Рішення № 91945552, 29.09.2020, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/162/20

Номер провадження 2/383/168/20

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Оверченко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/162/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову позивач вказує, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала заяву № б/н від 27.12.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Памяткою клієнта «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 15.12.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 33335,57 грн., що складається з наступного: 21741,22 грн.- заборгованість за кредитом в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредита; 3914,48 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно статті 625 Цивільного кодексу України; 5616,27 грн.- нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1563,60 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача. Не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі у разі неявки відповідача (а.с.2,147).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 05.03.2020 року (а.с.67), поштовим конвертом від 03.04.2020 року (а.с.70-71), поштовим повідомленням від 07.05.2020 року (а.с.80),розпискою про вручення судової повістки від 15.06.2020 року (а.с.81), розпискою про вручення судової повістки від 17.07.2020 року (а.с.132), поштовим повідомленням від 06.08.2020 року (а.с.135), поштовим повідомленням від 15.09.2020 року (а.с.151). Від відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому неявка відповідача в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзиву на позов від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

На підставі ст.280 ЦПК України враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27.12.2010 року ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила згоду про те, що дана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 6000,00 грн. на картковий рахунок (а.с. 25).

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 з 27.12.2010 року банком були здійсненні операції щодо збільшення та зменшення кредитного ліміту. (а.с.122).

За змістом до п.п. 2.1.1.2.5 Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта та не потребує додаткового погодження з Клієнтом.

Відповідно до п. 2.1.1.5.1 Договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах визначених п.2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1.1.2.10 Умов та Правил надання банківських послуг за користування кредитом (за виключенням пільгового кредиту) Клієнт сплачує банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у Тарифах банку та Паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до п. 2.1.1.6.1 на підставі ст. 17 Закону України «Про споживче кредитування» сторони узгодили, що в разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п. 2.1.1.3.1 Договору, щонайменше на один календарний місяць, Банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов`язання за Договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі. При цьому Банк у письмовій формі повідомляє Клієнта про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що 27.12.2010 року відповідач також підписав і Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначено: базову процентну ставку за користування кредитом 2,5% в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році); розмір та строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за звітним в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; порядок нарахування пені 1 за кожен день прострочення кредиту та пені 2 в розмірі 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз і місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше, розмір штрафу за порушення термінів платежів більше ніж на 30 днів 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.26).

Тому, Довідка про умови кредитування із використанням кредитної карти «Універсальна» розцінюється як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 27.12.2010 року шляхом підписання заяви-анкети, у зв`язку з чим є підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Строк дії договору на час розгляду справи не закінчено.

Судом також встановлено, що станом на 15.12.2019 року відповідач не виконує умов договору щодо сплати чергових платежів та має заборгованість тіла кредиту в сумі 21741,22 грн.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, позивач має право вимагати повернення всієї суми кредиту достроково.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено з підписаної позичальником Довідки про умови кредитування банк встановив два види пені: пеня 1 - базова процентна ставка за договором/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту та пеня 2 - 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць нараховується один раз в місяць при наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більш ніж 50 грн. та більше, а також штрафи 500 грн. та 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.26).

Тобто, банком нарахована неустойка за прострочення зобов`язання та за несвоєчасність сплати боргу у вигляді і пені і штрафу.

Одночасне застосування неустойки за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених в ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення (правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374 цс 17).

Таким чином, суд задовольняє вимоги щодо стягнення штрафу частково, стягує з відповідача на користь позивача 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), а вимоги банку в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5616,27 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 1563,60 грн. задоволенню не підлягають.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач посилається, що із 01.04.2019 року впровадженні зміни Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого строку кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна» та 84,0% - для картки «Унівесальна голд».

Суд не погоджується з наведеним у розрахунку банку розміром відсотків 84,0% річних нарахованих на прострочений кредит в сумі 3914,48 грн., оскільки в анкеті-заяві та Довідці про умови кредитування, які підписані відповідачем передбачають інший процент від простроченої суми заборгованості, а Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 01.04.2019 року не підписаний позичальником, а тому не може вважатися складовою укладеного між сторонами кредитного договору, в зв`язку з чим наведений у розрахунку розмір відсотків нарахованих на прострочений кредит 84,0% річних є неправильним.

Позивачем не надано суду доказів про підпис та ознайомлення відповідача (надання згоди) з умовами договору щодо нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме зі зміненою редакцією «Умов та правил надання банківських послуг», що почали діяти з 01.04.2019 року, на які посилається позивач, як на підставу заявленої вимоги.

Обов`язок позивача з доказування наявності та розміру належних до стягнення з відповідача суми відсотків на підставі ст. 625 ЦК України, залишився не виконаним. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, під час розгляду справи підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 3914,48 грн. відсутні.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 27.12.2010 року в розмірі 22241,22 грн., яка складається із наступного: 21741,22 грн. - заборгованості за тілом кредиту та штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн., водночас у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в сумі 3914,48 грн., нарахованої пені в сумі 5616,27 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 1563,60 грн., всього в розмірі 11094,35 необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1402 грн. 44 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість станом на 15.12.2019 року за кредитним договором № б/н від 27.12.2010 року в загальній сумі 22241,22 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок одна гривня 22 копійки), яка складається з наступного: 21741,22 заборгованість за тілом кредиту; 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1402,44 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, нарахованої пені та штрафу (процентна складова) в розмірі 11094,35 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (окрім відповідача).

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга або, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001.

Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, довіреність №367-К-Н-О від 31.01.2019 року, поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпро, поштовий індекс 49094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 11.05.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02.10.2020 року.

Суддя І. М. Адаменко