Рішення № 91938990, 22.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 справа № 914/663/20

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Чайки Ростислава Михайловича, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 196039,42 грн

Cуддя У.І.Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участю представників:

Від позивача: Н.І.Гулкевич - представник

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача: Фізичної особи - підприємця Чайки Ростислава Михайловича про стягнення заборгованості в розмірі 196039,42 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 23.04.2020.

Ухвалами від 23.04.2020, від 11.06.2020, від 30.06.2020, від 16.07.2020 розгляд справи відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 03.08.2020 суд постановив розгляд справи №914/663/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання на підготовче засідання. Підготовче засідання призначено на 08.09.2020.

Ухвалою від 08.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2020 подав заяву, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 175249,42грн тіла кредиту.

Відповідач в судове засідання 22.09.2020 не з`явився, причин неявки та не виконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин, який продовжений до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та рекомендацій Ради суддів України з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19) розгляд справи №914/663/20 відкладався в межах розумного строку.

При цьому слід зазначити, що згідно із матеріалами справи, ухвала надіслані судом відповідачу за належною адресою, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Представник відповідача Р.М.Посікіра неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Натомість відповідач протягом тривалого розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

02.05.2019 відповідач підписав Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ". Згідно із цією заявою відповідач приєднався до "Умов та правил надання послуги КУБ" (Умови КУБ) та уклав кредитний договір. Анкета-заявка про приєднання до умов та правил надання банківських послуг "КУБ" від 02.05.2019 підписання шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Договір "Кредит КУБ" від 02.05.2019 складається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил послуг "КУБ", умов та правил надання банківських послуг за послугою "КУБ" та тарифів банку, що розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

В заяві визначено зокрема такі істотні умови договору: вид кредиту: строковий, розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у про файлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; порядок погашення заборгованості за кредитом; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви.

Пунктом 3.2.8.1 Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) визначено, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.

02.05.2019 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 400000,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку. Відповідач частково повернув отримані кошти за кредитом, однак неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 196039,42грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач належно не виконав, у зв`язку з чим позивач подав позов до Господарського суду Львівської області.

У судовому засіданні від 22.09.2020 представник позивача повідомив, що 12.02.2020 відповідачем оплачено 20790,00грн, однак вказана сума не було включено в розрахунок суми боргу. Відтак, фактична сума заборгованості відповідача перед позивача становить 175248,42грн основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписання Заяви про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (заява) від 02.05.2019.

Згідно із визначенням ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1.3 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Згідно п. 1.5 заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.3 Умов, клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені у заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов (в редакції чинній на момент подання заяви) сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Позичальник частково виконав зобов`язання в частині сплати заборгованості по кредиту, процентам та комісії, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 .

Однак, обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 175249,42грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо виплати у повному обсязі позивачу кредиту.

Відповідач про дійсність отримання кредитних коштів та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 175249,42грн клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. В частині вимоги про стягнення 20790,00грн основного боргу Господарський суд Львівської області приходить до висновку відмовити в її задоволенні, оскільки позовна заява скерована до суду уже після оплати вказаної суми. Відтак, вимоги в цій частині є безпідставними.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 191, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чайки Ростислава Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 175249,42грн основного боргу та 2628,74грн судового збору.

3.У задоволенні вимоги про стягнення 20790,00грн основного боргу - відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 02.10.2020.

Суддя У.І. Ділай