Рішення № 91937851, 30.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3142/20за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ

до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 568 611,44 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" заборгованість за поставлену електричну енергію в сумі 406186,73 грн., пеню в сумі 107223,28 грн., 15% річних в сумі 49573,07 грн. та інфляційні втрати в сумі 5628,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що з 01.01.2019 по 31.03.2019 поставку електроенергії здійснювало Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". Проте, позивач не мав показників лічильників за цей період, так як не маючи підписаного договору відповідач не мав змоги своєчасно відзвітувати та розрахуватись за спожиту електроенергію. Відповідач зазначає, що виставлені позивачем рахунки є безпідставними, оскільки не відповідають дійсності. Також відповідач зауважує, що має на балансі транформаторну підстанцію ТП-5715 та через його лічильники ТП-5715 проходила електрична енергія, яку споживали наступні субспоживачі: ПрАТ АВП "Содружество", ФОП Кучерявенко В.О., ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ПП "Амкор", які з 01.01.2019 мали самостійні договори на поставку електричної енергії з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" і розрахувалися з ним за спожиту електроенергію. Однак, при подачі позову позивачем не враховано здійснені субспоживачами оплати. Відповідач наголошує на тому, що позивачем не доведено на підставі яких показників виставлені рахунки, а також не віднята кількість електричної енергії спожитої субспоживачами.

Відповідачем подані до матеріалів справи пояснення від 5 субабонентів.

Від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи відповідь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на звернення щодо обсягів розподіленої електричної енергії за точками комерційного обліку надані у звітах ДПЗД "Укрінтеренерго" з урахуванням обсягів, які були спожиті субспоживачами ДКПВІ "Дніпроагропроект". У відповіді зазначено, що загальний обсяг споживання у зазначений період склав 133 532 кВт-год., а саме:

- станом на 01.02.2019 втрати за методикою 2836 кВт-год., обсяги субспоживачів (-23988) кВт-год., за засобами обліку 84127 кВт-год.,

- станом на 01.03.2019 втрати за методикою 1804 кВт-год., обсяги субспоживачів (-15649) кВт-год., за засобами обліку 53555 кВт-год.,

- станом на 01.04.2019 втрати за методикою 1976 кВт-год., обсяги субспоживачів (-15560) кВт-год., за засобами обліку 44431 кВт-год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 зобов`язано Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" надати до Господарського суду Дніпропетровської області розрахунки фактично спожитої Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект" електричної енергії за період з січня по березень 2019 року (включно) за вирахуванням спожитої електроенергії субспоживачами (ПрАТ АВП "Содружество", ФОП Кучерявенко В.О., ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ПП "Амкор").

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" надати до Господарського суду Дніпропетровської області розрахунки фактично спожитої Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект" електричної енергії за період з січня по березень 2019 року (включно) за вирахуванням спожитої електроенергії субспоживачами (ПрАТ АВП "Содружество", ФОП Кучерявенко В.О., ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ПП "Амкор").

Представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" у судовому засіданні підтвердив достовірність залученого у справу позивачем листа Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"щодо обсягів споживання позивачем електроенергії.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.07.2020.

Ухвалою від цієї ж дати залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 09.09.2020.

З 09.09.2020 розгляд справи відкладався на 29.09.2020. З 29.09.2020 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.09.2020.

В судовому засіданні 30.09.2020 прийнято рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи (у попередніх судових засіданнях), господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору приєднання, строк дії даного договору, порядок споживання електричної енергії за даним договором, обсяги спожитої електроенергії споживачем, строк та порядок оплати за спожиту електроенергію.

Судом встановлено, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", який виконує функції постачальника "останньої надії" (постачальник), та Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 (далі - договір) на умовах договору про постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" визначено як Оператор системи розподілу (далі - ОСР) згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору (п. 1.1. договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної, енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4 договору).

З першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором (п. 3.6 договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (п. 3.7 договору).

У відповідності з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.9 договору).

Відповідно до п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1 договору).

Відповідно до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 (а.с. 27-28) для постачання електричної енергії споживачам - постачальником "останньої надії" (далі - Комерційна пропозиція), ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії": Ціна на електричну енергію формується згідно Порядку. формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії": Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними ОС, з подальшим коригуванням після врегулювання розбіжностей Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. При здійснені оплати за електричну енергію споживач обов`язково зазначає у призначені платежу номер та дату рахунку та період за який здійснюється оплата.

Спосіб оплати за послугу з розподілу електричної енергії: споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 01.01.2021.

Положеннями пункту 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 № 312 (далі - Правила), встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім єлектропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

За даними АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Дніпроагропроект" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.01.2019, що підтверджено листом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 31.01.2019 № 4067/1001 та Реєстром точок комерційного обліку споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" (а.с. 30-33).

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6. ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (ч.ч. 7-9 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами. Якщо споживач постачальника "останньої надії" не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача (п. 3.4.4 Правил).

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.

Позивач зазначає, що 27.12.2018 на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ним, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Додаток № 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 "Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", Додаток до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 "Зміни № 1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Позивач стверджує, що він, як постачальник "останньої надії", повідомленням про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" №44/09-1671 від 05.02.2019 (а.с. 29) повідомив Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Дніпроагропроект" про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Як вказано вище, відповідно ч. 8-9 до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", які кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку 1 до договору (комерційна пропозиція)

Згідно із п. 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018, що є невід`ємним додатком до договору, встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до Додатку 1 до договору "Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії": споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії.

Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів (п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Позивач зазначає, що на виконання договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект", отриманих від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", ДПЗД "Укрінтеренерго" складені такі акти та рахунки:

- Акт купівлі-продажу електроенергії №000939 від 31.01.2019 за розрахунковий період січень 2019 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії по 1 класу напруги в обсязі 59 486 кВт.год. на суму 180 948,56 грн. з ПДВ (а.с. 38) та рахунок № 00000357929/03/О01/03867 від 13.02.2019 на оплату електричної енергії за січень 2019 року вартістю 180 948,56 грн. з ПДВ (а.с. 39); відповідно до рекомендованого повідомлення вказаний акт та рахунок отримано відповідачем – 21.02.2019 (а.с.40);

- Акт купівлі-продажу електроенергії №002067 від 28.02.2019 за розрахунковий період лютий 2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії по 1 класу напруги в обсязі 30 666,00 кВт.год. на суму 93 281,93 грн. ПДВ (а.с. 41) та рахунок № 000003577929/03/О02/05728 від 15.03.2019 на оплату електричної енергії за лютий 2019 року вартістю 93 281,93 грн. з ПДВ (а.с. 42); відповідно до рекомендованого повідомлення вказаний акт та рахунок отримано відповідачем – 04.06.2019 (а.с.43);

- Акт купівлі-продажу електроенергії №002545 від 31.03.2019 за розрахунковий період березень 2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії по 1 класу напруги в обсязі 43 380,00 кВт.год. на суму 131 956,24 грн. з ПДВ (а.с. 44) та рахунок №000003577929/03/О03/06295 від 11.04.2019 на оплату електричної енергії за березень 2019 року вартістю 131 956,24 грн. з ПДВ (а.с. 45); відповідно до рекомендованого повідомлення вказаний акт та рахунок отримано відповідачем – 22.04.2019 (а.с.46)

Позивач зазначає, що відповідач підписані Акти не повернув.

Дані про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем підтверджуються Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за лютий, березень 2019 року (а.с. 56-61) та додатком до листа повідомлення оператора про точки комерційного обсягу споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2019 року (а.с. 35-37).

Однак, як зазначає позивач, направлені відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію оплачені не були, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 406 186,73 грн.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно з ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленої електроенергії в сумі 406 186,73 грн. відповідач не надав, проти позову заперечував тим, що позивач не мав показників лічильників за цей період, так як не маючи підписаного договору відповідач не мав змоги своєчасно відзвітувати та розрахуватись за спожиту електроенергію. Відповідач зазначає, що виставлені позивачем рахунки є безпідставними, оскільки не відповідають дійсності. Також відповідач зауважує, що має на балансі транформаторну підстанцію ТП-5715 та через його лічильники ТП-5715 проходила електрична енергія, яку споживали наступні субспоживачі: ПрАТ АВП "Содружество", ФОП Кучерявенко В.О., ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ПП "Амкор", які з 01.01.2019 мали самостійні договори на поставку електричної енергії з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" і розрахувалися з ним за спожиту електроенергію. Однак, при подачі позову позивачем не враховано здійснені субспоживачами оплати. Відповідач наголошує на тому, що позивачем не доведено на підставі яких показників виставлені рахунки, а також не віднята кількість електричної енергії спожитої субспоживачами.

Відповідачем подані до матеріалів справи пояснення від 5 субабонентів.

Згідно довідки №128 від 21.08.2020 Приватного акціонерного товариства "Аграрно-виробниче підприємство "Содружество", останнім була отримана активна електроенергія від постачальника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за особистим рахунком 12465/8-759 згідно договору №008759 від 02.06.2009 за період з 19.12.2018 до 18.01.2019 в кількості 351 кВт-год на суму 809,00 грн. та від постачальника ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" за особистим рахунком 12465/8-759 згідно публічного договору від 01.01.2019 за період з 19.01.2019 до 18.04.2019 в кількості 875 кВт-год на суму 2 309,35 грн.

Листом №А-25 від 25.08.2020 Приватне підприємство "Амкор" повідомляє, що за період січень-березень 2019 року спожив 29035 кВт-год., а саме у січні 11104 кВт-год., у лютому 9563 кВт-год., у березні 8580 кВт-год. також зазначає, що в повному обсязі розрахувався за спожиту електроенергію.

Фізична особа-підприємець Кучерявенко В.О. надав відповідь, що в період з 01.01.2019 по 31.03.2019 спожив електроенергію в обсязі 9096 кВт на загальну суму 23922,48 грн. по договору з Дніпровськими енергетичними системами. Вказану суму оплатив.

В листі №ТД-20-08613 від 26.08.2020 Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" повідомляє, що електроживлення базової станції забезпечується договором споживання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 ОР №35-68 ТО248 укладеним з АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі". Також електроживлення базової станції забезпечується договором про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг від 21.12.2018 ОР №35-68 ТО248 з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги". За період січень-березень 2019 року ПрАТ "ВФ Україна" спожито та сплачено: в січні 2019 року – 570 кВт на суму 1094,81 грн., у лютому 2019 року – 792 кВт на суму 1735,69 грн., у березні 2019 року – 963 кВт на суму 2110,44 грн.

Приватне акціонерне товариство "Київстар" у листі №19705/07 від 27.08.2020 повідомляє, що розрахунки за спожиту в період з 01.01.2019 по 31.03.2019 електроенергію здійснювались згідно договору про постачання електричної енергії постачальником енергетичних послуг №00090-00 від 29.12.2018 укладеного з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги". У січні спожито – 1915 кВт-год на суму 5036,14 грн., у лютому – 2249 кВт-год на суму 5914,50 грн., у березні – 2201 кВт-год на суму 5788,27 грн.

З викладеного слідує, що в період з січня по березень 2019 року суд споживачами відповідача спожито 48047 кВт-год.

Із наданої Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" довідки №3229/1001 від 26.08.2020 вбачається, що субспоживачами відповідача за період з січня по березень 2019 року спожито 55 197 кВт-год.

Тобто, наявними у справі документами підтверджується споживання відповідачем в період з січня по березень 2019 року електричної енергії в заявленому позивачем обсязі 133532 кВт-год.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 406 186,73 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що обсяги споживання не відповідають дійсності не приймаються судом з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем отримані акти купівлі-продажу електроенергії, в яких зазначені спожиті протягом місяця обсяги, та рахунки, в яких зазначені суми, що підлягають сплаті за відповідний місяць, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення. Так, акт та рахунок за січень відповідач отримав 21.02.2019 (а.с.40, т.1), за лютий – 04.06.2019 (а.с.43, т.1), за березень – 22.04.2020 (а.с.46,т.1).

Крім того, відповідач у судових засіданнях підтвердив, що про зміну постачальника електроенергії на ДПЗД "Укрінтеренерго" йому стало відомо у січні 2019 року.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідач був обізнаний про наявність правовідносин з позивачем щодо постачання електроенергії та зобов`язань зі сплати її вартості, та не був позбавлений можливості оформити протокол розбіжностей, в якому вказати обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності, та привести у зв`язку з цим переговори з позивачем з метою усунення розбіжностей.

Відповідачем не надано до суду контрозрахунку заборгованості, даних з приладу обсягу у спірні періоди. Відповідач лише надав інформацію щодо обсягів, спожитих субспоживачами, які є навіть меншими, ніж відраховано позивачем.

Відтак, розрахунок суми основного боргу, наданий позивачем, визнається судом обґрунтованим.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 107 223,28 грн., 15% річних в сумі 49 573,07 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 628,36 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.

Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживачів від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору.

Керуючись ст. 259 ЦК України, сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності:

- строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років;

- строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю два роки.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 107223,28 грн. за загальний період з 04.03.2019 по 05.02.2020.

З викладеного слідує, що позивач визначає період оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунків відповідачем.

Перевіркою правильності нарахування пені, у визначений позивачем спосіб оплати, судом встановлено, що у визначенні періодів оплати за березень та лютий 2019 року позивачем неправильно визначено початки періодів оплати, оскільки прострочки виникає з 30.04.2019 та 12.06.2019 відповідно. Проте, за перерахуваном суду у правильні періоди, розмір пені є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем, що є його правом, тому суд погоджується із заявленою до стягнення сумою пені 107223,28 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, окрім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 15% річних за загальний період з 04.03.2019 по 05.02.2020 у розмірі 49 573,07 грн. та інфляційні втрати за період з 01.03.2019 по 01.06.2019 у розмірі 5628,36 грн.

Перевіркою правильності нарахування 15% річних, судом встановлено допущення аналогічних помилок що і при нарахування пені, однак за розрахунком суду 15% річних є більшим ніж заявлено до стягнення позивачем, що є його правом. Тому суд нарахування 15% річних у розмірі 49 573,07 грн. визнається судом обґрунтованим.

Так само, і розмір інфляційних втрат, за перерахунком суду, у заявленому позивачем періоді є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення, тому нарахування інфляційних втрат у розмірі 5628,36 грн. визнається судом обґрунтованим.

Щодо нарахованої пені та 15% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Договірні відносини склалися між сторонами шляхом укладення договору приєднання.

Згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Аналогічні положення містяться і у ст. 179 Господарського кодексу України.

З викладеного слідує, що відповідач приєднався до запропонованих позивачем умов договору та не має права запропонувати свої зміни.

Разом з цим, умови договору містять збільшення розміру відсотків річних до 15, а також збільшення терміну для нарахування пені і строку позовної давності. З урахуванням чого і збільшився обсяг відповідальності боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, відсотків річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 162 424,71 грн.) майже складає 40% суми основного боргу, що є непропорційно великим. При цьому, господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені та 15% річних на 35% від розміру кожного, які підлягають до стягнення. Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення буде становити: 69 695,13 грн. (107223,28 грн. - 35%) грн., 15% річних 32 222,50 грн. (49 573,07 грн. - 35%).

Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені та штрафу більше, ніж на 35%. Порушення строків оплати мало місце тривалий час і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

За викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 513732,72 грн., з яких 406 186,73 грн. – основний борг, 69 695,13 грн. - пеня, 32 222,50 грн. - 15 відсотків річних, 5628,36 грн. – інфляційні втрати.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки та відсотків річних покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 8 529,17 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 530,00 грн., у той час, як 1,5% суми позову складає 8 529,17 грн. (568611,44*1,5%), тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 0,17 грн.), ніж підлягав сплаті.

На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 73 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" про стягнення заборгованості у розмірі 568 611,44 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 28-А, ідентифікаційний код 03577929) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 406 186,73 грн. (чотириста шість тисяч сто вісімдесят шість грн. 73 коп.), пеню сумі 69 695,13 грн. (шістдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять грн. 13 коп.), 15% річних в сумі 32 222,50 грн. (тридцять дві тисячі двісті двадцять дві грн. 50 коп.), інфляційні втрати в сумі 5 628,36 грн. (п`ять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 36 коп.) та судовий збір в сумі 8 529,17 грн. (вісім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 17 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2020

Суддя О.М. Крижний