Рішення № 91948369, 29.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/12689/19

Провадження № 2/263/413/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря Федоренка О.О., позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Баранаєвої А.О., представника відповідача Сінькова В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 06.04.2019 р. працівниками ПАТ «Маріупольгаз» був складений акт про порушення №09/176-19 по об`єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний акт був розглянутий комісією по розгляду Актів порушення ПАТ «Маріупольгаз» 22.05.2019 року та за результатами розгляду ухвалено рішення, згідно якого здійснене донарахування оплати неврахованого обсягу природного газу за період з 06.10.2018 р. по 06.04.2019 р. у розмірі 5874,596 куб. м. на загальну суму 71312,72 грн.

Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки її пояснення на засіданні Комісії від 22.05.2019 р. не були взяти до уваги. Зазначає, що приватний будинок за вищезазначеною адресою належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину 3-596 від 22.11.2012 р., виданого Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою, проте, вона ніколи не проживала за вказаною адресою. До березня 2016 року у вказаному будинку мешкав її батько з дружиною, після його смерті вона зареєструвала право власності, але фактично у будинку мешкає мати її чоловіка. При прийнятті спадщини, не проводила огляд всіх приміщень, тому про наявність будь-якого несанкціонованого газопроводу врізаного у ГРС не знала. Особисто також не проводила несанкціонованого врізання. З осені 2017 року будинок опалюється твердим паливом (дровами, вугіллям) та електроприладами, газ використовується виключно для приготування їжі. Працівниками ПАТ «Маріупольгаз» при складенні акту про порушення не встановлено, що даний несанкціонований газопровід взагалі знаходиться у придатному для використання стані, оскільки при виявлені додаткової труби в системі газопостачання вона не була досліджена. Крім того, при перевірці встановлено, що діаметр додаткової труби складає 20 мм, а шланги, за допомогою якої , на думку відповідача, постачається газ до будинку, - 15 мм, що унеможливлює використання вказаної конструкції з огляду на різний діаметр зазначених складових. До усіх газових приладів, наявних у будинку, газ підведений, відповідно до проекту газифікації. Вказує на те, що представниками ПАТ «Маріупольгаз» неодноразово проводилися перевірки через знижене споживання газу, під час яких було встановлено, що в будинку холодно та опалення відбувається за допомогою твердого палива, що в свою чергу підтверджує невеликі обсяги споживання газу. Але, незважаючи на те, що жодних доказів несанкціонованого відбору природного газу не було, газопостачання було припинено. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням скасувати Протокол від 22.05.2019 р. та надати інформацію та докази порушення нормальної роботи газорозподільної системи через виявлену додаткову трубу, однак листом ПАТ «Маріупольгаз» від 11.07.2019 р. № 08-1057 їй повідомлено, що вимоги щодо скасування протоколу задоволені не були та підключення до газопостачання відбудеться після сплати донарахування у розмірі 71 113,03 грн. Просить визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення у формі Протоколу від 22 травня 2019 року з розгляду акту про порушення №09/176-19 від 6 квітня 2019 року по об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати неправомірними дії ПАТ «Маріупольгаз» по донарахуванню не облікованого об`єму природного газу і його вартості за період із 06.10.2018 р. по 06.04.2019 року в розмірі 71 312,72 грн.; визнати неправомірним та скасувати акт-розрахунок від 23.11.2017 року не облікованого об`єму природного газу і його вартості за вказаний період часу; визнати відсутність споживання не облікованого об`єму природного газу і його вартості за вказаний період за вищезазначеною адресою; визнати неправомірними дії ПАТ «Маріупольгаз» по відключенню від газопостачання зазначеного будинку; відновити стан, який існував до порушення її прав, поновивши газопостачання за рахунок ПАТ «Маріупольгаз» до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , а також стягнути з ПАТ «Маріупольгаз» на її користь компенсацію за моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. та понесені судову витрати.

24.09.2019 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 06.04.2019 року працівниками ПАТ «Маріупольгаз» в присутності позивача був складений Акт про порушення № 09/176-19, яким встановлено порушення Кодексу ГС, зокрема: «Несанкціонований відбір газу, який проходить повз вузла обліку на газорозподільному проводі 32 мм низького тиску (врізка в існуючий газопровід діаметром 32 мм (діаметр врізки 20мм) врізка зібрана на скрутках і кутках). Врізка знаходиться в нежитловому приміщенні. До врізки не підключені газові прилади. Знайдений гумовий рукав довжиною 8 метрів з встановленим на ньому сальниковим краном 15 мм (знайдений у сусідній кімнаті нежитлового приміщення)». Позивач відмовилась підписувати вищевказаний Акт, тому на вимогу Кодексу ГС 09.04.2019 р. на її адресу був направлений лист, в якому ОСОБА_1 було запропоновано з`явитися на засідання комісії з розгляду Актів про порушення, яке відбудеться 22.05.2019 р. та вказаний необхідний перелік документів, які потрібно мати з собою. 22.05.2019 року відбулось засідання комісії з розгляду порушень. На засіданні комісії була присутня позивач, але підписувати протокол засідання відмовилась. За результатами розгляду Акту про порушення від 06.04.2019 р. №09/176-18 комісією прийняте рішення про задоволення зазначеного акту про порушення повністю. Також, згідно п. 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГС комісією прийняте рішення провести донарахування неврахованих обсягів природного газу по граничним обсягам споживання за період з 06.10.2018 року по 06.04.2019 року в розмірі 5874,596 м3 на суму 71 113,03 грн. Вважає, що дії позивачки підпадають під поняття «несанкціоноване втручання в роботу ГРМ», а тому дії ПАТ «Маріупольгаз» по донарахуванню не облікованих об`ємів природного газу позивачу повністю відповідають вимогам законодавства, є законними і обґрунтованими.

01.10.2019 року позивачем подана відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГС передбачено, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу. Тобто, в п. 1 гл. 2 розділу XI Кодексу ГС, як і взагалі по тексту в цілому, слід розуміти, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільних систем, зокрема несанкціонований газопровід - це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу. Проте, представниками ПАТ «Маріупольгаз» наявність порушення нормального режиму роботи ЗВТ та/або здійсненням не облікованого використання природного газу не доведено та не встановлено. Таким чином, акт про порушення та протокол засідання комісії є неправомірними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З урахуванням наведеного, нарахування необлікованого об`єму природного газу і його вартості за період з 06.10.2018 р. по 06.04.2019 р. є необґрунтованим.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги. В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 пояснила, що вказаний будинок їй перейшов у власність після смерті її бабусі - ОСОБА_2 на підставі заповіту. Проте, ніколи у вказаному будинку вона не проживала. Раніше у ньому жив її батько з дружиною, на сьогоднішній день – її свекруха. Ніякого втручання у газову систему вона не робила і про наявність врізок до газової труби нічого не знала. Хто міг зробити вказану врізку і коли вона була зроблена їй невідомо.

Представник позивача в судовому засіданні додатково пояснив, що відповідачем не доведено взагалі, що саме внаслідок дій позивача був здійснений несанкціонований відбір газу. Для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача у газорозподільчу мережу. Крім того, позивач не повинен відповідати за дії третіх осіб, які мешкали раніше в цьому будинку.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Крім того, пояснив, що в ході експертизи, яка була призначена за клопотання позивача, експертом не було підтверджено, але і не спростовано факт експлуатації несанкціонованого газопроводу (врізки) позивачем, термін «довготривалий», який використовується для визначення періоду монтажу газової врізки не є визначеним, тому не можливо встановити точну дату будування вказаної конструкції. Крім того, хімічних або інших досліджень експертом проведено не було, а отже, за таких обставин, не можливо було встановити наявність відкладень, що могли утворитися при фізико-хімічному процесі руйнування металевих поверхонь від дії хімічно активного газового потоку на поверхні несанкціонованого газопроводу, а сліди газової ерозії могли бути знищені при знятті/встановлені заглушки працівниками ПАТ «Маріупольгаз». Під час дослідження не було встановлено вид металу, родову приналежність металу, не визначено структуру металу, з якого зроблена вказана врізка, а тому не можливо було встановити інтенсивність ерозійного руйнування, яка залежить від однорідності структури і твердості металу. Аналіз норм Кодексу ГС дає можливість зрозуміти, що наявність несанкціонованого газопроводу вже є підставою для нарахувань, а тому представниками ПАТ «Маріупольгаз» не було допущено жодних порушень при складанні акту або при здійсненні відповідних нарахувань.

Суд, заслухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

Ефективність як критерій способу захисту цивільного права полягає у тому, що його реалізація призведе до відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Здебільшого такий спосіб прямо визначений спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, за змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільних систем, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Якщо об`єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Таким чином, зазначеними положеннями законодавства прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положення ст. 83 ЦПК України встановлюють обов`язок, зокрема, позивача подати докази разом із поданням позовної заяви. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, «Правилами безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 р. №285, «Правилами постачання природного газу», затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2496, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.

Судом встановлено, що приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого за № 3-596 державним нотаріусом Другої Маріупольської державної нотаріальної контори Колеснік Л.В., що підтверджується вказаним свідоцтвом, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №32470764 від 22.11.2012 р. та витягом про державну реєстрацію прав /а.с.14-16/.

24.04.2019 р. ОСОБА_1 підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), з якої вбачається, що остання ознайомилась з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2498 та приєднується до умов вказаного договору / а.с.27,28/.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2498: цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Положення Типового договору розподілу природного газу також кореспондуються з п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, де вказано, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Таким чином, підписуючи заяву-приєднання позивач підтвердила свою згоду з умовами, передбаченими вказаною угодою та засвідчила своє волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) постачальником природного газу (постачальник) є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

ПАТ «Маріупольгаз» має статус оператора газорозподільної системи (оператор ГРМ), що підтверджується ліцензією НКРЕКП №295547 від 15.04.2015 р.

Побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має статус споживача (побутовий споживач).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила № 2496), підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Правил № 2496, якщо в результаті реконструкції чи технічного переоснащення об`єкта побутового споживача, зміни його власника та щодо нових побутових споживачів, що будуть приєднані до газорозподільних систем Оператора ГРМ, є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору постачання природного газу з новим власником, побутовий споживач (новий власник) повинен самостійно звернутися до постачальника із спеціальними обов`язками з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору постачання природного газу.

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Правил № 2496 побутовий споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильник газу, представників постачальника після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу.

Згідно з п. 23 розділу ІІІ Правил № 2496, постачальник має право: вимагати від побутового споживача відшкодування збитків у передбачених цими Правилами випадках; ініціювати припинення постачання природного газу побутовому споживачеві; безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутового споживача, для перевірки показань фактично використаних побутовим споживачем обсягів природного газу.

Пунктом 25 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, що побутовий споживач є відповідальним за порушення інших вимог цих Правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Згідно з Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 споживач зобов`язуєтеся не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГС та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін (п. 5, 6).

Згідно із положеннями ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а отже власники мають не лише суб`єктивні права, але й несуть відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Таким чином, саме власник несе відповідальність за допущені порушення перед Оператором ГРМ.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та між нею та ПАТ «Маріупольгаз» фактично укладено договір розподілу природного газу на вищезазначений об`єкт, відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу № 2496, шляхом приєднання до публічного договору, який відповідає Типовому договору.

У свою чергу Типовий договір регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Типового договору). Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування говору) є вчинення дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема сплата рахунків Оператора ГРМ, яким є ПАТ «Маріупольгаз».

Пунктом 2.3. Типового договору № 2498 передбачено, що окрім договору сторони зобов`язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГРС.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем - оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема: несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ або в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Кодексом газорозподільних систем визначені наступні поняття : 1) несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи – втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу; 2) несанкціонований відбір природного газу – відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу; 3) несанкціонований газопровід – самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.

Згідно Акту про порушення №09/176-19 від 06.04.2019 року в домоволодінні споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення Кодексу ГС, зокрема: «Несанкціонований відбір газу, який проходить повз вузла обліку на газорозподільному проводі 32 мм низького тиску (врізка в існуючий газопровід діаметром 32 мм (діаметр врізки 20мм) врізка зібрана на скрутках і кутках). Врізка знаходиться в нежитловому приміщенні. До врізки не підключені газові прилади. Знайдений гумовий рукав довжиною 8 метрів з встановленим на ньому сальниковим краном 15 мм (знайдений у сусідній кімнаті нежитлового приміщення)» /а.с.17/.

Факт вищевказаного порушення зафіксовано відеозйомкою , здійсненою за допомогою телефону Honor Play (COR-L29), що відображено у Акті №09/176-19 від 06.04.2019 року.

З переглянутого судом ДВД-диску з відеозйомкою, доданого відповідачем до відзиву на позов /а. с. 50/ підтверджується факт виявлення працівниками ПАТ «Маріупольгаз» втручання до системи газопостачання шляхом здійснення врізки в газопровід. Під час складання вказаного акту позивач вказує на те, що нею ніяких порушень газоспоживання газу не здійснювалось, зазначити які-небудь зауваження або пояснення до акту про порушення ОСОБА_1 відмовилася.

Відповідно до пунктів 2, 3, 8 глави 5 розділу IХ Кодексу ГРС акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких лишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення №09/176-19 від 06.04.2019 року був складений за участі позивача ОСОБА_1 , яка відмовилась від його підпису, про що зазначено у вказаному документі та підтверджується відеозаписом, доданим відповідачем до відзиву.

З акту про відключення від газопостачання від 06.04.2019 р., складеного ПАТ «Маріупольгаз», вбачається, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відключене від газопостачання в присутності позивача ОСОБА_1 /а.с.21/.

У своєму позові позивач посилається на те, що відповідачем було порушено процедуру відключення від газопостачання, вказуючи на те, що ПАТ «Маріупольгаз» мав право здійснити відключення, надавши споживачу повідомлення про припинення газопостачання не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання. Всупереч цьому, працівниками ПАТ «Маріупольгаз» було здійснено відключення газопостачання в день виявлення врізки, без завчасного попередження.

Проте, абзац другий пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем передбачає, що оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу), лише у випадках припинення газопостачання з підстав, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту. Тобто, у разі виявлення несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ, обов`язок оператора ГРМ завчасно повідомляти споживача про відключення об`єкту від газопостачання, не передбачається. Отже, в даному випадку працівники ПАТ «Маріупольгаз» діяли відповідно до вимог Кодексу Газорозподільних систем.

Відповідно абзацу першому пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу.

Абзац другий пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем передбачає що при припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Таким чином, як було вже встановлено судом 06.04.2019 р. був складений відповідний акт про відключення від газопостачання, який має відповідний підпис позивача.

Відповідно п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.

Згідно п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Згідно п. 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГС: У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/ користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Згідно копії Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Маріупольгаз» від 22.05.2019 р. комісія вирішила: задовольнити в повному обсязі Акт про порушення №09/176-19 від 06.04.2019 р. та провести донарахування неврахованих обсягів природного газу по граничним обсягам споживання за період з 06.10.5018 р. по 06.04.2019 р. у розмірі 5874,596 куб. м. В результаті чого підлягає сплаті на користь ПАТ «Маріупольгаз» - 71 113,03 грн. та діючому постачальнику - 199,69 грн., відповідно /а.с.18/.

Відповідно акту-розрахунку неврахованих обсягів природного газу по о/р №6794, абоненту ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2494, неврахований обсяг природного газу за період з 06.10.2018 р. по 06.04.2019 р. складає - 5874,596 куб. м., з урахуванням наявних газових приладів, кількості мешканців – 2 чол. та опалювальної площі – 89,00 кв.м. /а.с.19/.

Судом в порядку ч. 1 ст. 103 ЦПК України було призначено експертизу.

Відповідно до Висновку експертного дослідження Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №792-19 від 05.12.2019 року: встановити, коли саме була зроблена додаткова труба (врізка) до газопроводу, не надається за можливе; встановити наявність слідів експлуатації газового крану на представленій на дослідження додатковій трубі (врізці), а саме утворення з`єднання для подання газу до приладів-споживачів газу також не надається за можливе. На поверхні отвору штуцера газового крану на представленій на дослідження додатковій трубі (врізці) наявні нашарування продуктів корозії різної ущільненості, що свідчить про довготривале перебування в атмосферному середовищі. Відкладення на поверхні отвору штуцера газового крану, що могли утворитися при фізико-хімічному процесі руйнування металевих поверхонь від дії хімічно активного газового потоку, не виявлені. Відкладення на поверхні отвору газового крану, який з`єднаний з гумовим рукавом, що могли утворитися при фізико-хімічному процесі руйнування металевих поверхонь від дії хімічно активного газового потоку, не виявлені. Поверхня отвору гумового рукава зі сторони поверхні зрізу вкрита ущільненими пиловими нашаруваннями, що свідчить про довготривале перебування в атмосферному середовищі.

Суд критично ставиться до висновків експертизи, оскільки: по-перше, експертизою взагалі не підтверджено і не спростовано експлуатації несанкціонованого газопроводу (врізки) позивачем ОСОБА_1 ; по-друге, будь-яких хімічних або інших досліджень експертом проведено не було, тому посилання що «відкладення, що могли утворитися при фізико-хімічному процесі руйнування металевих поверхонь від дії хімічно активного газового потоку….» є неспроможними.

Аналізуючи наведені норми законодавства, слід дійти висновку, що для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГС необхідним і достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.

Доводи позивача про те, що під час перевірки не було виявлено факту підключення до прихованого газопроводу газоспоживаючих приладів, не впливають на правомірність дій представників відповідача, оскільки для фіксації порушення є достатнім факт виявлення прихованого газопроводу, що передбачає можливість несанкціонованого відбору природного газу.

Доводи позивача, про те, що їй було невідомо про наявність несанкціонованого газопроводу, оскільки вона фактично не мешкає за вказаною адресою, внаслідок чого вона не повинна нести відповідальність за виявлене порушення, є безпідставними.

Відповідно до частині четвертій статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Отже, виходячи з обсягу прав та обов`язків споживача природного газу, позивач несе відповідальність за утримання газового обладнання в належному стані незалежно від того, чи знаходилося це обладнання в належному стані на час отримання у спадщину вказаного домоволодіння, у якому виявлено несанкціонований газопровід (врізку).

У даному випадку, позивачка набула право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.11.2012 року, тобто більше ніж за два роки до дня перевірки, тому початок періоду, за який визначається об`єм не облікованого природного газу, має визначатися за два роки, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС газопостачальником проведено донарахування не облікованих об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу за період з 06.10.2018 року по 06.04.2019 року у розмірі 5874,596 куб. м на загальну суму 71312,72 грн.

Таким чином, під час розгляду вказаної справи судом не були встановлені порушення у діях відповідача під час складання акту про порушення, його розгляду або при донарахуванні не облікованих об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу, а отже відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Щодо зобов`язання ПАТ «Маріупольгаз» за власний рахунок відновити постачання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то з огляду на встановлені судом обставини, за відсутності установлених неправомірних дій відповідача, така вимога не узгоджується з нормами Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання, а тому задоволенню не підлягає.

У задоволенні позову в часті стягнення моральної шкоди також слід відмовити, оскільки ці вимоги є похідними від первісної вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

За змістом ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню за рахунок держави, а інші витрати , пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 319, 322, 633, 634, 641, 642 ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, Правилами безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживачів - відмовити.

Витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», ЄДРПОУ – 03361135, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 16.

Суддя Л.Г. Шатілова