Ухвала суду № 91927045, 01.10.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12277/20

Провадження № 2/369/4815/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м .Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суд Київської області Усатов Д.Д., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про припинення договору іпотеки -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д.Л. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про припинення договору іпотеки.

Разом з позовом подав до суду заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що 16 червня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № К2Н0GК00260889 за умовами якого Банк надає позичальнику кредит в розмірі 477 600,00 доларів США зі строком повернення до 16 червня 2025 року.

В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 16 червня 2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. за зареєстрованим в реєстрі за № 3696.

Згідно умов договору в іпотеку банку було передано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ( літ. А, цегла), при ньому: гараж ( літ. Б, цегла), навіс-барбекю ( літ. В, цегла), огорожа ( № 1-5, метал, цегла). Загальна площа житлового будинку, який здається під заставу - 301,10 кв.м., житлова площа - 86.30 кв.м.

На підставі вищезазначеного договору іпотеки, приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. було накладено заборону відчуження на нерухоме майно за реєстровим номером 3697.

З Єдиного реєстру судових рішень позивач дізнався, що у серпні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

24 червня 2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено рішення по справі № 369/8077/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судові витрати що складаються з судового збору у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Із сайту Державного підприємства «Сетам» позивачу стало відомо, що приватним виконавцем Корольовим Михайлом Андрійовичем в рамках виконавчого провадження № 59914962, яке було відкрите на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року по справі № 369/8077/13-ц, було виставлено предмет іпотеки на електронні торги.

Так, 06 грудня 2019 року електронні торги з реалізації предмету іпотеки ( лот № 387018) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 16 грудня 2020 року проводились повторні електронні торги з реалізації предмету іпотеки ( лот № 397728), які також не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 27 лютого 2020 року проходили треті електронні торги з реалізації предмету іпотеки (лот № 405248), які також не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Виконавче провадження 59914962 в подальшому було завершено приватним виконавцем Корольовим М.А. шляхом винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу.

Враховуючи вищевикладене просив суд накласти арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А, цегла) при ньому: гараж ( літ Б, цегла), навіс-барбекю ( літ В, цегла), огорожа ( № 1- 5, метал, цегла); зупинити продаж арештованого майна за адресою: АДРЕСА_1 ( літ А, цегла) при ньому: гараж ( літ Б, цегла), навіс-барбекю (літ В, цегла), огорожа ( № 1- 5, метал, цегла) та зняти вказане майно з реалізації.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно із п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Заявник не обґрунтував, в чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у майбутній справі про припинення договору іпотеки від 16.06.2005 року з огляду на те, що спірне нерухоме майно (будинок загальною площею 301.10 кв.м., житловою площею 86.30 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ) було передано в іпотеку за згодою ОСОБА_1 на забезпечення виконання його зобов`язань за кредитним договором № К2Н0GК00260889 від 06.2005 року, а отже, заявник усвідомлював ризики та можливість реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, зупинення продажу нерухомого майна порушує права стягувача та позбавляє його можливості отримати узгоджену гарантію забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Більш того представник позивача в заяві про забезпечення позову зазначає, що , 06 грудня 2019 року електронні торги з реалізації предмету іпотеки ( лот № 387018) не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 16 грудня 2020 року проводились повторні електронні торги з реалізації предмету іпотеки ( лот № 397728), які також не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 27 лютого 2020 року проходили треті електронні торги з реалізації предмету іпотеки (лот № 405248), які також не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Виконавче провадження № 59914962 в подальшому було завершено приватним виконавцем Корольовим М.А. шляхом винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, з огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя, -

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про припинення договору іпотеки - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всіма учасниками справи,якщо апеляційн ускаргу небуло подано.

Суддя Д.Д. Усатов