Рішення № 91938560, 01.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2020Справа № 910/6543/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 6-В; ідентифікаційний код 39369112)

до Фізичної особи-підприємця Купцової Кристини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 34 119,16 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Купцової Кристини Ігорівни про стягнення 34 119,16 грн, з яких 22 746,11 грн - сума основного боргу та 11 373,05 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, за твердженням позивача, виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № К1938/10 від 28.10.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6543/20 за вищезазначеною позовною заявою та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі, про що свідчить, наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471677180, № 0105471677198 та № 0105471677201, з відміткою про вручення ухвали від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі № 910/6543/20 відповідно 01.06.2020, 22.05.2020 та 03.06.2020.

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуального строку, встановленого судом на усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

Враховуючи перебування судді Джарти В. В. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2020, не подав до суду відзив, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (далі - позивач, Товариство) в якості продавця та Фізичною особою-підприємцем Купцова Кристина Ігорівна (далі - відповідач ФОП Купцова К. І.) в якості покупця було укладено Договір купівлі-продажу № К1938/10 від 28.10.2019 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець протягом терміну дії чинного Договору зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах визначених цим Договором (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем було відвантажено відповідачу товар (рибну продукцію та морепродукти) на загальну суму 22 746,11 грн, що підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних, а саме:

- № 0490239 від 18.02.2020 на суму 3 950,93 грн,

- № 0520087 від 21.02.2020 на суму 597,05 грн,

- № 0550104 від 24.02.2020 на суму 1 495,98 грн,

- № 0560124 від 25.02.2020 на суму 1 350,00 грн,

- № 0590221 від 28.02.2020 на суму 2 692,10 грн,

- № 0630126 від 03.03.2020 на суму 4 190,40 грн,

- № 0640514 від 04.03.2020 на суму 1 441,39 грн,

- № 0650248 від 05.03.2020 на суму 2 700,00 грн,

- № 0660217 від 06.03.2020 на суму 2 549,88 грн,

- № 0710411 від 11.03.2020 на суму 1 449,89 грн.

На в підтвердження постачання відповідачу товару згідно наданих копій видаткових накладних, позивачем також надаєно копії податкових накладних № 710411 від 11.03.2020, № 660217 від 06.03.2020, № 650248 від 05.03.2020, № 640514 від 04.03.2020, № 630126 від 03.03.2020, № 59221 від 28.02.2020, № 560124 від 25.02.2020, № 550104 від 24.02.2020, № 520087 від 21.02.2020, № 490239 від 18.02.2020 та квитанції про реєстрацію даних податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач, за твердженням позивача свій обов`язок щодо здійснення оплати за отриманий товар не виконав.

Оскільки зобов`язання покупцем не виконано, а борг перед позивачем не погашений, останній звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями частини 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 22 746,11 грн з ПДВ.

Визначений пунктом 4.3 Договору строк оплати Товару є таким, що настав.

Доказів оплати відповідачем за отриманий товар матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 22 746,11 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (статті 216, 218 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями згідно з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4.5 Договору визначено обов`язок покупця у випадку порушення строку оплати за отриманий товар більше ніж на 25 календарних днів сплатити штраф в розмірі 50% несплаченої вартості переданого товару.

Строк оплати товару за зазначеними вище накладними порушено відповідачем більше ніж на 25 календарних днів.

Суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 373,05 грн штрафу.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" до Фізичної особи-підприємця Купцової Кристини Ігорівни про стягнення 34 119,16 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Купцової Кристини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 6-В; ідентифікаційний код 39369112) 22 746,11 грн (двадцять дві тисячі сімсот сорок шість гривень 11 копійок) основного боргу, 11 737,05 грн (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 05 копійок) штрафу та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ