Ухвала суду № 91946830, 01.10.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5424/17

Провадження № 6/552/185/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю представників Полтавського обласного центру зайнятості Білецької О.В., Кечеджі О.Б., позивача ОСОБА_1 захисника ОстапенкоІ.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву Полтавського обласного центру зайнятості про поворот виконання рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до суду із заявою про поворот виконання постанови Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до них про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Заява обґрунтована тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018 рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 скасовано, ухвалено нове, яким стягнуто з Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58 900.92грн та 2 000 грн моральної шкоди. Зазначені кошти були перераховані ОСОБА_1 26.04.2018. Постановою Верховного Суду України від 25.03.2020 скасована постанова Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 залишено без змін. Посилаючись на вимоги ч. 9 , 10 ст. 444, ч. 2 ст. 445 ЦПК України просили у порядку повороту виконання рішення суду стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості 60 900.92 грн.

У судовому засіданні представники Полтавського обласного центру зайнятості підтримали заяву, просили її задовольнити з підстав, що в ній викладені, не згодні із стягненням витрат на правничу допомогу.

ОСОБА_1 та її представник адвоката Остапенко І.О. просили відмовити у задоволенні заяви. Посилались на те, що заява про поворот виконання рішення суду не може бути задоволена з тих підстав, що Полтавський обласний центр зайнятості не звертався до суду апеляційної та касаційної інстанції із заявою про поворот виконання рішення суду, а також у тому, що поворот виконання рішення відповідно до ч. 2 ст. 445 ЦПК України не допускається поворот виконання рішення суду у справах, що про стягнення заробітної плати чи інших виплат , що випливають з трудових правовідносин.

Заслухавши, осіб, що приймали участь у розгляді заяві суд керується таким.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018 рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 скасовано, ухвалено нове, яким змінено формулювання звільнення позивача ОСОБА_1 , стягнуто з Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58 900.92грн та 2 000 грн моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду України від 25.03.2020 скасована постанова Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2017 залишено без змін.

Кошти, що присуджені ОСОБА_1 на підставі постанови Апеляційного суду Полтавської області виплачені Полтавським обласним центром зайнятості до скасування вказаного рішення, а саме були перераховані ОСОБА_1 26.04.2018.

Ч. 2 ст. 445 ЦПК України передбачено, що у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Як вже зазначалось вище ОСОБА_1 отримала в рахунок виконання рішення суду середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58 900.92 грн та 2 000 грн моральної шкоди.

Статтею 232 КЗпП України передбачений перелік трудових спорів, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах, до яких зокрема входить спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причин звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відноситься до трудових правовідносин, а тому виплачена ОСОБА_1 не може бути повернута у порядку повороту виконання рішення суду.

Моральна шкода у розмірі 2 000 також стягнута в межах розгляду трудового спору, з підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України , а тому також не може бути звернута до стягнення у порядку повороту виконання рішення суду.

Полтавський міський центр зайнятості не надав суду належних доказів того, що підставою для ухвалення рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди стали підроблені документи або на завідомо неправдиві відомості.

Сам по собі факт скасування рішення суду у вказаній справі, яким стягнуті спірні кошти не є підставою для прийняття рішення про поворот виконання рішення суду.

Щодо витрат на правову допомогу , то суд враховує вимоги п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Встановлені адвокатським об`єднанням тарифи за надання правничої допомоги не є безспірною , передбаченою законом обставиною для стягнення витрат у розмірі 2 800 грн за участь адвоката у судовому засіданні під час розгляду заяви про поворот виконання рішення суду та складання заперечень.

Суд вважає розмір заявлених витрат на правничу допомогу не обґрунтованим та не пропорційним до розгляду заяви про поворот виконання рішення суду та визначає розмір відшкодування таких витрат 1 000 грн.

Керуючись ст. 141, ч. 2 ст. 445 ЦПК України ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Полтавського обласного центру зайнятості про поворот виконання постанови Апеляційного суду Полтавської області від 15.03.2018.

Стягнути з Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 000 грн.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Васильєва