Рішення № 91949657, 01.10.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2203/19

Провадження по справі 2/305/205/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася суд з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини. Позов мотивує тим, що з 25 липня 2009 року по 18 лютого 2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За вказаний період у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03.07.2013 року по справі №305/131/13-ц, з 24 січня 2013 року відповідача зобов"язано сплачувати на користь позивача на утримання сина аліменти щомісячно у твердій грошовій по 500 гривень до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не прроживає з позивачкою та сином вже близько семи років і не приймає участі в утриманні сина, а сама позивачка не має фактичної змоги забезпечити належні умови для утримання виховання сина, оскільки ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається, не веде особистого селянського господарства, перебуває у зареєстрованому шлюбі та має на утриманні другого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що відповідач зобов"язаний сплачувати аліменти на утримання сина щомісячно у твердій грошовій сумі 1600 гривень. Розмір отримуваних позивачем від відповідача грошових коштів не дає їй можливості належним чином забезпечувати утримання сина ОСОБА_5 , котрий часто хворіє, а відповідач в свою чергу не приймає участі у додаткових витратах, пов"язаних з лікуванням сина. Натомість ОСОБА_2 є здоровою повноцінною людиною і має фактичну можливість сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі більшому ніж 500 гривень щомісячно. Крім того, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на дату подачі позовної заяви син сторін досяг вісім повних років. Розмір зобов"язань відповідача по сплаті аліментів повинен бути більшим, оскільки за 500 гривень аліментів в місяць позивач не може фактично забезпечити нормальний розвиток сина сторін. Позивач вважає, що збільшення судом стягуваного розміру аліментів з 500 гривень до 1600 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття є можливим та таким, що зможе забезпечити мінімальні потреби сина сторін. У зв"язку з наведеним, просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 1600 гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Рахівського районного суду від 16.12.2019 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в загальному позовному провадженні, а Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подачу відзиву на позовну заяву і докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення Відповідача, однак ОСОБА_2 своїм правом на подачу відзиву не скористався.

В судовому засіданні Позивачка, ОСОБА_1 , та її представник, ОСОБА_6 в судовому засіданні присутні не були. Надали заяви про розгляд справи без їх участі та задоволення позову.

Відповідач, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.

Суд, розглянувши подані позивачем письмові документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.03.2013 року в справі №305/131/13-ц, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 в користь ОСОБА_7 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти у твердій грошовій сумі, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 700 (сімсот) гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.01.2013 року.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 3 липня 2013 року рішення Рахівського районного суду від 29 березня 2013 року змінено в частині визначення розміру аліментів, зменшено його розмір до 500 (П`ятсот) гривень.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , позивачка, ОСОБА_1 на даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_8 , де змінила прізвище із ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

Як убачається з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, ч. 1 ст. 5 ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ, такий визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним погіршенням матеріального становища отримувача аліментів, тобто матері дитини то остання може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Та в свою чергу, значне погіршення матеріального становища батька дитини може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Таким чином, зазначені положення закону вказують на те, що при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, а також погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

На час звернення позивачки у суд з позовом про збільшення розміру аліментів, сину сторін вже виповнилось 8 років, а тому витрати на його утримання зросли, що є загальновідомим фактом.

Виходячи саме з цієї обставини з якою і сам закон пов`язує підставу для зміни розміру аліментів і виходила ОСОБА_1 звертаючись у суд.

Слід зазначити, що станом на 28.11.2019 момент звернення в суд прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком від 6 до 18 років з 01.07.2019 року вже становив - 2118 гривень, тоді як на час призначення аліментів такий прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив з 01.01.2013 року тільки суму 972 гривні.

А згідно ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також і ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

А звідси, отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Тому з наданого суду Акту обстеження житлово-побутових умов від 11 листопада 2019 року слідує, що ОСОБА_1 не працює, до складу її сім`ї входять чоловік ОСОБА_8 , сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебувають на її утриманні. Проживають разом з її батьками та бабусею.

І довідкою виконавчого комітету Великобичківської селищної ради від 11.11.2019 за №4029 стверджено, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені докази у сукупності стверджують, що майновий стан ОСОБА_1 погіршився, так як на її утриманні перебуває син, який у міру його підростання потребує все більших і нових витрат, які пов`язані з повноцінним харчуванням, забезпечення відповідним одягом і взуттям та засобами гігієни, понесення витрат на навчання, відвідування гуртків, та інший усесторонній повноцінний розвиток, забезпечення житлом і відповідне його утримання, а у разі необхідності забезпечення належним лікуванням, що у сукупності забезпечує дитині гармонійний розвиток. Постійного стабільного доходу не має, а живе за рахунок заробітку чоловіка в другому шлюбі. Власного житла не має, так як проживає з дітьми в будинку батьків.

В силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, відповідач ОСОБА_2 не надав суду будь-яких заперечень чи доказів з приводу того, що його матеріальний стан погіршився, змінився сімейний стан або погіршилось здоров`я. А наявний заробіток є мізерним та таким, що є недостатнім для сплати збільшених аліментів.

Позивачка ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів до суми 1600 гривень, що на думку суду така сума аліментів, яку слід буде стягувати з ОСОБА_2 буде адекватною та не обтяжливою для останнього.

Виходячи з цього, визначаючи збільшений розмір стягуваних аліментів, судом враховується те, що утримання повинно забезпечувати мінімальні потреби дитини, які необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Оскільки ОСОБА_2 є молодою, працездатною особою, без якихось вад із здоров`ям та має можливість заробляти. А відтак, збільшений розмір аліментів слід визначити у сумі 1600 грн., що буде відповідати принципу добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до абз.4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Аліменти на утримання дитини згідно ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку, змінений розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішення суду законної сили.

Крім того, оскільки судовий збір у сумі 840,80 грн. не було сплачено при зверненні з позовом позивачкою, яка звільнена від сплати такого судового збору, то такий слід стягнути з відповідача, з урахуванням задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 3 липня 2013 року №305/131/13-ц, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , визначивши їх в твердій грошовій сумі в розмірі 1600 гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 840 гривень 80 копійок судового збору на рахунок: отримувач коштів УК у Рахiв. р/Рахівський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37862638, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA448999980313161206000007211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101 судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук