Ухвала суду № 91943888, 02.10.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13123/20

Провадження № 1-кс/344/4750/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Осадци М.З., прокурора Сапожнікової Ю.О., слідчого Кімачука І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Булін-Соколової Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020090200000554 від 25.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020090200000554 від 25.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 16.09.2020 близько 22.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти майно, що перебувало у помешканні потерпілого ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 таємно викрав із приміщення будинку ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J4», під чохлом якого знаходились гроші в сумі 100 Євро, що у відповідності до курсу НБУ еквівалентно 3 338 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

16.09.2020 приблизно о 22.20 год. ОСОБА_1 після вчинення крадіжки мобільного телефону та грошових коштів у ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Надвірна по вул. Винниченка, 2А, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем марки «MITSUBISI PAJERO» д.н.з. НОМЕР_1 , кузов – НОМЕР_2 , 1994 року випуску, червоного кольору, який належить ОСОБА_3 , та який перебуває у правомірному користуванні й володінні ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «MITSUBISI PAJERO» д.н.з. НОМЕР_1 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 , проник до гаражного приміщення та підійшовши до зазначеного автомобіля сів за водійське місце після чого привів в дію двигун та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому, ОСОБА_1 розпорядився автомобілем марки «MITSUBISI PAJERO» д.н.з. НОМЕР_1 , на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вбивстві ОСОБА_2 , місце перебування якого на даний час не встановлено.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий за ч.1 ст.115 КК України.

01.10.2020р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, покликаючись на викладені в ньому обставини, просила клопотання задовольнити без визначення розміру застави.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечили щодо такого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020090200000554 від 25.09.2020р. проте вказали що підозра за ч.1 ст.115 КК України не оголошена, а тому застава підлягає визначенню.

Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий за ч.1 ст.115 КК України, у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України. Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, підозра за ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_1 не оголошувалась.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоком огляду місця події від 25.09.2020, протоком огляду місця події від 29.09.2020, показаннями свідків, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1 та іншими матеріалами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачені у п.п.1,3,4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи. Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Тому, клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, не обґрунтованим стороною обвинувачення за вимогами ч.4 ст.183 КПК України.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів — до 30 листопада 2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками, в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 30 листопада 2020 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2020 року.

Слідчий суддя М.В.Польська