Рішення № 91938234, 24.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/110/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 Справа № 908/1902/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129-А)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Бочарова, б. 34-А)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Скворцова О.О., довіреність №03 від 02.01.2020;

від відповідача: Каплунова С.М., ордер ЗП №76396 від 20.08.2020;

Семко Г.М., голова ОСББ.

СУТЬ СПОРУ:

28.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» про стягнення заборгованості за послуги водопостачання в сумі 177 144,71 грн, заборгованості за послуги водовідведення в розмірі 54 431,61 грн, 3% річних в сумі 2 491,04 грн, втрат від інфляції в сумі 2 040,23 грн, а всього 236 107,59 грн.

28.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1902/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1902/20, присвоєно справі номер провадження 35/110/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 01.09.2020.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.09.2020.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного сторонами договору №246/13 від 21.06.2013 про надання послуг з централізованого водовідведення утворилася заборгованість у розмірі 54 431,61 грн. Крім того, листом від 05.04.2019 № 58 позивач повідомив відповідача про необхідність укласти договір на послуги з водопостачання з 01.05.2019. Позивач направив відповідачу супровідний лист від 17.07.2019 вих. № 04/0966 із додатковою угодою № 1 від 17.07.2019 до договору, якою запропоновані зміни до діючого договору враховуючи те, що позивач надалі буде надавати не лише послуги водовідведення, а і послуги з водопостачання. Відповідач не відповів на пропозицію позивача щодо внесення змін до договору. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом про спонукання укласти додаткову угоду до договору № 246/13 від 21.06.2013 внесення змін до договору. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі № 908/2140/19 за позовом позивача до відповідача про спонукання укласти додаткову угоду до договору № 246/13 від 21.06.2013 встановлені наступні обставини: «Відповідно до рішення Запорізької обласної ради №з 11 від 04.10.201 8 «Про повернення майна спільної територіальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» у зв`язку із припиненням договору позички» позивачу було повернуто магістральний водогін Запоріжжя - Вільнянськ - Новомиколаївка. Задля забезпечення мешканцям м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області послугами централізованого водопостачання та водовідведення між позивачем та Вільнянською міською радою було укладено Договір позички № 1 від 30.04.2019, згідно рішення Вільнянської міської ради від 21.02.2019 №?43 «Про передачу на умовах договору позички КП«Облводоканал`ЗОР» внутрішні водопровідні мереж м. Вільнянськ. Рішенням Виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 14.03.2019 №. 31 з 01.05.2019 виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Вільнянськ, визначено Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Станом на теперішній час відповідачем не надано документів для укладання договору та позивачем не припинено постачання питної води. Тобто з 01.05.2019 відповідач отримував послуги з централізованого водопостачання в повному обсязі. Відсутність договору відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, набрав чинності з 01.05.2019 не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати спожиті послуги. Оскільки питання щодо розірвання Договору до цього часу не порушувалось, відповідач продовжував користуватися послугами водовідведення, що підтверджується актами -рахунками № 246/13 за травень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 715 мЗ на суму 16 945,50 гри., № 246/13 за червень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 720 мЗ на суму 17 064 грн., № 246/13 за липень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 745 мЗ на суму 19 283,58 грн. та частково здійснював їх оплату, зазначений договір вважається дійсним та таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства. Відповідач з 01 травня 2019 користується й послугами водопостачання, які йому надає позивач, що підтверджується актами-рахунками № 246/13 за травень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 715 мЗ на суму 9 335,04 грн., № 246/13 за червень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 720 мЗ на суму 9 400,32 грн., № 246/13 за липень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 745 мЗ на суму 11 148,18 грн., які були надіслані листом № 60 від 02.08.2019».

Таким чином, на думку позивача, за відповідачем утворилася заборгованість з питного водопостачання у розмірі 177 144,71 грн, що підтверджується зазначеним рішенням господарського суду.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 2 491,04 грн та інфляційні втрати в сумі 2 040,23 грн.

В судовому засіданні 24.09.2020 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, що надійшов на адресу суду 26.08.2020. В обґрунтування заперечень посилається на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі № 908/2140/19, що набрало законної сили та залишено без змін після перегляду в апеляційній інстанції 01.06.2020, за позовною заявою КП «Облводоканал» ЗОР до ОСББ «Вільнянський» про внесення змін до договору № 246/13 від 21.06.2013, яким суд відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог до ОСББ «Вільнянський», зазначено: «Що стосується укладення договору про надання послуг з водопостачання, то Закон передбачає можливість співвласнику вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, зокрема, з водопостачання та водовідведення, протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, а саме до 01.05.2020.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Суд зазначає, що власники житлових та нежитлових приміщень ОСББ мають право самостійно вибирати ту або іншу модель організації договірних відносин.

Суд вказує на те, що відповідач не с споживачем послуг, які надаються позивачем, а закон не зобов`язує відповідача укласти договір про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Таким чином, позивач, як виконавець послуг має право укладати прямі договори на послуги з централізованого постачання та водовідведення з безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами). Позивачем не надано доказів відсутності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання відповідних послуг (водопостачання та водовідведення)».

Таким чином, на думку відповідача, ОСББ «Вільнянський» не є споживачем послуг з водопостачання, що надає КП «Облводоканал» ЗОР.

Крім того, в п. 4.8 Розділу 4 «Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду» постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2020 по справі № 908/2140/19 встановлено: « 4.8. Судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: вул. Бочарова, буд. 34а, м. Вільнянськ неодноразово приймали рішення щодо укладання індивідуальних договорів на водопостачання та водовідведення.

Заперечення апелянта, що вказані рішення не відповідають положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в зв`язку з невизначенням в них всіх умов, які вимагає Закон, та не правомочністю загальних зборів апеляційним судом відхиляються, оскільки вказані рішення загальних зборів ОСББ недійсними не визнані, та в будь-якому разі відповідно до положень ч. 5 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону повинні бути укладені індивідуальні договори про надання комунальної послуги.»

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Акорд».

В судому засіданні 10.12.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

21.06.2013 між КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради – виробник та ОСББ «Вільнснький» - абонент укладено договір №246/13 про надання послуг з централізованого водовідведення. Предметом договору, відповідно до п.1.1., є надання централізованого водовідведення за адресою: вул. Бочарова, б. 34 а, в обсязі, передбаченому в п. 2.1 договору. В свою чергу споживач зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та умовах договору

Відповідно до п. 4.2.3 договору, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Пункт 8.1.1 договору визначає, що розрахунок за надані послуги провадиться на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання акта-рахунку на оплату, які надаються абоненту не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Договір набирає чинності з з моменту підписання і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, які виникли в період дії договору, а також від відповідальності, передбаченої за неналежне виконання своїх зобов`язань. Дія договору може бути продовжена на той же термін і на тих же умовах, якщо жодна із сторін за 30 днів до строку припинення дії даного договору не надасть іншій стороні письмової заяви про припинення дії даного договору.

Як зазначає позивач та свідчать матеріали справи, за період з травня 2019 року по червень 2020 року ним надано відповідачеві послуги з водовідведення на загальну суму 292 158,89 грн. Відповідачем заборгованість сплачена частково у сумі 237 727,28 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 54 431,61 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати послуг з водовідведення стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідачем на підтвердження виконання зобов`язань щодо оплати послуг з водовідведення надано платіжні доручення №508 від 29.07.2019 на суму 1984,00 грн (призначення- оплата послуг з водовідведення за травень 2019 року), №695 від 20.07.2020 на суму 27102,80 грн (призначення – часткова плата за водовідведення на період квітень-травень 2019 року), №713 від 20.08.2020 на суму 52203,92 грн (призначення – сплата за водовідведення за 2020 рік).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що сума 52 203,92 грн сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 52 203,92 грн підлягають закриттю.

В частині стягнення суми 2 227,69 грн позовні вимоги судом не задовольняються, оскільки заявлені позивачем безпідставно, зазначена сума сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, при цьому позивачем при розрахунку заборгованості зазначені платежі не враховані.

В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заявлену суму заборгованості, судом також відмовляється, оскільки неможливо встановити періоди нарахування з врахуванням здійснених відповідачем оплат наданих послуг (які позивачем до розрахунку не включені).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги водопостачання за період травень 2019 року – червень 2020 року у сумі 177 144,71 грн, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

В обґрунтування вимог в цій частині посилається на те, що відповідний договір про надання послуг з водопостачання сторонами не укладено, проте зазначені послуги відповідачу надавалися. Крім того, рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі №908/2140/19 встановлено наступне:

«Відповідно до рішення Запорізької обласної ради №з 11 від 04.10.201 8 «Про повернення майна спільної територіальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» у зв`язку із припиненням договору позички» позивачу було повернуто магістральний водогін Запоріжжя - Вільнянськ - Новомиколаївка. Задля забезпечення мешканцям м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області послугами централізованого водопостачання та водовідведення між позивачем та Вільнянською міською радою було укладено Договір позички № 1 від 30.04.2019, згідно рішення Вільнянської міської ради від 21.02.2019 №?43 «Про передачу на умовах договору позички КП«Облводоканал`ЗОР» внутрішні водопровідні мереж м. Вільнянськ. Рішенням Виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 14.03.2019 №. 31 з 01.05.2019 виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Вільнянськ, визначено Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Станом на теперішній час відповідачем не надано документів для укладання договору та позивачем не припинено постачання питної води. Тобто з 01.05.2019 відповідач отримував послуги з централізованого водопостачання в повному обсязі. Відсутність договору відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, набрав чинності з 01.05.2019 не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати спожиті послуги. Оскільки питання щодо розірвання Договору до цього часу не порушувалось, відповідач продовжував користуватися послугами водовідведення, що підтверджується актами -рахунками № 246/13 за травень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 715 мЗ на суму 16 945,50 гри., № 246/13 за червень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 720 мЗ на суму 17 064 грн., № 246/13 за липень 2019, відповідно до якого надані послуги з водовідведення в обсязі 745 мЗ на суму 19 283,58 грн. та частково здійснював їх оплату, зазначений договір вважається дійсним та таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства. Відповідач з 01 травня 2019 користується й послугами водопостачання, які йому надає позивач, що підтверджується актами-рахунками № 246/13 за травень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 715 мЗ на суму 9 335,04 грн., № 246/13 за червень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 720 мЗ на суму 9 400,32 грн., № 246/13 за липень 2019, відповідно до якого надані послуги з водопостачання в обсязі 745 мЗ на суму 11 148,18 грн., які були надіслані листом № 60 від 02.08.2019».

Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (надалі - Правила), які відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питного водопостачання.

Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1. Правил).

Відповідно до п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа №908/2140/19 за позовом за позовом КП «Облводоканал» до ОСББ «Вільнянський» про спонукання укласти додаткову угоду до договору № 246/13 від 21.06.2013. Рішенням суду від 17.12.2019 відмовлено в задоволенні позовних вимог оскільки, зокрема, відповідач не є споживачем послуг з водопостачання.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі №908/2140/19 (залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2020) встановлено наступне:

«Суд зазначає, що власники житлових та нежитлових приміщень ОСББ мають право самостійно вибирати ту або іншу модель організації договірних відносин.

Суд вказує на те, що відповідач не є споживачем послуг, які надаються позивачем, а закон не зобов`язує відповідача укласти договір про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Таким чином, позивач, як виконавець послуг має право укладати прямі договори на послуги з централізованого постачання та водовідведення з безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами). Позивачем не надано доказів відсутності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання відповідних послуг (водопостачання та водовідведення).».

Як встановлено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №908/2140/19:

«…4.7. Як зазначено судом вище, з 01.05.2019 року набрав чинності Закон України №2189-УІІІ від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги» та всі договори повинні укладатися відповідно до положень цього Закону.

Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення закон визначає як дві різні комунальні послуги (ст. 13, 19 Закону).

Відповідно до ч. 4, 5 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

4.8. Судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: вул. Бочарова, буд. 34а, м. Вільнянськ неодноразово приймали рішення щодо укладання індивідуальних договорів на водопостачання та водовідведення.

Заперечення апелянта, що вказані рішення не відповідають положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в зв`язку з невизначенням в них всіх умов, які вимагає Закон, та не правомочністю загальних зборів апеляційним судом відхиляються, оскільки вказані рішення загальних зборів ОСББ недійсними не визнані, та в будь-якому разі відповідно до положень ч. 5 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону повинні бути укладені індивідуальні договори про надання комунальної послуги.».

За викладених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання на суму 177 144,71 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 183 903,67.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 202, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення заборгованості в розмірі 52 230,92 грн провадження у справі закрити.

В задоволенні позову Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» в частині стягнення заборгованості в сумі 183 903,67 грн відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій