
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
22 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/15/20 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Гримак Л.П.
розглянув заяву представника Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня» про залишення позовної заяви без розгляду у справі №921/15/20
за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021
до відповідача: Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м. Борщів, 48720
про:
1. Визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях на частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" (вул. Нічлава, 200, м. Борщів, Тернопільської області ЄДРПОУ 21143525), що становить 43,7073% статутного капіталу вартістю 2 571 300,00 грн;
2. Скасування запису в Єдиному державному реєстрі про те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є Шеремета В.В., Україна, Тернопільська область, Борщівський район, м. Борщів, вул. Галичко, буд. 9, 48702, розмір внеску до статутного фонду – 0,00 гривень;
3. Зобов`язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради вчинити реєстраційну дію, включити до реєстру дані про те, що засновником (учасником) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, будинок 48, ЄДРПОУ 42891875), розмір внеску до статутного фонду – 2 571 300,00 грн., що становить 43,7073%.
За участі представників:
прокурора – Фігель Ольга Тадеївна, довіреність №24-3333 вих. 20 від 21.09.2020р.;
позивача – Ткач Руслана Мирославівна, довіреність №54 від 28.12.2019р.;
відповідача – адвокат Шамборський Андрій Віталійович, ордер №1033797 від 18.08.2020р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
У судовому засіданні 08.09.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 22.09.2020р., на підставі п. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, яку занесено у протокол судового засідання, з повідомленням третьої особи ухвалою суду, а представників інших учасників справи – під розписку. Зобов`язано Сектор Державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації надати копії матеріалів реєстраційної справи Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня". Дана ухвала отримана третьою особою та Сектором Державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій просить: 1/ визнати подання позовної заяви Заступником прокурора Тернопільської області Топилко Ігорем Борисовичем в інтересах держави в особі Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до Міжгосподарського пансіонату «Лісова пісня» про визнання права власності, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та про зобов`язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради зловживанням процесуальними правами; 2/ залишити позовну заяву Заступника прокурора Тернопільської області Топилко Ігорю Борисовичу в інтересах держави в особі Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до Міжгосподарського пансіонату «Лісова пісня» про визнання права власності, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців, та про зобов`язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців управління державної реєстрації Тернопільської міської ради вчинити реєстраційну дію без розгляду; 3/ постановити ухвалу про стягнення в дохід держави з Прокуратури Тернопільської області та з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях штрафу за зловживання процесуальними правами; 4/ постановити окрему ухвалу у зв`язку з зловживанням процесуальними правами з боку Прокуратури Тернопільської області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях. В обґрунтування даної заяви посилається на те, що прокурор звернувся із даним позовом з порушенням вимог Закону України № 1696-VІІ "Про прокуратуру", а саме не обґрунтував належними доказами необхідності захисту інтересів держави: - обґрунтування неналежним виконанням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській Чернівецькій та Тернопільській областях своїх повноважень щодо захисту корпоративних прав держави на частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня» не підтвердженні жодним доказом щодо притягнення до будь - якого виду відповідальності посадових осіб позивача за вчинення правопорушення чи злочинів саме за неналежне виконання посадових обов`язків із даного приводу; - відсутність коштів у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській Чернівецькій та Тернопільській областях на сплату судового збору не є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду; - участь прокурора в суді на боці однієї із сторін може впливати на дотримання принципу рівності сторін. При цьому, відповідач посилається на практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №927/246/18, у справі №911/4249/16 від 17.04.2018р., Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ф.В. проти Франції» від 31.03.2005р., «Рисовський проти України» від 20.10.2011р., «Кечко проти України» від 08.11.2005р. та рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №16004 (2003) «Про прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на Верховенстві закону».
Прокурор подав заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду та докази направлення такого заперечення сторонам. В поданих запереченнях просить у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду відмовити. В обґрунтування заперечень посилається на те, що для звернення з позовом до суду прокурору достатньо дотриматися порядку передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Так, перед зверненням до суду із позовом прокуратура Тернопільської області у листах вказувала приватизаційному органу на необхідності судового захисту прав держави на частку майна Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", попри це, відповідні заходи не вживалися, а тому сам факт не звернення до суду Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях свідчить про те, що вказаний орган влади неналежно виконує свої повноваження щодо захисту корпоративних прав держав, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для судового захисту інтересів держави. Висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18. Щодо тверджень відповідача про те, що прокурор не надав доказів притягнення до юридичної відповідальності приватизаційного органу, зазначив, що господарсько-правовий спір не є тим процесом, у якому розглядаються обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності, при цьому, прокурор зазначив, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №904/5598/18.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подало заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та зазначає, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. З огляду на обмежене фінансування статті, за якою здійснюються видатки на оплату судового збору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях не спроможне самостійно забезпечити захист інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову, про що повідомило прокуратуру листом. Представник позивача повідомив про відсутність такої можливості і станом на дату розгляду спору, на підтвердження чого подав копію виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів станом на 08.09.2020р., як доказ відсутності коштів.
Третя особа будь-яких заяв чи клопотань не подала.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення та доводи учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18).
Згідно із пп. «г» п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Фонд державного майна України встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави у майні господарських організацій.
Відповідно до п. 3 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 14 березня 2019 року №255, завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави.
Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях є органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Як слідує з матеріалів справи, прокуратура Тернопільської області листами № 08-165 вих-19 від 13.11.2019р. та №08-177 вих-19 від 09.12.2019р. зверталася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях щодо вирішення питання захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позову про визнання права власності за державою на частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня».
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях листом №10-114-01264 від 17.12.2019р. повідомило, що з огляду на обмежене фінансування статті, за якою здійснюються видатки на сплату судового збору, регіональне відділення фінансово не спроможне самостійно забезпечити захист інтересів держави шляхом пред`явлення позову про визнання права власності за державою на частку у майні пансіонату, долучивши, при цьому, як доказ відсутності коштів, виписку з Системи дистанційного обслуговування клієнтів станом на 13.12.2019р., та просило розглянути питання представництва в суді інтересів органу приватизації органом прокуратури.
У зв`язку із тим, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях самостійно не ініціювалось питання звернення до суду з метою реєстрації права на частку у майні вказаного дитячого оздоровчого закладу, 02.01.2020 року заступник прокурора Тернопільської області подав позов у даній справі.
Отже, прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і обґрунтовано звернувся з позовом до суду для захисту інтересів держави.
Щодо посилання відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.02.2019р. у справі №927/246/18, слід зазначити, що Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020р. справа № 912/2385/18 з метою врегулювання розбіжностей у правових позиціях, зокрема і у вищезазначеній постанові, уточнила висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а саме зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Правовий висновок Великої Палати Верховного суду від 17.04.2018р. у справі №911/4249/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської філії ПАТ «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про стягнення 222 039,80 грн. заборгованості з понесених позивачем витрат унаслідок надання окремим категоріям населення телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, на який відповідач посилається у заяві, не стосується представництва прокурором інтересів держави в суді.
Щодо інших вимог відповідача, викладених у заяві без розгляду, суд також відмовляє в їх задоволенні, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про залишення позовної заяви Заступника прокурора Тернопільської області без розгляду, в задоволенні якої судом відмовлено.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 170, 234, 235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua/
Копію ухвали направити Прокуратурі Тернопільської області (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000), Регіональному відділенню Фонду державного майна України по івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48), Управлінню сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8), Міжгосподарському пансіонату з лікування “Лісова пісня” (48720, м. Борщів, вул. Нічлава, 200).
Суддя М.С. Стадник
Судове рішення № 91939262, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 22.09.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/15/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: