Рішення № 91939959, 21.09.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1779/20

Провадження № 2/946/1952/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу за позовом приватного акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року ПрАТ «СК «УНІКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 59861,80 грн., та судових витрат, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.01.2016 року на вул.Тучкова в м.Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , та скоїв зіткнення з нерухомим транспортним засобом «Nissan Terrano», д.н.з. НОМЕР_2 , та наїзд на пасажира вказаного автомобіля ОСОБА_2 . Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2017 року (справа №500/4600/16-к) та вироком Апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018 року ОСОБА_1 визнано винним. Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , застраховано ПрАТ «СК «УНІКА» на умовах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/5419445 від 25.12.2015 року. На підставі зазначених документів, заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 20.11.2018 року, заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 05.02.2019 року, страхового акту №00205453 від 20.03.2019 року та наказу №00205453 від 20.03.2019 року позивачем виплачено страхове відшкодування на загальну суму 59861,80 грн., яка складається з наступних частин: 14100,87 грн. – відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, 36020,37 грн. – відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 6890 грн. – відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою професійної працездатності потерпілим, 2850,56 грн. – відшкодування моральної шкоди потерпілому. Факт виплати ОСОБА_2 страхового відшкодування на загальну суму 59861,80 грн. підтверджується платіжними дорученнями. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 59861,80 грн., та судовий збір в розмірі 2102 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином через розміщення оголошення на офіційному веб -сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ст.1188 ЦК України, шкода, заподіяна унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст.990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до пп.а п.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений Законом.

В судовому засіданні встановлено, що 01.01.2016 року близько 04 години водій ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул.Г.Музиченка в м.Ізмаїлі, потім виконав маневр лівого повороту на вул.Тучкова і продовжував рух по правій стороні проїжджої частини даної вулиці. На правій стороні проїжджої частини вул.Тучкова по ходу його руху біля будинку АДРЕСА_1 скоїв зіткнення з нерухомим транспортним засобом «Nissan Terrano», д.н.з. НОМЕР_2 , та наїзд на пасажира вказаного автомобіля ОСОБА_2 . В результаті наїзду ОСОБА_2 були заподіяні травми, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2017 року (справа №500/4600/16-к) та вироком Апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018 року (а.с.6-11) ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.286 КК України та остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Даних щодо оскарження вироку Апеляційного суду Одеської області від 26.04.2017 року суду надано не було.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні вказаної ДТП у стані алкогольного сп`яніння доведена та доказуванню не підлягає.

Отже, судом встановлено, що з вини ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, сталася ДТП, в результаті якої транспортний засіб «Nissan Terrano», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_2 , тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно за договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/5419445 від 25.12.2015 року (а.с.12), укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_3 , застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначений договір було укладено на 1 календарний рік. Згідно з розділом 2 договору «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

20.11.2018 року та 05.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявами про виплату страхового відшкодування у розмірі 102492 грн, а саме, 36020,37 грн. не отриманих доходів у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, 21082,24 грн. додаткових витрат на придбання ліків та виробів медичного призначення, 14721 грн. витрат на сторонній догляд, 16800 грн. додаткових витрат, викликаних необхідністю санаторно-курортного лікування, 5000 грн. моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом та ушкодженням здоров`я, 6379,39 грн. заробітку, втраченого внаслідок стійкої втрати 10% професійної працездатності та постійної втрати 10% загальної працездатності (щомісячні виплати за 10 місяців), 2492 грн. матеріальної шкоди у зв`язку з пошкодженням майна (а.с.13-19).

Відповідно до страхового акту, складеного 20.03.2019 року, збитки, яких зазнала третя особа – ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню у розмірі 59861,80 грн. (а.с.20).

20.03.2019 року ПрАТ «СК «УНІКА» видано наказ №00205453 про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 14100,87 грн. – страхове відшкодування, пов`язане з лікуванням, 36020,37 грн. – страхове відшкодування, пов`язане з тимчасовою втратою працездатності, 6890 грн. – страхове відшкодування, пов`язане із стійкою втратою професійної працездатності, 2850,56 грн. – страхове відшкодування моральної шкоди (а.с.21).

ПрАТ «СК «УНІКА» сплачено ОСОБА_2 страхового відшкодування на загальну суму 59861,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №078339 від 26.03.2019 року, №078341 від 26.03.2019 року, №078342 від 26.03.2019 року, №078343 від 26.03.2019 року, №078345 від 26.03.2019 року, №078346 від 26.03.2019 року (а.с.44-50).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про страхування», серед обов`язків страховика визначено, що при настанні страхового випадку він має здійснити страхову виплату або страхове відшкодування у передбачений договором строк.

Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до вимог ст.12 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що ПрАТ «СК «УНІКА» сплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 59816,80 грн. в зв`язку з ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , керуючого автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та на користь ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 59816,80 грн., яка визначена страховим актом №00205453 та наказом від 20.03.2019 року.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 990, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса місцезнаходження: вул.Саксаганського,70-А, м.Київ, 01032, ЄДРПОУ 20033533, до ОСОБА_1 , який зареєстрованим по м.Одесі та Одеській області не значиться, про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса місцезнаходження: вул.Саксаганського,70-А, м.Київ, 01032, ЄДРПОУ 20033533, суму страхового відшкодування в розмірі 59 861,80 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна гривня вісімдесят копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса місцезнаходження: вул.Саксаганського,70-А, м.Київ, 01032, ЄДРПОУ 20033533, судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя: Т.П.Пащенко