на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 536км.+900 м., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI», н/з НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду та з автомобілем марки «Daewoo Lanos», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 12.1. та 13.1. Правил дорожнього руху.

Постановою Тячівського районного суду від 09.11.2016 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вказана постанова набрала законної сили 21.11.2016 року.

03.03.2016 р. між страховиком ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та страхувальником ТОВ з ІІ «Хенкель Баутехнік (Україна)» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів - «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_1 .

Відповідно до рахунку-фактури № КР-0000557 від 29.09.2016 р. та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2016092700001/L35/01 вартість ремонту «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_1 , складає 100749.89 гривень.

Із платіжного доручення № 46980 від 20.10.2016 р. ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було перераховано ТОВ «АВТОКОМ КУЗОВНИЙ РЕМОНТ» 100749.89 гривень.

27.08.2019 р. страховик звернувся до ОСОБА_1 із заявою про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

Відповідач, як заподіювач шкоди, має нести цивільно-правову відповідальність по деліктному зобов`язанню й відшкодувати заподіяну ним шкоду позивачу, згідно викладених вище вимог Закону.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 22 п. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1191 ч. 1 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 п. 38.1. п.п 38.1.1. п. «г» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 статті 33 цього Закону).

Згідно ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

Однак, відповідачем у порушення вимог законодавства не було укладено договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, що покладає на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди завданої внаслідок ДТП.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 10749.89 грв.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені при сплаті судового збору у сумі 1921 грв.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місце знаходження м. Київ, вул. Січових Стрільців, № 40, код ЄДРПОУ 20782312, МФО 351005, 100749 (сто тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 89 коп. та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 01.10.2020 року.

Головуючий В.І. Гримут