Рішення № 91941680, 13.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3969/19

Провадження № 2/175/1116/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

13 липня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бойка О.М.,

при секретарі – Сотник Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дроздова О.М.

розглянувши у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В`ячеслав Олександрович, треті особи: Дніпровська районна Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування записів про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В`ячеслав Олександрович, треті особи: Дніпровська районна Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування записів про державну реєстрацію. В обґрунтування позову зазначає, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 . За час шлюбу нею спільно з померлим було побудовано будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на Ѕ частину вказаного будинку, оскільки інша Ѕ частина належала їй як одному з подружжя. Інші спадкоємці – діти померлого від першого шлюбу – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак їй стало відомо, що 28.03.2018 року рішеннями державного реєстратора Бідкова В`ячеслава Олександровича до Державного реєстру речових прав на нерухоме на внесені відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачами. На думку позивача вказані дії державного реєстратора є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Дроздов О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував, просив ухвалити рішення про визнання незаконним та скасування запису №25556263 від 28.03.2018 р. внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме на підставі рішення державного реєстратора Бідкова В`ячеслава Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40451972 від 03.04.2018 р. на підставі якого було зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1522547812214) за ОСОБА_2 ; визнати незаконним та скасувати запис №25556278 від 28.03.2018 р. внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме на підставі рішення державного реєстратора Бідкова В`ячеслава Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40451972 від 03.04.2018р. на підставі якого було зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1522547812214) за ОСОБА_3 .

Представник Дніпровської районної Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надав суду заяву про слухання справи за відсутності представника нотаріальної контори.

Представник виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав суду заяву про слухання справи за відсутності представника сільської ради.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В.О. належним чином повідомлені про розгляд справи судом в судові засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, а також не скористалися правом надання заперечень проти позову.

Відповідач, третя особа, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (ч.11 ст. 128 ЦПК України).

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідачі відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В.О., виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, згідно до ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

28.03.2018 року держаним реєстратором Бідковим В`ячеславом Олександровичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40451972 від 03.04.2018 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №25556263 про реєстрацію права власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

28.03.2018 року держаним реєстратором Бідковим В`ячеславом Олександровичем було на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40451972 від 03.04.2018 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №25556278 про реєстрацію права власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Вказані рішення державного реєстратора є такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Так, 27.11.1987 року рішенням виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів №389 дозволено ОСОБА_4 будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

04.08.1989 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_5 .

Згідно Акту про введення в експлуатацію від 12.03.1990 року будівництво будинку було завершено у 1990 році.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Згідно ст. 548 ЦК Української PCP (в редакції на час відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадщину прийняли шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Дніпровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області: ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_2 (донька). Батько та мати померлого ОСОБА_4 відмовились від спадщини на користь ОСОБА_1 .

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (який діяв на час будівництва домоволодіння) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно архівного витягу від 13.09.2019 року рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради від 21.04.1993р.№26 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 була вилучена у ОСОБА_4 у зв`язку з його смертю та закріплена за ОСОБА_1 .

Виходячи з вищезазначеного, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 належало: (1/2:2)=1/4 частина домоволодіння, як спільна сумісна власність подружжя, 3/20 частки домоволодіння (з врахуванням часток батька та матері ОСОБА_4 , які відмовились від спадщини на користь ОСОБА_1 ) як спадщина, разом 8/20 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

01.03.1993р. відповідно до розпорядження №87 Дніпропетровської районної адміністрації від 24.02.1993 р. видано свідоцтво про право власності, згідно якого 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .

Як зазначалось вище, 28.03.2018 року держаним реєстратором Бідковим В`ячеславом Олександровичем зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; та зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Вищевказані записи внесені держаним реєстратором Бідковим В`ячеславом Олександровичем до Реєстру на підставі рішення органу місцевого самоврядування №04 від 15.11.2017 р., видавник Любимівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області та технічний паспорт від 04.12.2017 р. видавник Пазій О.Л.

Листом міністерства Юстиції 23.02.2016 №8.4-35//18/1, щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майно,збудованих до 5 серпня 1992 року визначено, що з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 5 серпня 1992 року, довело до відома органів державної реєстрації, утворених Міністерством юстиції України, та суб`єктів державної реєстрації, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), наступну інформацію.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до норм вказаного Закону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 Цивільного кодексу України.

Оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12 березня 2011, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження. Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року. Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом, його технічної інвентаризації.

В той же час, з метою спрощення процедури державної реєстрації прав власності на об`єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року без обов`язкового проведення технічної інвентаризації таких об`єктів, з 09 травня 2014 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внесені Законом України від 15 квітня 2014 року «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, закінчені будівництвом, до 5 серпня 1992 року». Аналогічні норми знайшли своє відображення у новій редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що дає з 01 січня 2016 року.

Враховуючи наведене, вищезазначені закони передбачають декілька альтернативних механізмів набуття права власності за спрощеною процедурою державної реєстрації таких прав на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, що і знайшло своє відображення в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015року № 1127 (далі Порядок).

Так, відповідно до положень пункту 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, зокрема: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна, адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки).

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992,року) не

подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У свою чергу, з урахуванням іншого, «альтернативного» механізму державної реєстрації, пунктом 42 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, при проведенні державної реєстрації на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, державний реєстратор залежно від того, чи велись на території певної адміністративно-територіальної одиниці погосподарські книги на такі об`єкти нерухомого майна, має керуватися відповідним вищезазначеним законодавством та керуватися пунктом. 41 або пунктом 42 Порядку.

Виходячи з вищезазначеного реєстрація права власності на підставі пункту 41 або пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 можливо лише для індивідуальних (садибні) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. і право власності на які не були зареєстровані в установленому законом порядку.

Виходячи з вищезазначеного держаним реєстратором Бідковим В`ячеславом Олександровичем було внесено записи №25556263 та №25556278 на підставі якого було зареєстровано право власності по 1/2 частки у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як на будинок, який було побудовано до 05 серпня 1992р. і право власності на яке не було зареєстровано в установленому законом порядку, хоча даний будинок належав померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 01.03.1993р. і є власністю (спільна сумісна власність подружжя) ОСОБА_1 та спадковим майном.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.

Враховуючи викладені вище норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою при подачі позову судовий збір в сумі 1 536 грн. 80 коп., тобто по 768 грн. 40 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 548 ЦК Української PCP, ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, ЦК України ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Бідков В`ячеслав Олександрович, треті особи: Дніпровська районна Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування записів про державну реєстрацію - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати запис №25556263 від 28.03.2018 р. внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме на підставі рішення державного реєстратора Бідкова В`ячеслава Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40451972 від 03.04.2018 р. на підставі якого було зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1522547812214) за ОСОБА_2 .

Визнати незаконним та скасувати запис №25556278 від 28.03.2018 р. внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме на підставі рішення державного реєстратора Бідкова В`ячеслава Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:40451972 від 03.04.2018р. на підставі якого було зареєстровано право власності на 1/2 частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1522547812214) за ОСОБА_3 .

Стягнути ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , мешкає: АДРЕСА_4 ) сплачений останньою при подачі позову судовий збір в сумі 1 536 грн. 80 коп., тобто по 768 грн. 40 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.М.Бойко