Вирок № 91940014, 02.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11293/18

Провадження № 1-кп/947/949/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Прохорова П.А.,

за участю секретаря – Гремалюк В.В.,

прокурора – Бельського Р.О.,

захисника обвинуваченої – адвоката Кіріяк Н.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480002357 від 26.06.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації Бєлгородської області, м. Новий Оскол, громадянки України, росіянки, не маючої освіти, працюючої неофіційно, раніше судимої 28.07.2014 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва, за ч. 1 ст.190 КК України до штрафу, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно, 26.06.2018 приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись біля супермаркету «Таврія-В», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 88, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та з метою особистого збагачення, заволоділа належним ОСОБА_2 майном, а саме: золотим ланцюжком, вартістю 2700 гривень, золотим кулоном у вигляді «хрестика», вартістю 1620 гривень, золотою каблучкою, вартістю 2850 гривень та парою золотих сережок, вартістю 3800 гривень, чим спричинила останній майнову шкоду на загальну суму 10 970 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 разом з викраденими золотими виробами з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала повністю, розкаялась у скоєному, підтвердила обставини скоєння злочину викладені в обвинувальному акті та пояснила, що 26.06.2018 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, вона, знаходячись біля супермаркету «Таврія-В», по вул. Люстдорфська дорога, 88 в м. Одесі, шляхом обману потерпілої, заволоділа її золотим ланцюжком, золотим кулоном у вигляді «хрестика», золотою каблучкою та парою золотих сережок, в подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ст. 337 ч.1 КПК України.

Таким чином, оцінюючи всі зібранні у судовому засіданні по справі докази, в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та знижають ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, її вік, беручи до уваги, що обвинувачена на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд дійшов висновку, що обвинувачена не є суспільно небезпечною особою, яка потребує обов`язкової ізоляції від суспільства, а тому суд вважає, що по відношенню до обвинуваченої є доцільним призначити покарання у вигляді штрафу, що на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Питання щодо долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

По кримінальному провадженню експертизи не проводились, витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (тисяча сімсот) гривень.

Речові докази – золотий ланцюг, золотий кулон у вигляді хрестика, золоту каблучку, золоті сережки, які передані на відповідальне зберігання потерпілій, вважати повернутим за належністю потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Прохоров П. А.