Ухвала суду № 91945262, 28.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11914/20

Провадження №2/369/4718/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.09.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання рішення №181/2 39 позачергової сесії 7 скликання Хотівської сільської ради від 09.04.2020 року недійсним та визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання рішення №181/2 39 позачергової сесії 7 скликання Хотівської сільської ради від 09.04.2020 року недійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями175,177 вказаного Кодексу.

Вказана позовна заява не відповідає вказаним вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а саме: не вказано ціну позову та не надано звіт про грошову оцінку майна, щодо якого позивачка пред`являє майнову вимогу.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачка заявляючи майнову вимогу про визнання права власності на земельну ділянку повинна була провести оцінку нерухомого майна, на яке вона просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачка в порушення ст.175 ЦПК України не вказала ціну позову та не надала звіту про оцінку майна (земельної ділянки) за яким просить визнати право власності.

Крім того, позивачкою у позові не вказано реальну вартість нерухомого майна, а також не наведено обставин і не зазначено доказів щодо неможливості проведення оцінки майна та визначення його дійсної вартості на час звернення до суду з позовом та, відповідно, визначення реальної ціни позову та сплати судового збору згідно ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840 грн. 80 коп.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так ОСОБА_1 у своїй позовній заяві до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області заявляє дві вимоги немайнового характеру: визнання незаконним рішення №181/2 39 позачергової сесії 7 скликання Хотівської сільської ради від 09.04.2020 року та його скасування, за які позивачкою правильно сплачено судовий збір та одну вимогу майнового характеру: визнання права власності на земельну ділянку, за яку позивачці ще потрібно доплатити судовий збір. Проте розмір судового збору за пред`явлену вимогу майнового характеру можна буде визначити лише після здійснення грошової оцінки земельної ділянки, право власності щодо якої оспорюються позивачкою.

Таким чином вищенаведені обставини перешкоджають суду на даний час самостійно визначити ціну позову та розмір судового збору, що підлягає сплаті, за вимогу майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку, та, відповідно, і розмір доплати судового збору, яку необхідно здійснити.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам встановленим ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання рішення №181/2 39 позачергової сесії 7 скликання Хотівської сільської ради від 09.04.2020 року недійсним та визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала суду про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Я. Волчко