Ухвала суду № 91948008, 02.10.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/938/20

Провадження № 2/220/414/20

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2020 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Борисової Н.Є.

розглянувши в смт. Велика Новосілка Донецької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Якішиної О.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору дарування, державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право власності, поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору дарування, державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право власності, поділ спільного майна подружжя.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 року справа передана в провадження судді Якішиної О.М.

Підготовче удове засідання призначено на 05.10.2020 р.

02.10.2020 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала клопотання про відвід судді Якішиної О.М.. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що ухвалою суду від 23.09.2020 року суддя Якішина О.М. відмовила в задоволенні її заяви про забезпечення позову у даній справі. Вважає ухвалу суду безпідставною, необґрунтованою та упередженою, в зв`язку з чим в діях судді також вбачає упереджене ставлення до неї.

Дослідивши заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частина 3 статті 40 ЦПК України передбачає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки, заява про відвід судді надійшла пізніше ніж за три робочі дні до засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вирішення питання про відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом, відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України, у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Отже, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Доводи, викладені ОСОБА_1 відносно того, що у неї виникають сумніви в неупередженості судді Якішиної О.М. через відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд вважає безпідставними. Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді Якішиної О.М., заявником не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Враховуючи викладене, суд не вбачає у доводах ОСОБА_1 обґрунтованих підстав, передбачених законом, для відводу головуючого судді по справі.

Керуючись ст.ст.36,40,260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Якішиної О.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору дарування, державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право власності, поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина