Ухвала суду № 91925448, 28.09.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1223/20 провадження № 1-кп/632/113/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого - судді Журавель О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Ляшенко Ю.С.,

учасників судового провадження: прокурора - Коваленка Ю.В., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника - Бугаря О.О., потерпілої - ОСОБА_2 , представника потерпілої - Тимошенко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Коваленка Юрія Валерійовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жовті Води Дніпропетровської області, який

зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000289 від 06 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час судового розгляду прокурором Кваленком Ю.В. заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків. Також свідки проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, що свідчить про наявність ризику впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник - адвокат Бугарь О.О. у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 також прохав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд доходить подальшого висновку.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов`язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 09 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченого запобіжний захід був продовжений судом, останній раз - до 01 жовтня 2020 року, включно.

Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали зокрема достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від слідства та суду та незаконно впливати на свідків.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Так, матеріали справи свідчать, що обвинувачений раніше не судимий, є працездатним, однак офіційно не працював до затримання, не має законних джерел доходу, обвинувачуються у вчинені тяжкого злочину, даних про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у місці мешкання суду не надано. На сьогодні не допитані свідки, які проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим. Вказані обставини, на думку суду, свідчать про продовження існування ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків. Також свідки проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, що свідчить про наявність ризику впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження.

Отже, суд вважає, що з моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження йому 03 серпня 2020 року строку тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Таким чином, з огляду на значимі для даного провадження обставини, враховуючи, окрім наявності даних про обґрунтованість підозри до ступеню необхідного для даної стадії судового процесу та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_1 заставу, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176 - 178, 193, 194, 197, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленка Юрія Валерійовича про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника Бугаря Олександра Олександровича та обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», застосований відповідно до ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2020 року, продовжити до 26 листопада 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:О. О. Журавель