Вирок № 91946451, 30.09.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/764/2020

Справа № 428/7538/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Датченко А.Л.,

захисника Циби В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001440 від 09.08.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганська область, українця, громадянина України, із професійною технічною освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24.01.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. (покарання відбув), -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2020 року приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився біля будинку № 19-б по вул. Курчатова, м. Сєвєродонецька, в районі третього під`їзду, де знайшов металевий ніж. В цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який ОСОБА_1 підняв вказаний ніж та поклав його до належної йому сумки та з того часу почав носити його при собі, без передбаченого закону дозволу до моменту вилучення працівниками поліції, а саме: під час огляду місця події, який проводився 08.08.2020 в період часу з 21 год. 20 хв. до 21 год. 40 хв. за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 15а, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності понятих, працівниками поліції виявлено та вилучено знайдений ним металевий ніж.

Згідно висновку експертизи холодної зброї від 11.08.2020, предмет, вилучений у ОСОБА_1 , є мисливським ножем загального призначення та відноситься до категорії холодної зброї колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї (металевого ножу), без передбаченого законом дозволу.

08.09.2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Датченко А.Л., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Циби В.М., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діянні та в обсязі пред`явленої йому підозри від 25.08.2020 року, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, із застосуванням ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Датченко А.Л. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Циба В.М. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України – носіння холодної зброї (металевого ножу), без передбаченого законом дозволу.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 08.09.2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Датченко А.Л. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази, зокрема, ніж, упакований з первинною упаковкою в спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 3139779, був предметом вчинення злочину. За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.09.2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Датченко А.Л. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Циби В.М., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001440 від 09.08.2020 року, відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи зброї 19/113/7/5-409е від 11.08.2020 року, що згідно довідки складає 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. в дохід держави ((Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: ніж, упакований з первинною упаковкою в спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 3139779, який переданий на зберігання до складу зберігання озброєння в м. Сватове.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова