Рішення № 91930800, 30.09.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3998/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Постигач О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, в розмірі 5645,87 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.10.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Ніссан, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно з постановою Залізничного районного суду м. Львова по справі №462/7432/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» за полісом № АО/5821184, власник пошкодженого автомобіля Ніссан, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про страхове відшкодування та відповідно до аварійного сертифікату №73-D/62/1 від 09.12.2019 р. вартість завданого матеріального збитку склала 6645,87 грн. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5645,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5517 від 26.12.2019 року. Оскільки відповідач самовільно залишив місце пригоди згідно з ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ «СК «Альфа-Гарант» отримало право вимагати компенсації виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5645,87 грн. Крім цього, позивачем направлялась відповідачу регресна вимога, однак жодної відповіді на неї отримано не було. Враховуючи наведене, просять позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, поважних причин такого суду не повідомив.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.10.2019 року близько 15 год. 10 хв. на перехресті вул. Городоцька – пл. Кропивницького у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки “ВАЗ” номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не надав дороги транспортному засобу марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали технічні ушкодження, чим порушив п.2.3 «б», 16.6 Правил дорожнього руху України. Також, ОСОБА_1 31.10.2019 року близько 15 год. 10 хв. на перехресті вул. Городоцька – пл. Кропивницького у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки “ВАЗ” номерний знак НОМЕР_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, будучи причетним до неї, чим порушив п.2.10 «а», «д» Правил дорожнього руху України.

Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого від 02.12.2019 р. та постановою Заліничного районного суду м.Львова від 12.12.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП /а.с. 12-13, 16-17/. Дана постанова суду набрала законної сили.

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведеним також стверджується, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_1 , який порушив п. 2.3 б, 2.10 а, д, 16.6 Правил дорожнього руху України, та що автомобіль Ніссан д.н.з. НОМЕР_2 у цій дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/5821184 автомобіль відповідача ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у ТДВ СК «Альфа-Гарант» /а.с. 11/. Згідно полісу розмір франшизи становить 1000 грн.

Також встановлено, що 02.12.2019 р. ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування /а.с. 18/.

09.12.2019 року оцінювачем ОСОБА_3 було проведено огляд транспортного засобу Nissan Primastar д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено відповідний протокол огляду транспортного засобу у якому зафіксовані виявлені пошкодження /а.с. 22-23/.

Відповідно до ремонтної калькуляції №73-D/62/1 та аварійного сертифікату №73-D/62/1 з розрахунку вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту КТЗ Nissan Primastar д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням фізичного зносу становить 7975,04 грн. /а.с.19, 20-21/.

З розрахунку страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» вбачається, що сума страхового відшкодування становить 5645,87 грн. /24/.

Згідно страхового акту № ЦВ/19/7226 від 26.12.2019 р. та платіжного доручення № 5517 від 26.12.2019 р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 5645,87 грн. /а.с. 25, 26/.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно абз. «в» п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених страховиком на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

11.02.2020 р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» на адресу відповідача скеровувало регресну вимогу про відшкодування суми в розмірі понесених ТДВ СК «Альфа-Гарант» збитків, а саме 5645,87 грн. /а.с. 27/.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 17.02.2020 р. відповідач отримав вказану регресну вимогу, однак таку добровільно не виконав /а.с. 28/.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не надано відзиву на позов.

З огляду на те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» відшкодувало завдану майнову шкоду потерпілому, а вина відповідача за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП встановлена постановою суду, то у позивача на підставі абз. «в» п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виникло право вимоги до відповідача, як до особи, яка заподіяла шкоду, про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу) в межах виплаченого страхового відшкодування.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, а також те, що страховик після виплати страхового відшкодування потерпілій особі має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» підлягає стягненню виплачене страхове відшкодування у розмірі 5645,87 грн.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно витягу з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р., завдання-доручення № 55 від 11.06.2020 р. до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р., детального розрахунку та опису робіт (наданих послуг) від 25.06.2020 р. виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р. та платіжного доручення N ID-141945 від 15.06.2020 р. долучених до матеріалів справи, ТДВ СК «Альфа-Гарант» уклало з Адвокатським бюро «Грідін і Партнери» договір про надання правничої допомоги та здійснило оплату послуг у розмірі 2100 грн /а.с. 29-42/.

Відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2102 грн. судового збору та 2100 грн. витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1166, 1187-1188, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, адреса: м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 5645 (п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598, адреса: м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) 2100 (дві тисячі сто) грн. витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Постигач О.Б.