Рішення № 91942772, 24.09.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3233/20

2/214/1975/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 вересня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Шевченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить: стягнути ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.03.2017 року в розмірі 11 031 грн. 32 коп., судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову наводить наступне. ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 01.03.2017 року.

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва- ПАТ КБ «ПриватБанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та витяг з «Тарифів». Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Відповідач наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання, другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи », які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua , згідно яких обслуговується відповідач. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Згідно ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі і електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-ресурс.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом позиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами Банку. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Виконання Відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4310.00 гри., підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою зі щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в м платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно 1.1.1.63. Договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.3. договору). На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором. Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому поряд випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк по клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, сер офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт мас право надати банку заяву про розірвання договору виконавши п. 2.1.1.5.4. договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок Держателя, шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору. Таким чином, Відповідач зобов`язався здійснювати погашення процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Згідно до п. 1.1.1.60. договору мінімальний обов`язковий платіж розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України. порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі. Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі. Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач зобов`язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно п. 2.1.1.12.7.2. договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.hrivatbank.ua з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при по рун з позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених а договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф згідно тарифів в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкрити валюті USD) + 5% від суми позову. Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10. договору, банк має право вимагати достроково- виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.11сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд". Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором: урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом 20.04.2020 року має заборгованість - 11031,32 грн., яка складається з наступного: 5558,88 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5558,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1942,28 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 2528,67 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина). 501,49 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до п. 2.1.1.2.1 договору, договір діє на протязі 5 років з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи, без участі представника позивача.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не подала, відзиву не надала, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України судом, за згодою представника позивача проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: розрахунок (а.с.8-12), виписка за договором (а.с.13-15), довідки (а.с.16,17), анкета - заява (а.с.18), витяг з тарифів (а.с.19), Умови та правила (а.с.20-73), відомості з реєстру (а.с.78),банківська ліцензія (а.с.80), виписка (а.с.81), статут (а.с.82-83).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: анкету - заяву (а.с.18), виписку за договором (а.с.13-15), довідку (а.с.17), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту.

Суд вважає належними доказами: відомості з реєстру (а.с.78), банківську ліцензію (а.с.80), виписку (а.с.81), статут (а.с.82-83), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належним доказом: розрахунок (а.с.8-12), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд вважає неналежними доказами: довідку (а.с.16), витяг з тарифів (а.с.19), Умови та правила (а.с.20-73), так як з цих документів не вбачається, що саме з цими документами ознайомилася відповідачка і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 01.03.2017 року.

Як вбачається з виписки за договором відповідачка користувалася карткою, розраховувалася за покупки в магазинах, аптеках, поповнювала мобільний телефон, знімала готівку, а також частково сплачувала заборгованість.

До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 1 березня 2017 року, позивачем долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розміщених на офіційному веб-сайті https://privatbank.ua/terms/.

Так, як слідує з довідки (а.с.17), банком здійснено випуск кредитної картки за кредитним договором №б/н за №5168***723 із терміном дії до вересня 2020 року. Після цього пролонгування строку дії кредитної картки здійснено неодноразово, востаннє 2 грудня 2019 року з терміном дії до серпня 2023 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 01.03.2017 року станом на 20.04.2020 року складає: 11 031 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту в т.ч. 0,00 грн. - - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5558,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1942,28 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 2528,67 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 501,49 грн. - штраф (процентна складова).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку, зокрема, заборгованості за тілом кредиту 5558 грн. 88 коп., заборгованості за нарахованими відсотками - 0 грн. 00 коп., 1942,28 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625, пені - 2528 грн. 67 коп., комісії - 0 грн. 00 коп., а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов : фіксована частина - 500 грн. 00 коп., процентної складової - 501 грн. 49 коп.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Так, надані позивачем Умови та правила не містять підтверджень, що саме їх в наданій суду редакції розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент виникнення правовідносин сторін взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Наданий позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розміщених на офіційному веб-сайті https://privatbank.ua/terms/, суд також не приймає до уваги, оскільки він не містить жодної інформації щодо предмета доказування у даній справі, зокрема, щодо типу кредитної картки, наданої позичальникові за підписаною нею анкетою-заявою від 01.03.2017 року, а містить лише виклад умов використання кожної з кредитних карток за різними типами кредитування, які емітуються та обслуговуються АТ КБ «Приватбанк», що зважаючи на відсутність у підписаній позичальником заяві відомостей щодо типу отриманої картки, не має правового значення для вирішення даного спору, у тому числі для визначення процентної ставки, діючої за кредитною карткою відповідача.

До того ж необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про види та розмір неустойки (пені, штрафів) за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Однак, доведеність факту отримання відповідачкою кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Так, з виписки за договором вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість. Погашення кредитної заборгованості відповідачкою востаннє мало місце 11 січня 2019 року в сумі 250 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідачка, користуючись кредитними коштами, належним чином не виконувала свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту.

Приходячи до такого висновку суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, хоча й не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України та те, що отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по процентам, пені та штрафу, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Дослідженням змісту підписаної позивачем анкети-заяви від 1 березня 2017 року судом встановлено, що відомості про погоджений сторонами розмір процентної ставки при укладенні кредитного договору відсутні. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, на підтвердження обґрунтувань позову про наявність заборгованості, окрім розрахунку заборгованості, копії анкети-заяви, витягу з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт, виписки по рахунку, інформації про внесення змін, інших доказів на підтвердження заявлених вимог до суду не надав. З поданого клопотання вбачається, що позивач просив провести заочний розгляд справи за відсутності його представника. Отже, АТ КБ «Приватбанк» скористався своїм правом щодо подання доказів на власний розсуд, в той час як збирати та відшукувати інші докази замість сторін суд не вправі.

Щодо повного тексту Умов та правил надання банківських послуг актуального на 01.03.2017 року, які розміщені на офіційному веб-сайті банку, який за клопотанням позивача був оглянутий судом, суд зазначає, що на сторінці № 4, за вказаним у клопотанні посиланням, вищезазначений повний текст відсутній.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність дій банку з приводу нарахування відповідачці процентів за користування кредитом, пені та штрафу.

Таким чином, суд зазначає про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5558 грн. 88 коп., що є фактично отриманими від позивача коштами та не повернутими. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків нарахованими за прострочений кредит, пені та штрафу слід відмовити за недоведеністю, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (50,39%), згідно зі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог, що становить 1059 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.15, 16, 525, 526, 546, 549, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 274, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського 1-д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.03.2017 року станом на 20.04.2020 року в розмірі 5558 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського 1-д, м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1059 грн. 20 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов