Ухвала суду № 91925565, 01.10.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2223/18

Провадження № 1-кп/645/127/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

суддів – Бондарєвої І.В., Ульяніч І.В.

секретар судового засідання – Іванії К.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Бондарчук Я.В.,

захисника – Левкова В.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковаобвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор просила продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою посилаючись на особливу тяжкість злочину в якому останній обвинувачується та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі матиме всі умови для залишення як території області, так і перетину державного кордону України у напрямку країн, які не передбачають необхідність пред`явлення закордонного паспорту для виїзду на їх територію з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім вищезазначеного, також просила врахувати дані про особу останнього, а саме, що він не одружений, на момент затримання не працював, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Крім того, наголошувала на неможливості обрання більш м`яких видів запобіжного заходу, оскільки вони не забезпечать запобіганню існуючим ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Левков А.М. проти клопотання прокурора заперечував посилаючись на його необґрунтованість, при цьому зазначаючи, що на даний час ризики, перелічені прокурором нічим не підтверджені. Крім того, зазначив, що обставини на які посилається прокурор є тотожними та їм вже раніше надана оцінка. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 02 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «Гарькавий проти України» також зазначив, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене державою на підставах та в порядку, визначених законом.

Підстави та порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені КПК України та застосовуються з урахуванням позицій Європейського Суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, у зв`язку з чим клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія –

п о с т а н о в и л а:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Левкова В.М., щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 листопада 2020 року, включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 01.10.2020 року о 17-00 годині.

Головуючий суддя - О.В. Горпинич

Судді - І.В. Бондарєва

І.В. Ульяніч