Ухвала суду № 91931050, 01.10.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/304/20 Справа №447/2220/20

У Х В А Л А

01.10.2020 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Павліва В. Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н. Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020145250000007 від 09.07.2020 щодо вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

прокурор Петрушинський Н. О.,

захисник Сторонський І. О.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

встановив:

21.08.2020 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні захисник Сторонський І. О. повторно подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку із дійовим каяттям у порядку ст. 45 КК України та у зв`язку з цим закрити кримінальне провадження. В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, після вчинення кримінального проступку зробив для себе належні висновки, щиро покаявся у вчиненому, активно допомагав органам дізнання у розкритті вчиненого ним кримінального проступку, усвідомивши протиправність своїх дій. Крім цього, ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження добровільно видав працівникам поліції наявні в останнього наркотичні речовини, брав участь у слідчому експерименті під час якого останній відтворив обставини події.

Обвинувачений підтримав позицію захисника. Також зазначив, що 16.09.2020 сплатив витрати держави на проведення експертизи наркотичних засобів у розмірі 980,70 грн.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Розглядаючи можливість застосування ст. 45 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, суд керується наступним.

Відповідно до положень ст. 45 КК України – особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Сам по собі факт визнання обвинуваченим вини і надання ним показів під час досудового розслідування, участь у слідчому експерименті не можуть слугувати доказом в щирості розкаяння.

Заподіяна кримінальним проступком шкода та збитки у розумінні ст. 45 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню). У даному випадку, обвинуваченим було відшкодовано витрати держави на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів вже після постановлення ухвали від 14.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. А тому, суд не бере таке відшкодування до уваги.

Відповідно до вищенаведених доводів захисника, суд вважає, що добровільна видача наркотичних речовин та участь у слідчому експерименті не є дійовим каттям. На переконання суду, це є належною процесуальною поведінкою ОСОБА_1 під час досудового розслідування та є його обов`язком.

Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмовити у вказаному клопотанні захисника, що не позбавляє права звернутись повторно із зазначеними клопотанням у разі виникнення підстав для застосування ст. 45 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 45 КК України, ст. 314 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника Сторонського І. О. від 14.09.2020 про закриття кримінального провадження №12020145250000007 від 09.07.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у справі.

Суддя Павлів В. Р.