Вирок № 91932565, 17.09.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1579/20

Номер провадження 1-кп/950/234/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

при секретарі судового засідання - Лєсній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12020200090000261 від 22.06.2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, освіта - середня, не працюючого, судимого

- 03.02.2020 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні: прокурор - Білявський В.В., обвинувачений - ОСОБА_1 ;

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 02.06.2020 року о 09:00 год., перебуваючи в господарстві по АДРЕСА_2 , в якому проживає його знайома ОСОБА_2 , знаючи про те, що у неї в користуванні перебуває мобільний телефон, вирішив заволодіти даним майном шляхом обману та зловживання довірою останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням надати йому вказаний мобільний телефон щоб зателефонувати з нього. ОСОБА_2 , довіряючи ОСОБА_1 , будучи введеною в оману, добровільно надала обвинуваченому мобільний телефон VIVO 1901 Y15 4/64 Gb, із картою пам`яті micro SD об`ємом 2Gb, загальною вартістю 4 030 грн. Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, шляхом обману, заволодів вказаним майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 14.06.2020 року о 09:30 год., знаючи, що у ОСОБА_2 маються грошові кошти, вирішив ними заволодіти. У зв`язку з цим, він, діючи умисно, повторно, шляхом обману, звернувся до останньої з проханням надати йому 2700 грн. щоб викупити та повернути належний їй мобільний телефон VIVO 1901 Y15 4/64 Gb, із картою пам`яті micro SD об`ємом 2Gb. Довіряючи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надала обвинуваченому на його прохання 2400 грн. та повідомила, що більше грошей у неї немає. Отримавши від потерпілої кошти в сумі 2400 грн., ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю та пояснив наступне.

Вранці 02.06.2020 року він прийшов до господарства своєї знайомої ОСОБА_2 . Він знав, що у останньої мається мобільний телефон, яким вирішив заволодіти. У зв`язку з цим він попросив ОСОБА_2 дати йому телефон щоб зателефонувати з нього. ОСОБА_2 погодилася. Однак, отримавши мобільний телефон від потерпілої, він його назад їй не повернув та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд.

Зранку 14.06.2020 року він знову прийшов до ОСОБА_2 і попросив у неї грошові кошти начебто для того щоб викупити та повернути їй вказаний мобільний телефон, хоча наміру такого не мав. Отримавши від ОСОБА_2 кошти в розмірі 2400 грн., розпорядився ними на власний розсуд.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, зважаючи на ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який є раніше судимим, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та на обліку в нарко кабінеті не перебуває, а також те, що ОСОБА_1 у повному обсязі відшкодував завдані збитки, що стверджується заявою потерпілої.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі та звільнити його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю один рік. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Також суд вважає необхідним відповідно до статей 118, 122, 124, 126 КПК України стягнути з обвинуваченого кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 19/119/11/1-1637е від 10.07.2020 року в розмірі 490,35 грн.

Цивільний позов у справі не заявлялися.

Речові докази відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання по цьому закону у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов`язавши його відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 19/119/11/1-1637е від 10.07.2020 року в розмірі 490,35 грн. на р/р UA428999980313060115000018010, отримувач Лебединське УК/м. Лебедин /24060300, код класифікації доходів бюджету - 24060300, код 37345566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Чхайло