Рішення № 91949021, 30.09.2020, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1571/20

2/241/375/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

30.09.2020 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Орчелота І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач акціонерне товариство комерційний Банк «Приват Банк» (надалі – АТ КБ «Приват Банк») звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява вмотивована тим, що 06.11.2008 року між банком та відповідачкою був укладений кредитний договір б/н, на підставі якого позивачем відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який в подальшому було збільшено до 5 800 грн., а відповідачці було надано у користування кредитну картку. Відповідачка зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлено договором. Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 30.06.2020 року виникла заборгованість в сумі 561 432 грн. 74 коп., яка складається з: 5 422 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом, 551 558 грн. 36 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 455 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею. Проте, оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, просили стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 135 455 грн. 93 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5 422 грн. 38 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06.11.2008 по 29.06.2018 у розмірі 130 033 грн. 55 коп., а також судові витрати, пов`язані із зверненням до суду в розмірі 2 102 грн.

Ухвалою судді Першотравневого районного суду Донецької області від 11.09.2020 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.Г. не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що дійсно оформляла кредитку картку ПриватБанку, користувалася кредитними коштами, періодично повертала кредит. Із сумою тіла кредиту згодна, проте на її думку сума нарахованих процентів за користування кредитом занадто завищена.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008 ОСОБА_1 було підписано заяву, на підставі якої вона отримала кредитну картку «Універсальна 30 днів пільгового періоду». Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 погодила, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 21).

Також, ОСОБА_1 було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» (а.с. 22). Підписана відповідачкою довідка містить пільговий період, базову процентну ставку в розмірі 3,0% на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань.

Отже, суд вважає, що підписані відповідачкою заява та довідка свідчать про її обізнаність щодо умов кредитування та узгодження з нею саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а відтак становлять у своїй сукупності кредитний договір.

Згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачці ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н були надані кредитні карти, остання № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня вересня 2017 року (а.с. 20).

З довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 06.11.2008 за карткою № НОМЕР_2 із встановленням кредитного ліміту у 500 грн. В подальшому кредитний ліміт було поступово збільшено до 5 800 грн. та в подальшому зменшено до 5 430 грн. (а.с. 159 зв.).

З розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку чітко прослідковується, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами: отримувала готівку в банкоматах, розраховувалася карткою в магазинах. При цьому періодично здійснювала платежі в рахунок погашення заборгованості, тобто фактично погоджувалася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами (а.с. 6-11, 12-18).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідачки тіла кредиту підлягає задоволенню.

Разом з тим, звертаючись до суду із зазначеним позовом АТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на те, що відповідачка неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, просив стягнути з неї заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 06.11.2008 по 29.06.2018 у розмірі 130 033 грн. 55 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки заборгованість по процентам може бути стягнута тільки в межах строку дії кредитної картки, який за даними банку встановлений до останнього дня вересня 2017 року.

Відповідно до умов укладеного договору, відповідачка зобов`язалася сплачувати 36% річних за користування кредитом і оскільки сторони письмово не погоджували збільшення відсоткової ставки, розрахунок заборгованості по сплаті процентів необхідно проводити виходячи саме з цієї ставки річних, за винятком періоду, коли позивач зменшив цю ставку до 30% (з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року) та до 34,80% (з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року).

Отже, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.04.2015 по 30.09.2017 становить: 5 066,91 грн. х 36 % : 365 днів х 913 дні : 100% = 4 626,09 грн.

Таким чином, стягненню з відповідачки підлягають проценти за користування кредитом, нараховані станом на 31 березня 2015 року в розмірі 4 493,59 грн. і проценти за користування кредитом за період часу з 01.04.2015 року по 30.09.2017 року в розмірі 4 626,09 грн., а всього 9 119,68 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на загальну суму у розмірі 14 186 грн. 59 коп. (5 066,91 грн. тіло кредиту + 9 119,68 грн. заборгованість по процентам), що становить 10,47% від заявленої позивачем суми у розмірі 135 455,93 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 220,08 грн. (2102 грн. х 10,47%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІНН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д), заборгованість за кредитним договором б\н від 06.11.2008 в розмірі 14 186 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 59 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5066 гривень 91 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06.11.2008 по 30.09.2017 в розмірі 9119 гривень 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІНН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати з оплати судового збору в розмірі 220 (двісті двадцять) гривень 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2020.

Суддя Ю.В. Молонова