Рішення № 91935043, 01.10.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1696/20

Провадження № 2/682/723/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об`єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

13.08.2020 до суду надійшов позов від КП «Славутське ЖКО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Житлово-експлуатаційною та теплопостачальною організацією, яка обслуговує зазначений будинок, є КП «Славутське ЖКО». Відповідач належним чином не виконує обов`язки щодо оплати житлово-комунальних послуг, покладені чинним законодавством, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за послуги теплопостачання – 27789,28 грн., за послуги з управління багатоквартирним будинком – 8547 грн. У зв`язку із наведеним позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги та сплачений судовий збір.

Представник позивача надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів. Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов`язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Як передбачено ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняться від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною першою статті 10 Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 вказаного Закону встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача теплової енергії укласти договір із теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання».

Разом з тим відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з теплопостачання, оскільки, відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2018 року у цивільній справі 638/11034/15-ц, про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як передбачено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Договору № 152-УБ-08/2018 від 30 липня 2018 року та Договору № 152УБ-08/2019 від 01 серпня 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач – КП «Славутське ЖКО» надає послуги з утримання прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 38-57). Згідно Додатків до вказаних вище договорів, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Окрім того, згідно даних розрахунку, ОСОБА_2 , (адреса: АДРЕСА_3 , особовий рахунок – 1-86) має заборгованість за послуги управління багатоквартирним будинком станом на 01.08.2020 у розмірі 8547 грн., а за послуги теплопостачання – у розмірі 27789,28 грн. (а.с. 56, 57).

01.20.2020 від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи. Разом з поданою заявою додано розрахунки заборгованості, згідно з якими ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , особовий рахунок 1-86) має заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 8547 грн., а за послуги з надання теплової енергії – 27789,89 грн. станом на 01.08.2020.

Разом із тим, згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про власника квартири АДРЕСА_1 – відсутні.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_1 є належним відповідачем по справі, оскільки самі по собі розрахунки заборгованості не можуть свідчити, що відповідач є споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком та теплопостачання, а згідно додатків до долученим договорів власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яке не є відповідачем по справі.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та про відсутність підстав стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 7,10, 14, 18, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 353, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.