Ухвала суду № 91927504, 30.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21175/14-ц

Провадження №: 2-зз/755/60/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. вивчивши матеріали клопотання представника ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

у с т а н о в и л а:

23.09.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про скасування арешту майна, у якому представник просить скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання мотивовано тим, що 11.02.2016 року Апеляційний суд м. Києва скасував рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2015 року у справі №755/21175/14-ц, яким було відмовлено в задоволенні позову АТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог банку. Під час розгляду справи 10.06.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва була постановлена ухвала про накладення арешту на грошові кошти та майно, які належать на праві власності ОСОБА_1 12.03.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва була винесена ухвала про визнання виконавчого листа від 18.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Європейський газовий банк» заборгованості за кредитним договором від 20.12.2010 року в сумі 846236,54 грн. таким, що не підлягає виконанню. Однак, не дивлячись на те, що рішення в даній справі є повністю виконаним, арешт на грошові кошти та майно, які належать на праві власності ОСОБА_1 до цього часу не знятий.

Вивчивши матеріали клопотання та додатків до нього приходжу до висновку про те, що клопотання про скасування арешту майна має бути повернуте заявнику без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

08.02.2020 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України згідно яких, зокрема, частину другу статті 183 ЦПК України доповнено абзацом другим наступного змісту.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

У своєму клопотанні заявник вказує на те, що ним до клопотання додаються докази надіслання заяви іншим учасникам справи.

При цьому, із матеріалів клопотання вбачається, що такими доказами, на думку заявника, є фіскальні чеки, у яких містяться дані про те, що на ім`я заінтересованих осіб направлено рекомендовані листи.

Однак фіскальний чек є лише підтвердженням надання послуг поштового зв`язку, але у ньому не вказано, а ні адресу спрямування кореспонденції, а ні інформації про те, яка саме кореспонденція була направлена, тому надані стороною заявника фіскальні чеки жодним чином не вказують та не підтверджують направлення саме на адресу інших учасників судового провадження та саме примірників цього клопотання, із яким заявник звернувся до суду.

За відсутності опису відправленої кореспонденції та зазначення адрес отримувачів у суду відсутні підстави для обґрунтованого висновку про те, що заявник дійсно направив саме на адресу заінтересованих осіб та саме примірник свого клопотання іншим учасникам справи, а тому суд дійшов висновку, що заявником у порушення ч. 2 ст. 183 ЦПК України до клопотання не додано належних доказів надіслання (надання) примірника клопотання іншим учаснику справи (провадження).

Поскільки суд встановив, що заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України в частині необхідності надання суду доказів про надсилання (надання) такого клопотання іншим учасникам провадження, клопотання має бути повернуто заявнику без розгляду на підставі положень ч. 4 ст. 183 ЦПК України,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 183, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання представника ОСОБА_1 про скасування арешту майна - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 30.09.2020 року.

Суддя -